Фізико-хімічні властивості сечі

Сеча являє собою світло-жовту рідину, що складається з 95% води і 5% твердого залишку (2% сечовини, 0,05% сечової кислоти, 0,075% креатиніну та ін.). В добу з сечею виводиться 30 г сечовини і 25 г неорганічних речовин. Із сечею виділяються деякі біологічно активні речовини: гормони (щитовидної залози, кори надниркових залоз), вітаміни (вітамін С, тіамін) і ферменти (амілаза, ліпази). Глюкоза в звичайних умовах в сечі не виявляється. Коли її концентрація в крові перевищує 160-180 мг%, спостерігається глюко-зурія – виділення глюкози з сечею. Колір сечі залежить від величини діурезу та екскреції пігментів, змінюючись від світло-жовтого до помаранчевого. Пігменти утворюються з білірубіну жовчі в кишечнику, де білірубін перетворюється в Уробіліноіди і урохром. При патологічних станах в сечі виявляються білок, глюкоза, клітини крові, ацетон, жовчні кислоти і багато інших речовин. Реакція сечі залежить від вживаної їжі: при м’ясний – кисла, при овочевий – лужне. У новонародженого реакція сечі резкокислая, з віком вона стає слабокислою. Крім того, у новонароджених підвищена проникність ниркового епітелію, через що в сечі завжди виявляється білок.

При хірургічному видаленні нирки протягом декількох тижнів збільшується маса залишилася нирки – настає її компенсаторна гіпертрофія. Клубочкова фільтрація зростає в 1,5 рази. Таким чином одна нирка успішно забезпечує стійкість внутрішнього середовища. Після видалення обох нирок протягом декількох днів розвивається уремія, концентрація продуктів азотистого обміну в крові зростає, вміст сечовини збільшується в 20-30 разів, порушується гомеостаз, розвивається слабкість, розлад дихання і настає смерть. Для заміщення деяких функцій нирок використовують апарат “штучна нирка”. Він являє собою диализатор, в якому через пори напівпроникної мембрани кров очищається від шлаків, нормалізується її склад. В апараті використовуються плівки, через пори яких, як в ниркових клубочках, проходять низькомолекулярні компоненти плазми, але не проникають білки. По один бік плівки безперервно протікає кров пацієнта, що надходить з артерії і вливається потім в вену, по інший бік знаходиться діалізірующей розчин. Цей розчин подібний плазмі крові, але не містить сечовини та інших продуктів азотистого обміну, внаслідок чого ці речовини легко дифундують в діалізірующей розчин. Хворого зазвичай підключають до такого апарату 2-3 рази на тиждень на кілька годин, і життя може підтримуватися таким чином протягом кількох років.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Фізико-хімічні властивості сечі