Інформатизація
Сьогодні поняття інформатизації, як правило, ототожнюється з поняттям комп’ютеризації. Насправді це теж не так. Комп’ютеризація є лише одним із способів інформатизації, правда, найбільш сучасним і досить ефективним.
Під інформатизацією слід розуміти процес і результат надання якомусь об’єкту необхідної йому інформації, потрібної йому інформаційного ресурсу. Таким об’єктом у глобальному аспекті є все людство, а в більш вузькому – соціальні або професійні спільноти, групи і окремі індивідууми.
Цілі інформатизації є багатосторонніми. Починаючи з індивідуального, групового і соціального життєзабезпечення, інформаційного забезпечення виробничих та інших процесів суспільного і особистої діяльності, наукової та освітньої роботи, мистецтва та закінчуючи задоволенням власної цікавості.
Традиційними сучасними методами інформатизації поки ще є книги і мережа їх сховищ – бібліотек, найрізноманітніші документи (включаючи архіви), ЗМІ (радіо, телебачення, кіно, преса), реклама, публічні і міжособистісні повідомлення, включаючи плітки, а також такі спеціальні методи, як всі види розвідки. Всі вони, крім прямих міжособистісних контак-
Тов, вимагають спеціального – іноді складного і дорогого – технічного забезпечення.
Комп’ютеризація в чому полегшила, але й видозмінила цей процес, несучи до нього необхідність жорсткої регламентації і стандартизації технології інформаційної роботи.
За нещодавно опублікованими відомостями, сьогодні у світі один персональний комп’ютер (ПК) припадає в середньому на 10 осіб населення Землі незалежно від віку. Це набагато перевершило прогнози 80-х років минулого століття: на кінець XX століття – один ПК на 50 осіб. Правда, існує всього 15 розвинених країн, де така насиченість максимальна. Росія входить в їх число. Найбільш комп’ютеризованої країною залишаються США.
Не стану повторювати давно написане про передумови та історію створення комп’ютерів. Зауважу тільки, що сьогодні ми використовуємо ПК четвертого покоління у розвитку та вдосконаленні технічної та інформаційної бази. З розробкою ЕОМ п’ятого покоління, що декларували японські конструктори, поки нічого не вийшло – загалом, зі зрозумілих причин. Але про це – окремо.
Вимушена регламентація та стандартизація інформаційних технологій при використанні комп’ютера не є благом. У багатьох важко формалізованих галузях знань, до яких відносяться біологія, медицина, психологія, соціологія, такі жорсткі вимоги обмежують необхідну індивідуалізацію багатогранних і найрізноманітніших змістовних знань про об’єкти, що тягне за собою певні втрати чисто смислових аспектів у стандартних їх описах. Але за все треба платити, і сьогодні – це плата за ті колосальні переваги, які надає сучасний комп’ютер.
Інформатизація медицини та охорони здоров’я також не зводиться тільки до їх комп’ютеризації. Традиційні методи раніше домінують. Але застосування ПК суттєво покращує і прискорює цю роботу. Деякі її види без комп’ютера взагалі були б неможливі. У той же час в процесі інтенсивної і азартної комп’ютеризації цій галузі спостерігається багато помилок.
У 1986 р Мінздоров’я СРСР доповів на Всесоюзній конференції про комп’ютеризацію мережі ЛПУ в країні. Забезпеченість ЕОМ вітчизняного виробництва склала в середньому 1 екз. на 58 лікарень і 1 екз. на 156 поліклінік.
Сьогодні в ряді ЛПУ насиченість комп’ютерами цілком достатня. Правда, далеко не у всіх. А ось їх використання…
(2 votes, average: 5.00 out of 5)