Ірина Жиленко. Підкова, Гном у буфеті. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього
Мета: розвивати вміння коментувати зміст поезії, знаходити і пояснювати яскраві художні образи, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет І. Жиленко, учнівські ілюстрації до поезії “Жар-птиця”, бланк анкети для заповнення (її зміст – у конспекті уроку).
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Виразне читання учнями поезії “Жар-птиця”.
Виставка учнівських ілюстрацій до твору.
Учні по черзі демонструють власні малюнки; решта класу добирає до них назви, цитати з поезії.
– Яку першу мудру пораду дала нам І. Жиленко у вірші?
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.
Учитель. І. Жиленко любила зиму: “Знову я пишу про зиму, золотий сніг. Кажуть, Андерсен всі свої казки писав напередодні Нового року, – тільки в різдвяні сутінки прочиняються двері в те, чого нема”. Письменниця не зрадила своїй традиції і в поезії “Підкова”. Читач має можливість зануритись у неповторну, чарівну атмосферу Нового року – улюбленого дитячого свята.
– Що символізує підкова? (Здавна побутує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить щастя. Ліричній героїні вірша “Підкова” теж поталанило знайти чудесний талісман).
– Запишіть слова-асоціації до слова “щастя”. (Здоров’я, батьки, мир, злагода, сім’я, друзі, милосердя, достаток, успіх…)
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Виразне читання вірша “Підкова”.
Бесіда за змістом прочитаного.
– Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі. Згадайте, яким ви бачили сніг узимку за сонячної погоди? Якими барвами він переливався? Як про це сказано в поезії? (Ірина Жиленко завдяки блискучій грі фантазії створила у вірші неповторний образ красуні зими. Сніг у її вірші світився різноманітними кольорами: зеленим, рожевим, блакитним, ніжно-фіолетовим…).
Додаткова інформація для вчителя.
Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений – колір молодості, природи, життя; рожевий, голубий означають чистоту, ніжність, красу; жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття. Найбільш уживаний колір у поезії І. Жиленко – золотий. В аналізованому вірші – це золота підкова.
– Як ви вважаєте, що символізує золотий колір? (Це ознака дорогоцінного, сонячного, життєдайного. Кольори символізують стан душі поетеси, допомагають відтворити власний емоційний “характер”, зобразити казковий світ, у якому живуть герої поезій).
– Які казкові образи є у творі? (Дід Мороз, різнокольоровий сніг, золота підкова, Лапландія).
– Якою у творі ми бачимо підкову? (Золота, схожа на місяць, “серпиком лежала”).
– Яке враження справила підкова на людей? Як їх названо? (“Сімсот роззяв” – це гіперболізований образ. Під ним легко вгадуються ті, хто заздрить чужому щастю, і ті, хто береться судити про чужі добрі вчинки).
– З яким проханням звернулась лірична героїня твору до підкови? (“Щоб все мені збулося!”)
– Чому лірична героїня забажала повернути підкову Дідові Морозу? (Тому що це не її власність. Не можна бути щасливим за рахунок чужого).
– Чому сніг з кольорового став звичайним? (Сімсот роззяв не дивував сніг, що мінився різними кольорами: вони були зачаровані лише блиском золота. Коли дівчинка вирішила віддати підкову Дідові Морозу, роззявам одразу стало нецікаво, а сніг, на який не звертали уваги, теж став звичайним).
– Яким настроєм пройнятий вірш?
– Чим ця поезія пов’язана з віршем “Жар-птиця”, який ми вивчали на попередньому уроці?
“Гронування”.
– Охарактеризуйте ліричну героїню вірша. (Ліричною героїнею є дівчина, можливо, сама поетеса. Вона вірить в силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, відповідальна, чесна, правдива, порядна).
Інтерактивна вправа “Мікрофон”,
– Що означає для вас бути щасливим?
– Чи допоможе досягти щастя знайдена підкова?
– Сформулюйте другу мудру пораду, яку дає нам І. Жиленко. (У житті завжди має бути місце для казки, яка про себе нагадуватиме різнокольоровим снігом. Якщо щасливий сам – зроби щасливими інших).
