Home ⇒ 👍Література ⇒ Діяч – Володимир Самійленко
Діяч – Володимир Самійленко
Я працюю ввесь вік для народу
(Якщо маю вигоду).
Полягти я для його готовий
(На перині пуховій).
Я – підпора громадського ладу
(Поки маю я владу).
Людям силу даю тільки певним
(Небожатам і кревним).
Всіх караю лихих і нечистих
(Ворогів особистих).
Я митець на закони державні
(Переписую давні).
Для проектів меткі в мене руки
(Без помоги науки).
На війні ж я сміліший за Гонту
(Тільки б далі від фронту…).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- МРІЯ БЮРОКРАТА – Володимир Самійленко Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, Де так небезпечно тепер бюрократу, Де вільності всякі заводять прем’єри, Де людям поважним грозяться есери, Де легко маєтку позбутись дощенту, Де цінять так низько державную ренту. Ой, дайте ж балона! Я землю покину; Самі вже […]...
- УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
- ЕЛЬДОРАДО – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- ГОРЕ ПОЕТА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Люде добрі! Пожалійте Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Розкажу вам все. Учора Я зайшов собі в крамничку, Щоб на вечір запастися – Лойову купити свічку. І гидкий, поганий крамар (Чи бува що в світі гірше?) Загорнув мені ту свічку У мої чудовні вірші! Від зневаги, від досади Не […]...
- ДУМА-ЦЯЦЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, – Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума любка, Дума патрана голубка, Дума смирна, як ягничка, Дума цяця-молодичка. Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки, І казенні, і приватні, Смачні, теплі, ще й безплатні. Попоївши, спіть у просі; Вам нема страху в запросі, Не насупить […]...
- СОН – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Я бачив сон, немов зібрались ми гуртом, Щоб справити велике свято; Багато нас самих сиділо за столом, І ще прийшло гостей багато. І гості ті були неначе й не чужі, Але було й одміну знати, Як кинулись вони прожогом до їжі, Забувши нас і привітати. І бенкет розпочавсь; як хижі ті вовки, Глитали гості нашу […]...
- НА ПЕЧІ (Українська патріотична дума) – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч – не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші предки колись […]...
- Скорочено – ЕЛЬДОРАДО – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – 8 КЛАС Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- СОНЕТИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала До чарів, що дала тобі натура. Куди б ти тільки в хату не ввійшла, Зникає всім із чола тінь похмура, Яснішає душа, смутна й понура, Йде геть журба, що душу облягла. Так сонце після хмарної […]...
- ПАТРІОТА ІВАН – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; Ще й […]...
- НОВИЙ ЛАД – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО “Обридло нам у рабській ролі!” “Ви певні в тім? – сказав прем’єр. – То нате вам шматочок волі. Чи всі вдоволені тепер? Чи, може, ще хто-небудь стане Невдячно лаять наш уряд? Вітайте ж, любі громадяни, Новий конституційний лад! За вашу смирність християнську, Хоч і гарячі ви були, Ми вам на вольність громадянську Куценьку хартію дали. […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, Бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, Теплом обгортай! Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Без тебе так страшно І темно надворі, […]...
- ВЕСНЯНІ ПІСНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ) I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток дух несеться чудовий. А повітря легке І проміння палке В серці мрії роєм підіймають; І мов сила нова У грудях прибува, І в душі якісь співи лунають. Все збудилось од сну, Зустрічає весну… І розкішна […]...
- СЛОВА І ДУМКИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам любі, Наші вірні, […]...
- НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, – Клопоти крамарські її ще не заб’ють. Не вмре поезія, поки душа бажає Зирнути в ті краї, де око не сягне, І хоче з меж вузьких порватися в безкрає, Щоб зрозуміти все небесне і земне. […]...
- ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут усяк, як та пташечка, вільний; Всяк блюде інтереси суспільні, А від щастя уголос кричить: “Як то весело жить на Вкраїні! Як то весело жить!” От вам приклади. Пан хуторянський Без напасті живе й без біди. […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І довго плакали… І от тепер Щороку згадуєм сумну пригоду. Але чи справді вмер він? Ні, – не вмер! Поет живе в серцях свого народу! Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І в серці туга залишилась. І серцеві не можна не боліти, Дарма, що інші в небі зорі сяють, Що інші ще в гаю пташки співають І процвітають інші квіти. І будуть інші ще… Та серце знає, […]...
- Короткий переказ – Ельдорадо – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда. Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю. Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами. Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. – Там неправді та злочинству […]...
- Володимир Самійленко “Я Ж ВАС УСІХ РОЗУМІЮ НАСКРІЗЬ!” Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач – таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Він народився 3 лютого 1864 року в с Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині. Навчався в Полтавській гімназії та на історико-філологічному факультеті Київського університету. Друкуватися почав у 80-х роках минулого століття в галицьких журналах “Зоря”, “Дзвінок”, “Правда” під псевдонімом В. […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – I варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку […]...
