Англо-бурські війни
Переселяються вглиб континенту бури утворили свої держави – Помаранчеве вільна держава (Oranje Vrystaat) і Південно-Африканську республіку (Zuid-Afrikaansche Republiek), також відому як Трансвааль.
У 1867 році в Південній Африці в околицях Кімберлі були знайдені алмази, а в 1884 році в Трансваалі – родовища золота. Ці відкриття докорінно змінили ситуацію в регіоні. Претендували на контроль над багатющими покладами і бури, і британці. Конфлікт інтересів призвів до війни.
Британія намагалася створити Південно-Африканську Конфедерацію, до складу якої крім території колоній Корони в Південній Африці мали увійти і бурські республіки, однак бури відкинули цю ідею. Тоді, скориставшись тим, що бури були ослаблені зіткненнями з зулусами, в 1877 році Британія анексує Південноафриканську республіку. Захоплення Трансвааля пройшов без опору місцевого населення.
Однак через кілька років обурені утисками Лондона бури виступили зі зброєю в руках. 16 грудня 1880 почалася Перша англо-бурська війна.
Була проголошена незалежність Трансвааля, всі англійські гарнізони були обложені. 26 лютого 1882 в битві біля гори Маюба бури розбили британські війська. Не бажаючи втягуватися у війну, уряд Британії 6 березня 1881 підписало угоду про перемир’я, а 23 березня 1881 – мирний договір, згідно з яким була визнана незалежність Трансвааля.
Залучені блиском алмазів і золота, в Південну Африку хлинули європейці. На відміну від бурів, в основній масі хліборобів-фермерів, нових переселенців, серед яких більшість складали англійці, називали ойтландеров (uitlanders), іноземці. Ойтландеров були вельми незадоволені встановленими урядом бурів високими податками і митними зборами. Уряд Великобританії всіляко заохочувала опозиційні настрої, нарощуючи тим часом свої військові сили в Капській првінціі.
12 жовтня 1899 бури, намагаючись випередити британців, переходять кордон і осаджують британські гарнізони в Натале і Капській колонії. Почалася Друга англо-бурська війна.
Спочатку війська бурів здобули кілька перемог над англійцями, але потім Британська імперія різко збільшила чисельність своїх військ в Південній Африці і почала успішний контрнаступ. Після витіснення бурів з Наталя і Капській колонії англійська армія вступає на територію бурських республік. 13 березня 1900 британці захоплюють столицю Помаранчевої республіки Блумфонтейн, а 5 червня 1900 – столицю Трансвааля Преторію.
Бури починають партизанську війну, змушуючи англійців створювати на окупованій території мережу укріплених гарнізонів. У відповідь британці починають репресії, в тому числі і проти цивільного населення. Були створені концтабори, в яких містили тисячі жінок і дітей, що вмирали від хвороб і недоїдання. Проводилася політика “випаленої землі”, руйнувалися поселення бурів.
Тривала війна стала дуже непопулярною в Англії, що підштовхнуло уряд Британії до переговорів про мир з бурами. 31 травня 1902 в містечку Ферініхінг під Преторией був підписаний мирний договір. Бури визнали владу Британської імперії, але всі учасники військових дій були амністовані і збиток, нанесений бурам в результаті військових дій був відшкодований.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)