Короткий переказ – Підкова – ІРИНА ЖИЛЕНКО
ІРИНА ЖИЛЕНКО
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним – рожевий. Потім – фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту. А золоту. Таким,
На місяць схожим, серпиком лежала, –
Аж розгубились в небі літаки,
Кричали: “Мама!” –
Й крильцями дрижали.
А я знайшла. Сказала їй: – Світи
Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! –
Зійшлися і роззявили роти
Сімсот роззяв. Стоять вони і досі…
Круг них світився то зелений сніг,
То голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, –
Зачарувала їх моя підкова.
Що ж, покладу підкову в чемодан,
Куплю я шубу. А тоді поїду
В Лапландію. Хоч трішки і шкода,
Вже так і буть – віддам підкову Діду.
Оце і все. А сніг звичайним став…
Легкий і рівний, пада, пада, пада…
Роти розкрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись… І полягали спати.
Коментар
Здавна існує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова при носить щастя. Ліричній героїні вірша “Підкова” теж поталанило знайти чудесний талісман. Виставила вона золоту підкову у вікні. і зібралося навколо сімсот роззяв: їх не дивував сніг, що мінявся різни ми кольорами, вони були зачаровані лише блиском золота. Та не можна бути щасливим за рахунок чужого, тому героїня вирішила повернути підкову Дідові Морозу. Роззявам одразу стало нецікаво, а сніг, на якого не звернули увагу, теж став звичайним. Ось так і пропало диво! Жаль, що багатьох людей приваблює лише золотий блиск!
Related posts:
- Скорочено – ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- ПІДКОВА – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом про трюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричати: “Мама!” – Й крильцями дрижати. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на […]...
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- ПІДКОВА – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту; Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- Ірина Жиленко. Підкова, Гном у буфеті. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього Мета: розвивати вміння коментувати зміст поезії, знаходити і пояснювати яскраві художні образи, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, […]...
- Ірина Жиленко. Жар-Птиця, Підкова. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ Мета: ознайомити учнів із творчістю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність її поезій, формувати уявлення про світ дитинства як вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту; вміння висловлювати власні роздуми про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; виховувати вміння […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- Короткий переказ – Жар-Птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям Яснішали лиця: “Як хороше жити Під сонцем Жар-Птиці!” І тільки ота трьохсотлітня […]...
- Короткий переказ – Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний Гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, […]...
- Короткий переказ – За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність […]...
- І. Жиленко. “Жар-птиця”, “Підкова”, “Гном у буфеті” Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність поезій; розвивати навички виразного читання віршів, коментування їхнього змісту, знаходження й пояснення прикладів художніх засобів. Очікувані результати: учні знають про життя та творчість І. Жиленко; виразно й усвідомлено читають твори поетеси; знаходять художні засоби у віршах І. Жиленко й пояснюють їх значення; висловлюють […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Подумаймо разом Ти хоча б зрідка віриш казковим історіям, як справжнім? Тобі хочеться, щоб у реальному світі було так, як у казках, і все закінчувалося щасливо? Іноді людина прагне повірити в добрі й красиві чудеса, в існування загадкових істот – Домовика, Гнома, Жар-Птиці, Діда Мороза. Мабуть, не треба остерігатися таких бажань. Життя від цього стане […]...
- Ірина Жиленко. Гном у буфеті Мета: продовжити знайомити учнів із творчістю І. Жиленко, допомогти здійснити ідейно-художній аналіз вірша “Гном у буфеті”, знаходити і пояснювати художні засоби; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- Жар-птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою (старезна, без ока, […]...
- Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить В старій […]...
- Скорочено – ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям яснішали […]...
- І світла алея – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. […] Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і […]...
- За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві […]...
- Скорочено – ГНОМ У БУФЕТІ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, Давно живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- Шкільний твір на тему – Політ мрій (про поезію Ірини Жиленко) Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато поезій для дітей. Це книжки […]...
- Зимовий мотив з візитом пічника – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. […] Сусід (дарма, що інвалід) – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. […]...
- ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві – У той рік почалася Велика Вітчизняна війна, але вона її не пам’ятає – була надто маленька. Перше, про що яскраво згадує, – повоєнний квартал неподалік від Ботанічного саду, затишок старих київський дворів, мансарди й дерев’яні веранди. Іринка змалку росла без батька, виховували її мама […]...
- Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще – емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія – такою знають її люди. Рідне місто Ірини Володимирівни […]...
- Скорочено – І СВІТЛА АЛЕЯ… ЗИМОВИЙ МОТИВ З ВІЗИТОМ ПІЧНИКА ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 11 КЛАС В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Куди […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – Хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі. Дорослим і дітям Яснішали […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Ірина Володимирівна Жиленко народилася в м. Києві. Дитячі роки припали на страшний воєнний і післявоєнний час. Цей період у будь-кого асоціюється з темними й брудними кольорами, але творчість цієї поетеси, незважаючи ні на що, кольорова! Літературознавці вважають її твори найбагатшими на барви. Дослідники віршів поетеси навіть підрахували, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок за склом Серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- Короткий переказ – Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові не стало квітки, та ранесенько. У нього квітка – Марійка-дівка, рано-рано, У нього квітка – Марійка-дівка, та ранесенько. Коментар За звичаєм боярам (буярам у пісні) […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний Гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- ІРИНА ЖИЛЕНКО. ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК – Гумористичні твори – У КРАЇНІ ГУМОРУ Мета: ознайомити учнів із творчістю української поетеси Ірини Жиленко, з її віршем “Павучок – рудий бочок”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, правильно інтонувати читання відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. […]...
- Ірина Жиленко. Жар-птиця. Поетичні роздуми про красу, про те, що може врятувати сучасний світ Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці; допомогти їм зрозуміти ідейно-художню цінність твору; удосконалювати навички виразного, усвідомленого читання і коментування змісту поезії; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість; виховувати вміння бачити красу навколо себе. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет І. Жиленко, збірки її творів, ілюстрації із зображенням Жар-птиці, проектор. […]...
- ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО – Жартівливі вірші – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо. ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Жартівливі вірші ІРИНА ЖИЛЕНКО Ірина Жиленко (1941-2013) – українська поетеса, письменниця. Народилася в Києві, дитинство пройшло на Черкащині. Перший вірш […]...
- Короткий переказ – Хай буде легко. Дотиком пера. – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО * * * Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, По чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не […]...
- Шкільний твір на тему – Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі […]...
- Короткий переказ – Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
- Короткий переказ – Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Т. Шевченко. Поема “Іван Підкова” Мета: ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями поеми Т Шевченка “Іван Підкова”; розвивати навички виразного, вдумливого читання, пам’ять учнів, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення де нього. Очікувані результати: учні знають історичну основу та художні особливості поеми Т Шевченка “Іван Підкова”; виразно й усвідомлено читають твір; висловлюють власне розуміння лицарських чеснот українських козаків. […]...
- Короткий переказ – Давня весна – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала. Дарунки всім несе вона, ясна. Для мене тільки […]...