Скорочено – І СВІТЛА АЛЕЯ… ЗИМОВИЙ МОТИВ З ВІЗИТОМ ПІЧНИКА ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 11 КЛАС
В земному Києві нема для мене весен.
По осені – мій кожен день і крок.
А як у вас там, в Києві небеснім,
В земному Києві така стара я стала!
А вам Господь років не добавля.
Така ж яскрава посмішка у Алли!
Такий же чорний чуб у Василя!
В земному Києві – безмірність самоти.
Куди піти, коли нема Івана?
А там, за тим віконцем золотим,
Де є Іван, – там дім обітований.
Там вірші, чай і дим од сигарет.
Куди спішить? їм вічність вікувати.
Зарецький знов малює мій портрет.
А Стусові і вічність тіснувата…
Про щось земне замислився Кушнір.
Здригнулась чашка з недопитим чаєм.
Вони нам смерті не бажають, ні,
Але їм дуже нас не вистачає!
Як там Лукаш? Все грає в доміно?
Було в нім щось розгублено-дитяче.
А ти, Валерик? Чи тобі чутно, як мама плаче?
Хоч уві сні для неї оживи…
В земному Києві, повитому в жалобу,
Тепер уже нема таких, як ви, –
О лицарі печальної подоби!
Нема весни. Ніщо не процвіте –
Крім лицарів неситої утроби.
І, хоч потилиця у них крута, –
Я не зроблюсь ніколи мізантропом.
Бо ви були! А отже, все було:
Любов і подвиг,
Хрест і воскресіння…
Хай вічно світить лампа над столом
В небеснім Києві, в небесній Україні.
Хай береже спочинок ваш Господь
Всю довгу-довгу, всю небесну вічність.
А я віршую…
Бо казав Світличний:
“Іриночко, без віршів не приходь…”
Related posts:
- За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві […]...
- Короткий переказ – За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність […]...
- І світла алея – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. […] Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і […]...
- Скорочено – ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям яснішали […]...
- Скорочено – ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО – 6 КЛАС Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- Жар-птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою (старезна, без ока, […]...
- Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО – скорочено Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить В старій […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Ірина Володимирівна Жиленко народилася в м. Києві. Дитячі роки припали на страшний воєнний і післявоєнний час. Цей період у будь-кого асоціюється з темними й брудними кольорами, але творчість цієї поетеси, незважаючи ні на що, кольорова! Літературознавці вважають її твори найбагатшими на барви. Дослідники віршів поетеси навіть підрахували, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 […]...
- Короткий переказ – Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний Гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, […]...
- Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще – емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія – такою знають її люди. Рідне місто Ірини Володимирівни […]...
- ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві – У той рік почалася Велика Вітчизняна війна, але вона її не пам’ятає – була надто маленька. Перше, про що яскраво згадує, – повоєнний квартал неподалік від Ботанічного саду, затишок старих київський дворів, мансарди й дерев’яні веранди. Іринка змалку росла без батька, виховували її мама […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – Хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі. Дорослим і дітям Яснішали […]...
- Короткий переказ – Підкова – ІРИНА ЖИЛЕНКО ІРИНА ЖИЛЕНКО Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, […]...
- ІРИНА ЖИЛЕНКО. ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК – Гумористичні твори – У КРАЇНІ ГУМОРУ Мета: ознайомити учнів із творчістю української поетеси Ірини Жиленко, з її віршем “Павучок – рудий бочок”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, правильно інтонувати читання відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. […]...
- ПІДКОВА – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО – Жартівливі вірші – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ – У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо. ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Жартівливі вірші ІРИНА ЖИЛЕНКО Ірина Жиленко (1941-2013) – українська поетеса, письменниця. Народилася в Києві, дитинство пройшло на Черкащині. Перший вірш […]...
- Ірина Жиленко. Гном у буфеті Мета: продовжити знайомити учнів із творчістю І. Жиленко, допомогти здійснити ідейно-художній аналіз вірша “Гном у буфеті”, знаходити і пояснювати художні засоби; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків […]...
