Герметизм
Герметизм (італ. ermetismo, від ermetio – замкнений) – напрям в італійській поезії в період міжвоєнного двадцятиліття (Д. Унгаретті, Е. Монтале, С. Квазімодо, А-Гатто, Л. Сінісгаллі та ін.), започаткований Дж. Леопарді. Г. був естетичною реакцією на тоталітарний, фашистський режим, художньою відповіддю на виклик історії, зосереджувався на основному мотивові – трагізмі людського буття, самотності самоцінної особистості, на пошуках духовних цінностей в глибинах незалежної душі. Попри те, представники Г. поглиблювали зображувально-виражальні можливості лірики, захоплювалися експериментуванням у творенні трошки та версифікації, обстоювали принцип артизму в поезії філософсько-медитативного спрямування. Поняття Г. вживається й у значенні ізоляції митця від дійсності (див.: Ізоляціонізм).
Related posts:
- Летризм Летризм (фр. la lettre – літера, шифт) – авангардистський рух, започаткований 1947 у Парижі, різновид конкретної поезії. Його представники (І. Icy, М. ЛемеТр та ін.) вважали, що слово вичерпало свої зображально-виражальні та комунікативні можливості, тому потребує заміни літерою. Вони сформулювали свою програму “оновлення” мистецтва, передовсім поезії, проголошену “універсальною”, “революційною”. Естетика Л. сприяла розвитку дизайну (див.: […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – 10 клас 1.”Найперше – музика у слові” (характеристика поезії символістів.) 2.Що приваблює мене в поезії Верлена? 3. “Пейзажі душі” поезії Верлена (за поезією “Так тихо серце плаче…”). 4.”Поетичне мистецтво” П. Верлена – поетичний маніфест символістів. 5.”Голосівки” А. Рембо – картина Всесвіту. 6. Сонет “Голосівки” А. Рембо – яскравий зразок символістської лірики. 7.Символічне значення образу п’яного корабля в […]...
- Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...
- Молода Польща “Молода Польща” (“Mloda Polska”) – назва періоду розвитку польської літератури від кінця XIX ст. до початку 1-ої світової війни, походить від назви циклу програмних статей Амурського у краківському часописі “Zycie” (1898). “М. П.” у літературі постала як виразник естетики модернізму, пов’язаної з європейською “філософією життя” та бурхливим відродженням національної свідомості, характеризувалася складним переплетінням символістських, неоромантичних, […]...
- Цінності духовного виробництва У духовному виробництві, на відміну від матеріального, немає настільки тісного зв’язку між створенням цінностей і їх споживанням. Видатні твори літератури і мистецтва можуть служити людям як завгодно довго. Однак необхідно враховувати часовий! фактор. Створення духовних цінностей, як правило, обумовлено досягнутим рівнем матеріального виробництва та існуючими суспільно-політичними відносинами. Духовне виробництво, з одного боку, направлено на вироблення […]...
- Ліро-епічний твір Ліро-епічний твір – своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). Початки Л.-е. т. простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (Дж. Байрон, П.-Б. Шеллі, А. Міцкевич, […]...
- Шкільний твір – Переживання ліричного героя поезії Джонна Донна Щоб мучить мене Джон Донн – англійський письменник, який жив на межі XVI-XVII століть. Засновник так званої “метафізичної школи” поезії, головна риса якої – поєднання почуттів та розуму, спрямованого в безмежність в передчутті духовного прозріння. Про Донна казали, що він був одним із небагатьох поетів доби, які не боялися визнати, що людина має душу, тіло та розум. Тому […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1.Які різновиди лірики вам відомі? Громадянська, пейзажна, інтимна, патріотична, філософська, релігійна, сатирична. 2.Дайте визначення патріотичної лірики. Патріотична лірика (або громадянська) є такою, коли в творах йдеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття. 3.Визначте жанровий різновид поезії “Любіть Україну” В. Сосюри. Жанр – громадянська, патріотична лірика. 4.Наведіть приклад зразка інтимної […]...
- Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні колеса Коляски старосвітчини, Що колобродять у забуття (Емілія Лучак). І. закорінена у міметичні принципи художньої діяльності, однак вона втрачає своє значення за відсутності чуття естетичної міри. Та особливої шкоди І. […]...
- КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо. Свого розквіту вона досягає у […]...
- Метафізична лірика, або Метафізична школа “Метафізична лірика”, або “Метафізична школа” – стильова течія англійських поетів-маньєристів XVII ст. (Дж. Донн, Дж. та Е. Герберти, Г. Кінг, Дж. Клівленд та ін.), названа так прихильниками раціоналістичних нормативів класицизму, противниками творчої свободи, які в поняття “метафізика” (грецьк. meta та phisuca – по фізиці, після фізики) вкладали свій упереджений, неадекватний зміст (Дж. Драйден, С. Джонсон): […]...
- Цінності “проривні” і “похідні” Всі культурні цінності можна розділити на “проривні” і “похідні”. “Проривні” цінності значно прискорюють розвиток продуктивних сил, соціальних ідей. В мистецтві і літературі – це безсмертні, класичні твори. “Проривні” цінності революційно змінюють поступальний хід історії, забезпечують розвиток продуктивних сил, суспільно-політичний прогрес, сприяють розвитку людини. Серед матеріальних цінностей до “проривним” можна віднести створення заліза, винахід водяного колеса, […]...
- Багатоголосся або Полілог – Словник літературознавчих термінів Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості: […]...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- Особливості середньовічної китайської поезії – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Китайська література – одна з найдавніших літератур світу, її історія налічує три тисячі років. Класична китайська поезія досі є неперевершеним зразком мистецтва, предметом вивчення і захоплення наших сучасників. Основа авторської китайської поезії була закладена ще Конфуцієм: він стверджував, що вірш повинен ототожнюватися з тим, що людина бачить, думає і відчуває. Автор, створюючи вірш, повинен бути […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- Дорійська і еолійська лірика Лірична поезія давніх греків поділялася на Еолійський і дорійської. Батьківщиною еолійської музики були – Лесбос і еолійські колонії Малої Азії; батьківщиною дорійсюкої – держави дорійського племені в Пелопоннесі і в Сицилії; різниця між цими двома напрямками або школами лірики полягала не тільки в розходженні діалектів: вони були різні і за змістом і за формами і […]...
- Антиутопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...
- ЛІРИКА ТА ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ – Лірика – рід літератури, в якому у формі естетизованих переживань відбувається осмислення сутності людського буття, розкривається внутрішній світ героя, його почуття, переживання (віршована мова). ! Терміном “лірика” також зазвичай позначають певний віршовий твір або сукупність творів, невеликих за обсягом, але містких за смислом. Наприклад: – балада – елегія – етюд – епістола – ідилія […]...
- Розвиток комунікативних умінь. Класний контрольний твір – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: перевірити вміння створювати тексти на основі вивченого матеріалу, висловлюючи власні думки, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби; формувати творче мислення учнів; виховувати навички раціонального використання навчального часу, уміння критично оцінювати результати своєї роботи, інтерес до наслідків власної праці. Теорія літератури: соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв. Обладнання: […]...
- НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА. ШІСТДЕСЯТНИКИ – Нью-Йоркська група – об’єднання українських еміграційних поетів. – Місце виникнення: Нью-Йорк (за місцем перебування ініціаторів). – Засновники: П. Килина, Б. Бойчук і Ю. Тарнавський. – Час заснування: 21 грудня 1958 р. – Члени: Емма Андієвська, Віра Вовк (приєдналась у 1960 р.), Богдан Рубчак, Женя Васильківська та ін. – Основні завдання, ідеї: орієнтація на поетику […]...
- Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- Що таке ода в літературі? Ода являє собою урочисте вірш. Колись ще в давньогрецькій поезії одою називали ліричний вірш, який виконувався хором. Цікаво, що спочатку в Стародавній Греції до Оде приписували абсолютно будь-яку форму віршованій лірики, супроводжуючу музику. Давньогрецький поет Піндар, що жив близько 518-442 до н. е., оспівував у своїх одах царів і аристократів, удостоєних, на його думку, розташування […]...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі “Сирена” (Вороніж, 1919). Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття – образ. Образ як елемент […]...
