Слово не горобець, вилетить не впіймаєш
Матеріал до уроку. Захаріас Топеліус “Казка про старого гнома”.
Мета. Познайомити учнів з творчістю фінського письменника Захаріаса Топеліуса. Вчити стежити за логікою подій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Розвивати вміння характеризувати головного героя, мовлення учнів, виразність читання. Виховувати почуття відповідальності, вміння дотримувати свого слова.
Обладнання. Портрет Захаріаса Топеліуса, картки з надрукованими уривками казки, записані на дошці завдання.
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Мовно-логічні вправи.
Вправа 1. Прочитайте слова, подані аналітико-синтетичним способом.
Вправа 2. Продовжіть синонімічний ряд.
Знайомі, приятелі, … , … (Товариші, друзі).
Вороги, окупанти, розбійники, … , … (Злодії, лихі люди).
Вправа 3. Продовжіть речення.
Золото, срібло, самоцвіти, коштовності це… (Скарби).
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
– На попередньому уроці ми говорили про добрий народ – гномів, а сьогодні дізнаємося про справи старого гнома, який жив у великому замку. А казку про його пригоди написав фінський письменник Захаріас Топеліус.
IV. Опрацювання твору 3. Топеліуса “Казка про старого гнома”.
1. Ознайомлення із життям і творчістю Захаріаса Топеліуса.
Захаріас Топеліус – відомий фінський письменник. Він народився
14 січня 1818 р. у родині лікаря й відомого збирача народної поезії. У дитинстві проявив художні здібності: багату уяву, спостережливість. В 11 років був відправлений на навчання до школи в Улеаборзі. Закінчив Гельсінгфорський університет. У 1847 р. став доктором історичних наук, а через сім років професором. Шведською академією був нагороджений золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році. Літературна творчість Топеліуса різноманітна. Писав він і для дітей, зокрема казку “Подарунок Морського Царя”, збірку казок “Адальмінина перлина”.
2. Читання І частини “Казки про старого гнома” вчителем.
3. Словникова робота.
1) Тлумачення слів.
Обперезáтися – обв’язатися чим-небудь ніби поясом.
Примха – забаганка, дивацтво.
Цебрó – велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.
Смушéвий – пошитий із хутра вівці або ягняти.
Химерний – який викликає подив, чудернацький.
2) Вправа на розширення кута зору.
ДАХ | ЧАС | ||
За | Мок | Доб | Рий |
Па | Лац | Зруч | Ний |
Баш | Това | Розкі | Шний |
Буді | Вля | Старо | Давній |
Підзе | Мелля | Найти | Бший |
4. Читання І частини каїки учнями мовчки.
5. Відтворення змісту каїки. Вибіркове читання.
– Де жив старий гном?
– Який у нього вигляд?
– Як гном влаштував своє житло?
– З ким приятелював гном?
– Чим займався Мате у замку?
– Про що розповів горбатий дідусь Матсові?
– Що гном запропонував Матсові? Чому?
– Що налякало Матса в підземеллі?
6. Читання діалогу Матса та гнома в особах.
– Знайдіть у тексті уривок, у якому розповідається, як гном повідав про свої скарби і відчинив двері. Прочитайте цей уривок до кінця І частини.
7. Продовження вивчення казки. Читання другої і третьої частин “Казки про старого гнома” підготовленими учнями.
8. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Відшукайте і прочитайте уривок, у якому описується, які дива відбувалися в замку напередодні весілля.
– Прочитайте, яке найбільше диво сталося під час вінчання.
– Прочитайте слова гнома, які він промовив пошепки до Матса на весіллі.
– Яку домовленість порушив Мате?
– Відшукайте абзац, що починається словами: “Коли це раптом лампа погасла”. Прочитайте його до кінця.
– Як гном покарав сторожа?
9. Фізкультхвилинка.
10. Складання характеристики гнома.
Вчитель роздає окремим учням картки з уривками казки. Учні по черзі виходять, зачитують уривки, а інші учні – відповідають, про яку ознаку чи рису характеру це свідчить.
Картка 1
Він мав десь років із сімсот, і, певне, був найстаріший у тій місцевості. (Старий)
Картка 2
Той гном був добрий домовик, хоч і мав свої примхи. (Добрий, домовик, дивакуватий)
Картка 3
Пам’ятаєш, хто витяг тебе з підземелля в дитинстві? Хто гасив тобі свічку, як ти засинав над книжкою, і хто знайшов у воді твої черевики, як ти впав із човна? Хто, як ти спав, цілими ночами ходив по замку і заглядав, чи добре замкнені двері? (Надійний друг, розумний, відданий)
Картка 4
Усе це я чесно надбав. Щоразу, як у замку була пожежа або як його грабували вороги, я нишком ховав ці коштовності, бо вони б однаково згоріли чи дісталися розбійникам. (Чесний)
Картка 5
От лихі люди, які зазіхали на моє добро, – прохрипів гном. Усі вони стали вовками. (Справедливий)
Картка 6
1 диво дивне! За одну ніч у замку все було готове. Усі побиті вікна раптом стали засклені, усі поламані сходи налагоджені. Люди чудувалися, а старий Мате знав, хто доклав до того рук. (Чародій)
Картка 7
Але гном покарав і сторожа за його довгий язик. (Справедливий, дотримав слова)
11. Розвиток мовлення.
– Як гном довів свою відданість другові Матсу?
– Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
– Чому гном покарав тітку молодого, її сина і сторожа?
– Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
– Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?
12. Робота з прислів’ями.
– Як ви розумієте значення вислову: “Тримати язик на припоні”?
– Чи можна вважати цей вислів головною думкою казки?
– Прочитайте прислів’я.
– Чи підходить tie українське прислів’я до “Казки про старого гнома”?
V. Закріплення вивченого.
1. Робота в парах.
– Прочитайте в особах розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації передайте почуття співрозмовників.
2. Робота з малюнками.
– Розгляньте малюнки до казки.
– Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 45?
– Якому уривку тексту відповідає малюнок на с. 47?
3. Творча робота.
– До поданих слів і словосполучень, які зустрічаються у тексті, доберіть антоніми з цієї ж казки.
Побиті вікна – … (Засклені)
Поламані сходи – … (Полагоджені)
Молодий – … (Старий)
Друзі – … (Вороги)
Скупа-скупуща – … (Добрий)
Тримати язик на припоні – … (Розповідати)
4. Дослідження мови твору.
– Прочитайте слова автора після слів, які промовляє гном.
– Випишіть дієслова на дошці.
(Спитав, засміявся, прохрипів, розвеселився, сказав, відповів, пошепки озвався, глузливо мовив.)
– Що ви можете сказати про поведінку гнома?
VI. Підсумок уроку.
– Пригадайте казкових гномів з вірша Ірини Жиленко.
– Які риси характеру споріднюють героїв вірша та старого гнома з казки 3. Топеліуса?
Додатковий матеріал
Гноми – духи землі і гір. У міфології народів Європи – маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі.
Гноми зберігають свої скарби у надрах землі. Вони майстерні ремісники, можуть виготовляти чарівні перстні, зброю, посуд. Загалом – це добрий, працьовитий народ, який дуже сильно постраждав від людської пожадливості й пихи, тому людей гноми не люблять. Вони ховаються в гірських печерах, де будують підземні міста й палаци. Якщо зустрічають в горах людину – лякають її гучним криком.
Слово “гном” походить від грецької “гносис”, що означає “знання”. Вважається, що гноми знають точне місцезнаходження прихованих у землі металів.