- ПІДКОВА – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом про трюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричати: “Мама!” – Й крильцями дрижати. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на […]...
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту; Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- Ірина Жиленко. Жар-птиця. Поетичні роздуми про красу, про те, що може врятувати сучасний світ Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці; допомогти їм зрозуміти ідейно-художню цінність твору; удосконалювати навички виразного, усвідомленого читання і коментування змісту поезії; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість; виховувати вміння бачити красу навколо себе. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет І. Жиленко, збірки її творів, ілюстрації із зображенням Жар-птиці, проектор. […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) – Я І СВІТ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок за склом Серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- ГНОМ У БУФЕТІ – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний Гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, Золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні […]...
- Ірина Жиленко. Підкова, Гном у буфеті. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього Мета: розвивати вміння коментувати зміст поезії, знаходити і пояснювати яскраві художні образи, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, […]...
- Ірина Жиленко. Жар-Птиця, Підкова. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ Мета: ознайомити учнів із творчістю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність її поезій, формувати уявлення про світ дитинства як вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту; вміння висловлювати власні роздуми про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; виховувати вміння […]...
- Скорочено – ЧЕРВОНА ШАПОЧКА – ЄВГЕН ДУДАР – 8 КЛАС Стара казка на новий лад В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню – розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка – подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою. Одного разу мама каже Червоній Шапочці: – Ось […]...
- Скорочено – У КИЄВІ – ТАРАС БУЛЬБА – 6 КЛАС В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- Скорочено – В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – 9 КЛАС В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька,- Поїхав за Десну; Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Росла, росла дівчинонька Та й на порі стала; Ждала, ждала козаченька, Та й плакати стала. Ой не плачте, карі очі,- Така ваша доля: Полюбила козаченька, При місяці стоя! Зелененькі […]...
- Зимовий вечір – IІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Взимку темніє рано, і вечори довгі і темні. Не хочеться виходити на вулицю. Там темно, дме холодний, колючий вітер. З неба сіється якась бридка мряка або дощ. Але бувають і такі зимові вечори, які довго пам’ятаєш. Це коли нема вітру, іде сніг – ніби м’яке, пухнасте пір’я падає з неба. Надворі наче розвиднюється. Сніг лежить […]...
- Скорочено – МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ – 11 КЛАС Автобіографія Остапа Вишні написана у звичній для нього гумористичній манері. Народився він у містечку Груні, точніше, подія ця трапилась не в самому містечку, а в хуторі Чечві, де батько працював прикажчиком у маєтку поміщиків. Вік немовляти провів у колисці з вервечками. Був другою дитиною у багатодітній родині, після нього народи Лося ще п’ятнадцять дітей. Генеалогії […]...
- Скорочено – МУЗИКА, ЩО ПІШЛА – ІВАН МАЛКОВИЧ – 8 КЛАС Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
- Скорочено – ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ – СТЕПАН ОЛІЙНИК – 6 КЛАС Шаляпіна і Гмирю Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати ногами Й варіювати “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи […]...
- Скорочено – АСТРОЛОГ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
- Скорочено – ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ТАРАС БУЛЬБА – 6 КЛАС Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – 8 КЛАС Ой ти, Морозенку, Ой ти преславний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Україна плаче. Та не так тая Україна, Як те горде військо! Ой заплакала Морозиха, Йдучи рано на місто. Ой заплакала Морозиха Та й стала тужити, Що взяли її сина Івана У військо служити. “Не плач, не плач, Морозихо, Об сиру землю не бийся, Ходім […]...
- Зимовий вечір – I варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Позаду залишилась осіння сльота, довгі холодні зливи, пронизливий вітер, затягнуте важкими і темними хмарами небо, липкі тумани. Одного ранку ми прокинулись і побачили, що прийшла довгоочікувана красуня-зима. Вона порадувала нас пухнастим білим снігом. А скільки нових ігор та розваг принесла вона з собою! Ми цілий день гралися в сніжки, будували фортеці, каталися на лижах та […]...
- Скорочено – МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Не […]...