Ірина Жиленко. Жар-птиця. Поетичні роздуми про красу, про те, що може врятувати сучасний світ
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці; допомогти їм зрозуміти ідейно-художню цінність твору; удосконалювати навички виразного, усвідомленого читання і коментування змісту поезії; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість; виховувати вміння бачити красу навколо себе.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет І. Жиленко, збірки її творів, ілюстрації із зображенням Жар-птиці, проектор.
Випереджувальне завдання: учень готує розповідь про Жар-птицю на основі легенд і казок.
Епіграф до уроку:
Людина створена для щастя, як птах для польоту.
Володимир Короленко
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда за питаннями.
– Що таке казка?
– Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?
– Що вам відомо про Жар-птицю? Це казкова чи реальна істота?
– У якій народній казці ви читали про цього птаха?
– Чи потрібно людям, особливо дорослим, казки і всілякі вигадки про дива, про те, що добро завжди перемагає зло? (Не менше, ніж діти, потребують дорослі віри в добро, в існування на світі наївних диваків із чистою совістю і навіть у симпатичних гномиків, які живуть у домашньому буфеті, а також у те, що комусь щастить побачити кольорові сніги: золоті, зелені, ніжно-фіалкові…)
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація уміння.
Сьогодні ми ознайомимось із творами Ірини Жиленко, яка писала талановиті поетичні казки не тільки для дітей, але й для дорослих.
– Визначте цілі, яких маємо досягти на уроці, орієнтуючись на його тему.
Цілепокладання.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Слово вчителя.
Якою вона була, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій проблискує сивина… А ще – емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста й парадоксальна, а також оптимістична, як сама Поезія, – такою знають її люди.
Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім – філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом – у редакціях газет та журналів.
Писати для дітей, вважає письменниця, – велика честь, бо для неї дитина – це чудо, а дитинство – святкова казка.
Перша книжка для малят “Достигають колосочки” з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку “Вуличка мого дитинства”.
З серпня 2013 року не стало Ірини Жиленко, чарівної інфанти (принцеси) української поезії. Ірина Володимирівна завжди залишалася трохи в тіні у храмі поетичної краси, яка, за своєю природою, не може бути галасливою. Не прагнучи творити навколо себе міф, вона просто писала, встаючи вдосвіта, поки ще сплять домашні. 1 їй було комфортно жити у своєму маленькому світі, де вона була принцесою. А королівського трону Ірина Жиленко не хотіла. Так сталося, що “королем” був її сильний чоловік Володимир Дрозд, людина з величезним почуттям гумору, талановитий письменник – характерник. А Ірина Жиленко жила у вимріяному, замкненому світі; вона вірила в чудо, зберігала в собі якусь дивовижну дитинність. Як маленька дівчинка, дивувалася світу. Шукала краси. Вірила в чесність.
Чим цікава поезія Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають най – багатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках (за винятком “Вибраного”, де вміщені вірші з інших збірок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любила рослини, особливо квіти, і щедро описувала їх у своїх віршах (можливо, тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила літературний жанр “фіалки-вірші”.
І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає (“І вулиця Микільсько-Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук…”), де розташований потрібний парк.
Якось поетеса зізналася: “Усі мої емоції віддані саме місту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами і нечисленними друзями”.
“Чи знаєте ви, що…”.
Б. Чайковський, український письменник, писав про І. Жиленко: “Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, у гномів, у Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки – розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості”.
“Поміркуйте…”.
“Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ… Розплющ тільки очі й дивись” (Г.-К. Андерсен).
– А чи помічаєте ви красу навколо себе?
– Як ви розумієте словосполучення “птаха екзотична”?
– А якою ви уявляєте Жар-птицю?
Розповідь заздалегідь підготовленого учня про Жар-птицю на основі легенд і казок.
Орієнтовний матеріал.
Згадки про цю істоту трапляються в міфах стародавніх слов’ян. Відповідно до легенд, живе Жар-птиця в тридесятому царстві. Оперення дивовижної птиці сліпучо виблискує під променями сонця, так що людина не може довго дивитися на неї. Очі Жар-птиці схожі на коштовні камені, а крила – на великі язики полум’я. Одна її пір’їнка може яскраво освітити велику кімнату.
За легендами, Жар-птиця харчується чарівними золотими яблуками, які дають їй безсмертя і неземну красу. Коли вона співає свої чудові пісні, з її дзьоба падають на землю великі круглі перлини. Вважається, що спів Жар-птиці може вилікувати хвору людину і повернути зір сліпому.
У казках хороброму героєві, який прагне врятувати зачаровану царівну, звичайно потрібна допомога сильної істоти, що несе добро і життя, освітлює все навколо. Таким добровільним помічником дуже часто стає Жар-птиця. Проте не кожен сміливець удостоюється такої честі відразу – нерідко йому доводиться витримати не одне тяжке випробування.