- Володимир Шухевич – етнограф, публіцист, громадський діяч Визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка Володимир Шухевич відомий як дослідник культури і побуту гуцулів. Він був близьким знайомим І. Франка, М. Коцюбинського, М. Лисенка, М. Павлика, О. Маковея та інших діячів української культури. Ще за життя В. Шухевича було опубліковано ряд статей про […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Скорочено – ПАТРІОТИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – 8 КЛАС Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- Короткий переказ – Патріоти – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі. Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про […]...
- Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІ варіант – 8 клас – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, […]...
- Миколі Француженкові – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ ( з нагоди 70-річчя ) Всі круглі дати і усі нулі Нехай вже не бентежать Вас ніколи – Вони такі ж бо немічні й малі, А Ви, мій друже, вірний мій Миколо, З когорти, що в юнацтві обіруч, Як кажуть, узяло життя за роги Й серед воєнних бур й житейських круч Не збилося із світлої […]...
- І пішов я тоді до Петлюри – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І пішов я тоді до Петлюри, Бо у мене штанів не було. Скільки нас, отаких, попід мури Од червоної кулі лягло. Ми пройшли золотими ланами, Крізь огонь і синяву пройшли, Та навіки, навіки за нами Оселедець, погони та шлик. Може, серце порвали – не знаю; Може, серце порвали в бою… Як заграють “Ви жертвою палі…”, […]...
- Чим відрізняється державний діяч від політика Давайте подивимося, в чому полягає відмінність політика від державного діяча. Політик – людина, яка професійно займається політикою. Великий Енциклопедичний Словник дає наступне визначення політики: “ПОЛІТИКА (грец. Politika – державні або суспільні справи, від polis – держава), сфера діяльності, пов’язана з відносинами між соціальними групами, суттю якої є визначення форм, завдань, змісту діяльності держави. Розрізняють зовнішню […]...
- Неоніла Стефурак – поетеса Коломийщини – письменник, поет, громадський діяч “Ми ще живі – і це найголовніше” Розповідь про творчість Неоніли Стефурак Н. Стефурак народилася 10 листопада 1951 р. в м. Коломиї. Закінчила Львівський медінститут та літературний інститут ім. Горького (заочно). Авторка поетичних збірок “Мелодія краплин”, “За плугом сонця”, “Голуби і леви”, “Дикі яблука”, “Кольорові гусенята”, “Спалах” . . . Від 1982 року член Спілки […]...
- Матері – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Матері За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу твого не забути, Бо мова твоя затихла, А врода твоя застигла: Теплі руки, пропахлі тістом, Біла шия з разком намиста, Ніжні губи, усміхнені тихо, Мудрі очі, що бачили лихо Розлуки, наповнені горем, Вже прощальним […]...
- Мати – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Мати В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки трикратний хресний помах. О, руки матірні, і ніжні й шкарубкі, До вас вернутися лише на мить єдину! В далеку путь рушають парубки, Ідуть на подвиг у ясну годину. Відвага прадідів у грудях вироста, І […]...
- Грінченко Борис Дмитрович письменник, вчений, публіцист, громадський діяч (1863-1910) Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. […]...
- ДВА ВОЛОДЬКИ (уривок) – ВОЛОДИМИР СОСЮРА …Вісім весен і зим, Вісім осен і літ, То тривога, то гніт, Люті чорної дим Налітали круками на мене, Рвали образів листя зелене, Потрясали кістки Ці безумні круки, І за те, що з собою на герці Я виснажував марно всі сили Не первий, Рвали нерви І жили І серце… Скільки раз я хотів За нестриманий […]...
- Тичина Павло Григорович поет, громадський та державний діяч (1891-1967) Народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. В 1900-1907 рр. навчався […]...
- Я знаю силу слова – ВОЛОДИМИР СОСЮРА *** Я знаю силу слова – Воно гостріш штика І швидше навіть кулі, Не тільки літака. Воно проміння швидше, В нім – думка й почуття. Воно іде в народи Для вічного життя. Коли це слово – зброя, Як день, що не схолов, Коли живуть у ньому Ненависть і любов. Воно влуча як куля, Ця зброя […]...
- Не в бога смерті і рабства – Володимир Свідзинський Не в бога смерті і рабства – Вірю в одвічне буття Творчої сили і радості світлої І що я її паросток, Листок на гілці, дитя. Не жадає від мене нічого, Світлом чарує душу мою, І тому віддаюся так повно, Так люблю. О як оповім мою радість, Земними словами любов мою. Світ голубий перед мене. Серце […]...
- Вернадський Володимир Іванович: коротка біографія Видатний російський вчений, дослідник природи, основоположник вчення про біосферу. Дослідження Вернадського були присвячені багатьох розділах географічної науки: він вивчав еволюцію мінералів, закони розподілу хімічних елементів, процеси формування гірських порід, грунтів і природних вод і т. д. Вернадський приділяв багато уваги вивченню хімічного складу земної кори, океану і атмосфери. Вернадський є основоположником сучасного вчення про біосферу. […]...
- Гребінка Євген Павлович – байкар, белетрист, видавець, громадський діяч Євген Павлович Гребінка народився 21 січня 1812 року на Хуторі Убєжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. […]...