Громадянські війни у Римі
За період свого існування Рим пережив безліч громадянських воєн, пік яких припав на час існування пізньої республіки. Багато з них привели до кардинальних змін у соціальній структурі, органах державної влади, а також у політичній ролі Риму на міжнародній арені.
Громадянські війни в період пізньої республіки
Першою громадянською війною, яка була розв’язана у Римі, стало протистояння народів італіки, які заселяли територію Північної Італії, і римлянами. Це протистояння призвело до того, що більша частина земель Північної Італії відійшла під владу Риму.
Подальші громадянські війни були розв’язані між прихильниками Сулли і Гаєм Марією. Дві війни, які тривали в цілому близько п’яти років (88-83 рр.. До н. е.), привели до перемоги Сулли.
Завдяки цій перемозі, була проведена значна передислокація політичних сил, яка в кінцевому підсумку привела до зміцнення Римської республіки. Остання громадянська війна в період пізньої республіки відбулася в 32-30 році до н. е. між елліністичним Єгиптом і Римом.
Світ при Августі
Стараннями Октівіана, в 30 році до н. е.. всі землі республіки, які володіли суверенітетом до цього часу, були об’єднані в єдину державу. У 27 році до н. е. Римська республіка отримала статус Римської Імперії. Октівіан став першим імператором Римської Імперії, і поклав початок правління династії Юліїв – Клавдіїв.
Незважаючи на жорстокість правителів цієї знаменитої династії, період їх правління увійшов в історію Риму як світ Августов (Pax Augusti). За більш ніж сторіччя, в Римській Імперії не відбулося жодне громадянське протистояння.
Багато істориків пов’язують це з тим, що у влади були диктатори, які не допускали ніяких народних хвилювань. Світ Августов закінчився відразу після смерті останнього імператора з роду Юліїв – Клавдіїв – Нерона, в 68 році н. е.
Громадянські війни в ранньої та пізньої Імперії
Після смерті Нерона, в Римській Імперії розв’язалася одна з найбільш жорстоких громадянських воєн. У 69 році, в Римській Імперії по черзі змінилося чотири імператора – Гальба, Віттель, Отон і Веспіан. Кожен з них за підтримки своїх прихильників, отримували вищу владу у військовому протистоянні з силами попередників.
Цивільні протистояння в Римській Імперії тривали аж до 193 року. Причиною багатьох з них залишалася боротьба за політичні ідеї, державну владу та територіальний устрій.
Громадянська війна 238 року
Останньою громадянською війною в Римській Імперії стало протистояння прихильників двох імператорів – Максимина і Гордіана I. Імператор Максиміан не обертав належної уваги на розвиток римської армії, що спровокувало бунт у військах. Кілька видатних полководців, шляхом революційного перевороту, поставили на правління Імперією одного з провінційних намісників – Гордіана.
Сенат відразу ж визнав владу нового імператора. Однак, прихильники Максимина, зібравши численне військо, до якого входили прості жителі Римської Імперії, рушили до Карфагену. У протистоянні був убитий син імператора Гордиан II. Дізнавшись про смерть свого спадкоємця, Гордиан I вчинив суїцид.
Незважаючи на всі очікування римського народу, Сенат проголосив новими імператорами Пупіена і Бальбіну, що призвело до нової хвилі збройних протестів. В одному з боїв, Максимін був убитий. Державна влада беззастережно перейшла до двох імператорам, які поклали край громадянським війнам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)