ГОРЕ ПОЕТА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО
Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Розкажу вам все. Учора
Я зайшов собі в крамничку,
Щоб на вечір запастися –
Лойову купити свічку.
І гидкий, поганий крамар
(Чи бува що в світі гірше?)
Загорнув мені ту свічку
У мої чудовні вірші!
Від зневаги, від досади
Не заснув я цілу нічку.
Боже! У мою поему
Лойову вгорнули свічку!
Ту поему вірш по віршу
Я складав старанно, пильно,
Перелічував трохеї,
Розміряв їх так прихильно;
Розкуйовдивши волосся,
Не одну писав я нічку,-
І в чудовную поему
Лойову вгорнули свічку!
Я, скінчивши ту поему,
Сам відніс її в цензуру,
Сам продав її в книгарню,
Сам продержав коректуру.
Видавець мені за неї
По копійці дав за стрічку,
І в такий утвір коштовний
Лойову вгорнули свічку!
Ні, не хочу більш терпіти
На землі неправди злої!
Хай же смерть мене сховає
Від наруги навісної!
Напишу останні вірші,
Та тоді із моста в річку…
Як? в мої чудовні твори
Лойову вгорнули свічку!
Напишу я в заповіті:
Хай сховають мене в полі,
Хай високий хрест поставлять,
Щоб виднівсь на всім роздоллі.
На хресті ж, на вічний спомин,
Мідну хай приб’ють табличку
І напишуть: “В його твори
Лойову вгорнули свічку”.
Related posts:
- Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
- УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
- СОН – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Я бачив сон, немов зібрались ми гуртом, Щоб справити велике свято; Багато нас самих сиділо за столом, І ще прийшло гостей багато. І гості ті були неначе й не чужі, Але було й одміну знати, Як кинулись вони прожогом до їжі, Забувши нас і привітати. І бенкет розпочавсь; як хижі ті вовки, Глитали гості нашу […]...
- Діяч – Володимир Самійленко Я працюю ввесь вік для народу (Якщо маю вигоду). Полягти я для його готовий (На перині пуховій). Я – підпора громадського ладу (Поки маю я владу). Людям силу даю тільки певним (Небожатам і кревним). Всіх караю лихих і нечистих (Ворогів особистих). Я митець на закони державні (Переписую давні). Для проектів меткі в мене руки (Без […]...
- НА ПЕЧІ (Українська патріотична дума) – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч – не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші предки колись […]...
- МРІЯ БЮРОКРАТА – Володимир Самійленко Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, Де так небезпечно тепер бюрократу, Де вільності всякі заводять прем’єри, Де людям поважним грозяться есери, Де легко маєтку позбутись дощенту, Де цінять так низько державную ренту. Ой, дайте ж балона! Я землю покину; Самі вже […]...
- СОНЕТИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала До чарів, що дала тобі натура. Куди б ти тільки в хату не ввійшла, Зникає всім із чола тінь похмура, Яснішає душа, смутна й понура, Йде геть журба, що душу облягла. Так сонце після хмарної […]...
- ВЕСНЯНІ ПІСНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ) I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток дух несеться чудовий. А повітря легке І проміння палке В серці мрії роєм підіймають; І мов сила нова У грудях прибува, І в душі якісь співи лунають. Все збудилось од сну, Зустрічає весну… І розкішна […]...
- Володимир Самійленко “Я Ж ВАС УСІХ РОЗУМІЮ НАСКРІЗЬ!” Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач – таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Він народився 3 лютого 1864 року в с Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині. Навчався в Полтавській гімназії та на історико-філологічному факультеті Київського університету. Друкуватися почав у 80-х роках минулого століття в галицьких журналах “Зоря”, “Дзвінок”, “Правда” під псевдонімом В. […]...
- НОВИЙ ЛАД – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО “Обридло нам у рабській ролі!” “Ви певні в тім? – сказав прем’єр. – То нате вам шматочок волі. Чи всі вдоволені тепер? Чи, може, ще хто-небудь стане Невдячно лаять наш уряд? Вітайте ж, любі громадяни, Новий конституційний лад! За вашу смирність християнську, Хоч і гарячі ви були, Ми вам на вольність громадянську Куценьку хартію дали. […]...
- ЕЛЬДОРАДО – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- ПАТРІОТА ІВАН – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; Ще й […]...
- ДУМА-ЦЯЦЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, – Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума любка, Дума патрана голубка, Дума смирна, як ягничка, Дума цяця-молодичка. Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки, І казенні, і приватні, Смачні, теплі, ще й безплатні. Попоївши, спіть у просі; Вам нема страху в запросі, Не насупить […]...
- НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, – Клопоти крамарські її ще не заб’ють. Не вмре поезія, поки душа бажає Зирнути в ті краї, де око не сягне, І хоче з меж вузьких порватися в безкрає, Щоб зрозуміти все небесне і земне. […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, Бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, Теплом обгортай! Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Без тебе так страшно І темно надворі, […]...