Учитель. Напевно, поетеса Ірина Жиленко не мислила свого життя без польоту мрій. Атмосфера свята продовжує панувати і у вірші “Гном у буфеті”.
– Хто такі гноми? Що вам відомо про них?
Виразне читання поезії “Гном у буфеті”.
Словникова робота.
Гном – у давньому фольклорі романських і германських народів – дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні скарби.
Маркіза – дружина або дочка маркіза (Маркіз – дворянський титул, середній між графом і герцогом).
Франт – той, хто модно й вишукано одягається; чепурун.
Фізкультхвилинка.
Опрацювання змісту поезії “Гном у буфеті” за питаннями.
– Які почуття викликає у вас цей вірш?
– Опишіть, яким ви уявляєте старенького гнома. Він добрий чи злий, з ним цікаво чи нудно?
– Чи схожий наш герой на того, чий опис подано в словнику?
– Знайдіть у тексті дієслова, які передають життя гнома у звуках. (“Бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки”).
– Як поетеса ставиться до гнома?
– Чому гнома можна вважати сімейною реліквією? (“Століття, і друге, і третє… завжди клопочеться гном у буфеті”. Старенький буфетний гном добре знає усю родину, адже оселився він у цій господі дуже давно).
– Знайдіть персоніфіковані образи в поезії. (Маркіза з фарфору).
– Запишіть третю мудру пораду поетеси. (Вірте в дива, не забувайте про добрих покровителів домашнього затишку, бо від цього залежить злагода, спокій у вашій родині).
Гра “Заповни анкету”.
– Заповніть жартівливу характеристику-анкету гнома.
Ім’я: | Буфетний гном. |
Вік: | Три століття. |
Риси зовнішності: | Старенький, у багряному ковпачку, має вигляд франта. |
Заняття: | Золотить на свята сервізи, нашіптує дітям казки. |
Уподобання: | Любить довго і солодко спати, пити какао, смоктати м’ятні гостинці. |
Друзі: | Дідусь, мама, діти, маркіза з фарфору, цвіркуни-музиканти. |
Риси характеру: | Добрий, працьовитий, відповідальний, чемний, ввічливий, клопітливий, непосидючий, вміє підтримувати дружні стосунки. |
Учитель. Буфетний гном ніби оберігає наше дитинство від втручання в нього проблем, життєвих негараздів, буденщини й сірості, що часто переповнює доросле життя. Він завжди чекає на нас у буфеті, готовий у будь-який момент нагадати, що дива нікуди не поділися, що казка завжди поряд – слід тільки про неї пам’ятати й іноді зазирати в закутки своєї душі, аби віднайти й пробудити її. А підкова обов’язково коли-небудь зробить свою справу й подарує щастя, адже ті, хто вірять у нього, докладають для цього багато зусиль і завжди отримують бажане.
Отже, кожен з розглянутих віршів Ірини Жиленко дарує читачам свято зустрічі зі справжньою поезією – яскравою та образною.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Робота в групах.
Учні об’єднуються в 3 групи й виконують завдання.
– Випишіть художні засоби, що вживаються у віршах “Жар-птиця” (І група), “Підкова” (II група), “Гном у буфеті” (III група).
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
“Поєднай поняття”.
Гном | Світло |
Підкова | Добро |
Жар-птиця | Чудеса |
Гава | Щастя |
Дід Мороз | Сірість |
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
– Прочитавши вірші Ірини Жиленко, я…
· зрозумів(-ла)…
· відчув(-ла)…
· подумав(-ла)…
Завершальне слово вчителя.
Ірина Жиленко створила довкола себе чарівний світ, наповнений казковими героями. Її вірші – це спроба донести частинку казки до кожного з нас. Пропоную нам також повірити в дива – від цього ми станемо добрішими.
Тож нехай звучать поезії Ірини Жиленко, можливо, тоді у світі з’явиться більше оптимістів, більше щасливих і добрих людей.
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: навчитися виразно читати поезії, коментувати їх зміст.
– За бажанням: намалювати ілюстрації до віршів.
– Випереджувальне завдання: учень чи кілька учнів готують повідомлення про І. Калинця з використанням фотографій, спогадів, уривків з віршів тощо (Орієнтовний матеріал – у конспекті наступного уроку).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)