- Елліністична література Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності, звернення до фольклорних джерел, міфології та філософії. Особливої популярності набула драматургія (у всіх елліністичних державах, зокрема причорноморських) передовсім комедія (Менандр, Філемон, Діфіл та ін.), названа […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ. БЛАКИТНА ПАННА – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст У XIX ст. загострюється напруження у суспільно-політичному житті, ведуться пошуки вічних цінностей, одним з яких є мистецтво, котре народжується з гармонії і краси. √ Микола Кіндратович Вороний (1871-1942) представник течії символізму. У 1912 р. він створює Вірш “Блакитна панна” (тематика – інтимно-пейзажна лірика), що увійшов до збірки “Гротески”. √ Темою поезії е гармонія природи й […]...
- Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму. Група митців на чолі з М. Гумільовим (Анна Ахматова, М. Кузмін, О. Мандельштам, М. Зенкевич, В. Нарбут) утворила “Цех поетів”, виступаючи на сторінках часопису “Аполлон”. Естетичними засадами акмеїстів були […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас До теми “”Срібна доба” російської поезії” 1. Визначте хронологічні межі існування російського символізму. 80-і – 90-і роки – старше покоління символістів (Д. Мережковський, 3. Гіппіус, Н. Мінський, К. Бальмонт, В. Брюсов, Ф. Сологуб); 1900-ті роки – межа століть (В. Іванов, А. Бєлий, О. Блок, С. Соловйов, Еллі). 2. Які філософські течії лягли в основу російського […]...
- Зі скарбниці критичної думки ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Зі скарбниці критичної думки “Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора – всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й […]...
- Дифірамб Дифірамб (грецьк. dithyrambos – урочиста хорова пісня на честь богів, передовсім Вакха) – один із різновидів давньогрецької лірики, близький до оди чи гімну. Виконувався спочатку на святі збирання винограду, властивий поезії Піндара (VI-V ст. до н. е.). У новоєвропейській літературі – вірш, позначений надмірним звеличенням певної особи або події. Досить часто цей термін вживається в […]...
- Поняття культури Культура (від лат. cultura – обробіток, виховання, освіта, розвиток) – все зроблене руками людини, щось штучне, на відміну від природного, природного, натурального; сукупність створених людиною матеріальних і духовних цінностей. Отже, слово “культура” латинського походження і спочатку воно означало обробіток, обробку землі. Пізніше, завдяки Цицерону, воно стало використовуватися для характеристики людини, як позначення його вихованості, освіченості […]...
- ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
- Шаїрі Шаїрі – чотирирядкова строфа на шістнадцять складів з дактилічним або парокситонним моноримним римуванням. ПІ. – панівний у грузинській поезії до XVIII ст. віршовий розмір, простежується у найдавніших пам’ятках грузинської лірики, цією строфою написано відому поему Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, перекладену українською мовою М. Бажаном. Крім “високого ПІ.”, який використав грузинський поет, він застосував […]...
- ПЛАНИ – ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ. ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. АЛІГ’ЕРІ ДАНТЕ – ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – 8 клас Поняття про лицарську поезію I. Виникнення куртуазної поезії. (Лицарська, або куртуазна, поезія виникла у Південній Франції, у королівстві Прованс.) II. Прованська лірика – складне явище. (В основі її провідних жанрів лежать фольклорні елементи, перероблені відповідно до вимог куртуазної естетики Значний вплив на неї мала також антична поезія, передусім Овідій, середньо вічна латинська лірика, а також […]...
- СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) – ПОЕЗІЯ ГІР І ОЗЕР – Середньовіччя Поблизу галереї Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе. Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень і вночі. Затінений стовбур Покрився плямами моху. А в пишній хвої Повітря неначе мигтить. Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і виражає до нього своє ставлення, то Х. з. називаються ще зображально-виражальними засобами. Це – базова основа художнього мовлення, за допомогою якого митець створює нову художню реальність за естетичними критеріями, рівновелику […]...