- СЛОВА І ДУМКИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам любі, Наші вірні, […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І довго плакали… І от тепер Щороку згадуєм сумну пригоду. Але чи справді вмер він? Ні, – не вмер! Поет живе в серцях свого народу! Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе […]...
- ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут усяк, як та пташечка, вільний; Всяк блюде інтереси суспільні, А від щастя уголос кричить: “Як то весело жить на Вкраїні! Як то весело жить!” От вам приклади. Пан хуторянський Без напасті живе й без біди. […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І в серці туга залишилась. І серцеві не можна не боліти, Дарма, що інші в небі зорі сяють, Що інші ще в гаю пташки співають І процвітають інші квіти. І будуть інші ще… Та серце знає, […]...
- Короткий переказ – Патріоти – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі. Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – I варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку […]...
- Скорочено – ПАТРІОТИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – 8 КЛАС Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- Скорочено – ЕЛЬДОРАДО – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – 8 КЛАС Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІ варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, […]...
- ДУША ПОЕТА – Володимир Свідзинський Шукає чуда в звуках, у світлі, В старому гаю, на квітчастій болоні. Мріє з’єднати небо і землю, Як дві ласкаві долоні. Іноді багне голубити світ, Як голівку малого хлопчика, Радіє на мох боліт, На ряди придорожніх стовпчиків. А часом не вірить і в добрість літа, Тремтить від холодного слова, І шукає змії укритої В вінках […]...
- Короткий переказ – Ельдорадо – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда. Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю. Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами. Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. – Там неправді та злочинству […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Напис на книжці – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Напис на книжці А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний чар. Читаєм вірші – Ви і Ваші гості. Ваш вірш мене у ранню юнь веде, Яскріє дотеп Гіммельрейха Костя, Блищать каскади Олександра Де. І яблуні у Вашому подвір’ї У надвечір’я нам дарують […]...
- Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). Сумні елегії (Життя поета (IV, 10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми Метаморфози (огляд). Конфлікт митця із владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Сумних елегіях. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (у межах циклу Сумні елегії) – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю римського поета Овідія на матеріалі уривків з його творів; – Розвивальна: розвивати навички аналізу поезій, виразного читання, зв’язного мовлення та образне мислення; – Виховна: формувати стійкий інтерес до літератури. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок учнів. Обладнання: портрет […]...
- Публій Овідій Назон. Сумні елегії (Життя поета (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми Метаморфози. Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Сумних елегіях. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору Мета: ознайомити учнів з особистістю Публія Овідія Назона та провідними рисами його творчості; показати місце і цінність “Метаморфоз” Овідія як “золотої легенди” античності, дати загальну характеристику твору, розкрити його міфологічний та філософський сенс; розкрити роль творчості Овідія в античній літературі та благотворність впливу його шедеврів на наступні культурно-історичні епохи; вдосконалювати навички бачення взаємозв’язків та взаємовпливів […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- Володимир Підпалий. “…Бачиш: між трав зелених…”, “Зимовий етюд”. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів Тема. Володимир Підпалий. “…Бачиш: між трав зелених…”, “Зимовий етюд”. Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст і красу його поезій; розвивати образне та критичне мислення; […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- Скорочено – ТИХА ЕЛЕГІЯ – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – 8 КЛАС Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де? ” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні в […]...
- Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ – скорочено Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]...
- Твір на тему “Горе-мрійник” Я вважаю, що мріяти корисно. Цей дар даний кожному для того, щоб ми навчилися будувати своє життя, допомагати собі бачити поставлену мету, відчувати свою силу і прагнути до кращих результатів. У мріях легко дістатися до самого верху будь-якого творчого плану, встановити рекорд, зізнатися в почуттях кому-небудь. У своїх думках кожна людина герой. Але чи можна […]...
- Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета у вірші “Думи мої, думи мої…” Тема. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета у вірші “Думи мої, думи мої…” Мета: актуалізувати відомості учнів про життєвий та творчий шлях Т. Шевченка; поглибити знання учнів про викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання; розкрити […]...
- Література рідного краю. Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри “У рідній моїй стороні” – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: познайомити учнів з основними подіями життя і творчості поета, розказати про особливості поезії В. Свідзинського на прикладі вірша “Ти увійшла нечутно, як русалка”, майстерності поета – творця ліричної мініатюри на прикладі поезії “У рідній моїй стороні…”; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, вдосконалювати зв’язне усне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати інтерес до […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- Сенс назви п’єси “Горе від розуму” У грибоедовские часи російське дворянство захоплювалося філософією просвітителів (Вольтера, Дідро, Руссо), які вважали, що розум повинен приносити людині щастя. Грибоєдов відбив той момент, коли почалося розчарування у подібних ідеях. У його творі показано, що розум стає причиною страждань. Автор говорив, що в його п’єсі “25 дурнів на одну розсудливу людину”. Для Грибоєдова розум – це […]...