І. Жиленко. “Жар-птиця”, “Підкова”, “Гном у буфеті”
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність поезій; розвивати навички виразного читання віршів, коментування їхнього змісту, знаходження й пояснення прикладів художніх засобів.
Очікувані результати: учні знають про життя та творчість І. Жиленко; виразно й усвідомлено читають твори поетеси; знаходять художні засоби у віршах І. Жиленко й пояснюють їх значення; висловлюють власні роздуми про дружбу та щастя.
Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби виразності, тема, ідея.
Обладнання: портрет письменниці, ілюстративні матеріали до її біографії; видання творів, ілюстрації до них.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.
Вступне слово вчителя.
Кому б не хотілося мати перо жар-птиці чи підкову на щастя? Або побачити якесь диво? Здається, про це мріють усі. І не помічають, що дива скрізь, поруч із нами: іскристий сніг на вулиці рідного села чи міста, усміхнені мама й тато чи бабуся, затишок рідного дому, врешті-решт, власні добре здоров’я, бадьорість та оптимізм. Бачити диво у звичайних речах, цінувати те, що є, закликають нас вірші сучасної української поетеси Ірини Жиленко.
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
(Розповідь про письменника, виразне читання й аналіз його віршів.)
2. Творче завдання.
III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя про письменницю І. Жиленко.
2. Робота з підручником.
Опрацювання статей та рубрик підручника.
3. Виразне читання поезії “Жар-птиця”.
4. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
5. Евристична бесіда.
– Що ви знаєте з казок, легенд про Жар-птицю?
– Що означає вислів “спіймати жар-птицю”?
– Яке символічне значення образу Жар-птиці в поезії?
– Про кого поетеса говорить з іронією, легкою насмішкою, чому?
6. Творчі завдання.
7. Виразне читання поезії “Підкова”.
8. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
9. Творчі завдання.
10. Евристична бесіда.
– Чи бачили ви підкову? Опишіть її. Чи може підкова зробити людину щасливою?
– А якою підкову ми побачили у творі?
– Яке враження вона справила на оточуючих?
– Як у творі уявне пов’язано з реальним?
– Як пояснити прихований зміст поезії?
– Чому лірична героїня поезії вирішила віддати підкову Діду Морозу?
– Чи здійснюються бажання, які ми загадуємо на Новий рік? Чому ми любимо це свято?
– Що необхідно зробити для того, щоб наші заповітні мрії обов’язково виповнилися?
11. Проблемні питання.
12. Виразне читання поезії “Гном у буфеті”.
13. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
14. Евристична бесіда.
– Хто такі гноми? Що вам відомо про цих істот?
– Як поетеса ставиться до гнома?
– Як гном виховує малят? Свою відповідь підтвердіть цитатами з тексту.
– Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?
– Хто та для чого навчив гнома чемних манер?
– Символом чого є образ буфетного гнома? Чому?
– Чого вчить нас ця поезія? Яке значення приділяється гному як істоті, що виховує не одне покоління дітей?
IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
2. Гра “Шифрувальник”.
V. Домашнє завдання
Знати про письменницю, виразно читати, аналізувати вірші, висловлювати свої почуття та враження. За бажанням, вивчити один із віршів напам’ять (розповідатиметься через урок).
VI. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– На мою думку, щастя людина може знайти…
(2 votes, average: 4.00 out of 5)