Ірина Жиленко. Жар-Птиця, Підкова. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ
Мета: ознайомити учнів із творчістю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність її поезій, формувати уявлення про світ дитинства як вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту; вміння висловлювати власні роздуми про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; виховувати вміння бачити красу навколо, цінувати доброту.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменниці, підручник, ілюстрації до творів І. Жиленко.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Учні виразно читають поезії С. Чернілевського і висловлюють власні враження від прочитаних творів.
2. Окремі учні розповідають придумані історії життя онуки і бабусі (за поезією “Забула внучка в баби черевички С. Чернілевського).
3. Презентація створених окремими учнями родинних кіл.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Інтелектуальна розминка.
– Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?
– Що відомо вам про жар-птицю – казкову істоту? У якій народній казці ви вже читали про цього птаха? (“Про Жар-птицю та вовка”.)
– Що символізує в нашому житті цей птах?
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми ознайомимось із сучасною поетесою Іриною Жиленко, її творами та обміняємося враженнями про почуте.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Прийом “Методика одного речення”.
Учні зачитують і коментують зміст цитати.
Поміркуй: “Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ… Відкрий тільки очі і дивись” (Г. К. Андерсен).
– А чи помічаєш ти красу навколо себе?
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Поетеса І. Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. Це місто – її незрадна любов і криниця творчого натхнення. Дитинство майбутньої поетеси було важким: після війни доводилось учитись і працювати водночас, рано втратила батьків. Свій перший вірш Ірина Жиленко написала у 8 років. Освіту здобувала на заочному відділенні філологічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка.
Перша збірка віршів “Соло на сольфі “вийшла у 1965 році. На цей час Ірина Жиленко – автор близько дванадцяти книг.
Варто звернути увагу на те, що Ірина Жиленко охоче пише для дітей.
Можливо, це тому, що деякий час вона працювала вихователькою в дитячому садку. Писати для дітей, вважає письменниця, – велика честь, бо для неї дитина – це чудо, а дитинство – святкова казка.
Пише поетеса й для дорослих. Її творчість оцінена високими нагородами. Вона – лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка та премії В. Сосюри.
2. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії “Жар-Птиця”.
2.1. Виразне читання учителем віриш “Жар-Птиця”.
2.2. Бесіда за змістом прочитаного твору.
– Про кого йдеться у вірші?
– Яку історію змальовує поетеса?
– Як ви уявляєте Жар-Птицю? Змалюйте її портрет.
– Що символізує Жар-Птиця?
– Які почуття в тебе викликає Жар-Птиця? Чому “хороше жити під сонцем Жар-Птиці”?
– Як ти розумієш словосполучення “птаха екзотична”?
– Якими настроями та почуттями пронизана поезія?
– Пригадайте, що називається уособленням. Кого уособлює у вірші “трьохсотлітня гава”, яка себе називала Павою? А “вороняча орава”?
– Що символізує Жар-Птиця?
– Коли відбуваються події, зображені у творі? Реальні вони чи фантастичні?
2.3. Робота в малих групах. Прийом ‘Тренування”.
Учитель. Користуючись текстом вірша, запишіть характеристику Жар-Птиці і Пави. Для роботи об’єднайтеся у групи.
2.4. “Художники слова”.
Учитель. Дослідіть, які художні засоби вжито у вірші.
– Епітети: “золота, чудесна жар-птиця”, “жар-птиця непристойно яскрава”, “люта скрекотнява”, “нескромна птиця”, “лиха гава”;
– Порівняння: “очі-намистинки”;
– Метафори: “яснішали лиця”, “освітилась казково столиця”, “лиця посмутніли”, “жар-птиця простудилася”, “птаха чита”, “справа пішла”.
– Повтори: “яскра…” .
2.5. Стратегія “Мікрофон”.
– Сформуйте основну думку поезії “Жар-Птиця”.
3. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії І. Жиленко “Підкова”.
3.1. Виразне читання поезії вчителем.
3.2. Бесіда за змістом прочитаного твору.
– Що ви побачили, почули, відчули, прочитавши вірш?
– Які казкові образи є в поезії?
– Знайти підкову – що означає ця прикмета? Чи знаходили ви у своєму житті підкову? Чи допомогла вона вам?
– Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, “серпиком лежала “.)
– Яке враження справила підкова на оточуючих?
– Кого символізує в творі образ “семисот роззяв”? (Під ним легко вгадують тих, хто заздрить чужому щастю.)
– З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? (“Щоб все мені збулося!”)
– А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?
– Чому діти вірили у чарівність підкови?
– Чому героїня поезії вирішила повернути підкову Дідові Морозу?
– Чи здійснюються бажання, які ви загадуєте у Новий рік?
– Як у творі уявне пов’язано з реальним?
– Визначте тему та ідею поезії. (Тема: золоту підкову, загублену стареньким Дідом Морозом, знайшла героїня твору. Вона, незважаючи на цінність знахідки (підкова притягує щастя), вирішує повернути її назад до Лапландії.
Ідея: серед нас є ті, хто вміє творити добрі, чесні вчинки, але для більшості людей такі справи залишаються незрозумілими.)
3.3. “Художники слова”.
Учитель. Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі.
– Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди. Якими фарбами він переливався? Як про це сказано у поезії. (Сніг зелений, рожевий, фіалковий, голубий, ніжно-фіалковий).
– Чим можна пояснити зміну снігу з кольорового на білий?
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Технологія “Незакінчене речення”.
– Ірина Жиленко – це… (українська поетеса).
– Ірина Жиленко народилася в… (Києві).
– Свій перший вірш написала у віці… (8років).
– Вона навчалася на заочному відділенні…. (філологічного факультету).
– Деякий час вона працювала… (вихователькою в дитячому саду).
– Вона – лауреат… (Державної премії України імені Т. Шевченка).
– Підкова – це символ… (щастя).
– Лірична героїня вірша “Підкова” збиралася поїхати… (в Лапландію).
– Жар-птиця жила у… (столиці).
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…
► дізнався…
► зрозумів…
► навчився…
► найбільші труднощі відчув…
► не вмів, а тепер умію…
► змінив своє ставлення до…
► На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Навчитися виразно читати вірші “Жар-Птиця” і “Підкова”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти сенкан про щастя;
– Для учнів достатнього рівня навченості: підготувати повідомлення про гномів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)