В одній з казок можна знайти такий опис Жар-птиці: “Пір’я її блищить сріблом і золотом, очі світяться, як кристал. Глибоко опівночі прилітає вона в садок і освітлює його собою так яскраво, як тисячі запалених вогнів”.
Учитель. У поезіях для дітей І. Жиленко дає малим читачам деякі поради. Отож пропоную ознайомитися зі змістом твору “Жар-птиця” і сформулювати першу пораду поетеси.
Виразне читання поезії.
Бесіда за питаннями.
– Коли відбуваються події у творі? Реальні вони чи фантастичні?
– Випишіть у зошити описи зовнішності Жар-птиці й Гави. Зробіть висновок. (Жар-птиця – чудесна: очі-намистинки, яскрава, золота, екзотична; Гава – трьохсотлітня, старезна, без ока, кульгава, лиха. Ці два образи протиставляються, авторка використала прийом контрасту).
– Які почуття викликає у вас Жар-птиця? Чому хороше жити “під сонцем Жар-птиці”? (Жар-птиця дарує людям не тільки світло, а ще й радість, красу, щастя).
– Які епітети характеризують політ Жар-птиці? Який з них має глибокий зміст і чому? (“Гарно”, “вільно”. Тільки на волі Жар-птиця може дарувати людям щастя).
– Про що свідчить те, що Гава називає себе павою?
– Чому Гава не сприймає Жар-птиці? (Жар-птиця була надзвичайно яскравою, а для Гав світ чорно-сірий, тому вони лихі, а їхнє скрекотіння люте).
– Що символізує Жар-птиця, а що – Гава? (Жар-птиця – високе, піднесене, незвичне; Гава – буденне, одноманітне, низьке).
– Якими почуттями пронизана поезія? (Захопленням, замилуванням світом із Жар-птицею-мрією, світліш оптимізмом, легким гумором).
– У чому полягає оптимістичне звучання твору? (Так легко зруйнувати прекрасне, казку, в яку готові були повірити люди. Але ліричний герой запевняє, що все буде гаразд: Жар-птиця просто не пристосована до зими, тому лікується, “п’є молоко, клює родзинки, чита “Барвінок” і “Мурзичку”. Фінал поезії оптимістичний – попри всі перепони диво знову з ‘явиться під Новий рік: “І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим гавам, на новорічну радість нам!”).
– Що означає вислів “спіймати жар-птицю” (“знайти перо жар-птиці”)? (Стати щасливцем, досягти чогось значного; синонім – спіймати золоту рибку).
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Чи доводилося вам чути вислів “Краса врятує світ”? Як ви його розумієте?
– Яку мудру пораду дає нам І. Жиленко у вірші “Жар-птиця”? (Не бійтеся бути яскравими, сприймайте світ кольорово, даруйте світло іншим – це і є основна думка поезії).
V. Узагальнення і систематизація знань.
Виконання тестових завдань.
1. Сусідка ліричної героїні була
А дуже старою людиною
Б чарівницею
В неприємною і сварливою
2. Очі Жар-птиці порівнюються із
А сяйвом зірки
Б веселкою
В намистинками
3. Жар-птицю хазяйка тримала в
А золотій клітці
Б квітучому садку
В чарівній кімнаті
4. Казково освітилася столиця через те, що Жар-птиця
А відчинила сонячні ворота
Б сприяла початку нового дня
В вирвалася на волю
5. Гава називала себе
А “мудрою”
Б “всемогутньою”
В “Павою”
6. Чиї обличчя стали яснішими від сяйва Жар-птиці?
А дорослих і дітей
Б казкових гномів
В людей усієї планети
7. Гава “зчинила люту стрекотняву” через те, що
А відчула зміни в погоді
Б дізналася про наближення небезпеки
В Жар-птиця вилетіла з клітки
8. Гава, охарактеризувавши Жар-птицю, назвала її
А “безтурботною”
Б “нескромною”
В “нещирою”
9. Узимку Жар-птиця
А застудилась
Б померла
В потрапила до рук злого чарівника
10. Якого дитячого журналу НЕ читала Жар-птиця?
А “Малятко”
Б “Барвінок”
В “Мурзилка”
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Що вам сподобалося, запам’яталося на уроці?
Завершальне слово вчителя.
Поезії І. Жиленко не просто оповідають про фантастичний світ дитячих мрій, пригод, спогадів. Дивні образи, відтворені з любов’ю на папері, несуть важливі життєві істини. Так, жар-птиця є символом щастя, у яке необхідно вірити, що б не сталося, хто б не заважав.
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: навчитися виразно і вдумливо читати поезію, коментувати її зміст.
– За бажанням: намалювати ілюстрації до вірша.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)