Філософські роздуми (Моє щастя) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ

Related posts:

1. Проблема моралі (Без хліба) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Більшість прозових творів Б. Грінченко присвятив зображенню українського народу. Письменника цікавили соціальні процеси й моральна проблематика. Розглядав він і питання, що стосувались народної освіти та виховання. В оповіданні “Без хліба” (1884) автор зосередився на вивченні особистісного профілю українського селянина – носія й виразника народної етики. Він показав, наскільки важливими в житті людини є засвоєні ще […]...
2. Громадянська лірика – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Творчість Б. Грінченка тісно пов’язана з темою громадської і просвітницької праці. На його думку, література мусить вирішувати суспільні завдання, закликати народ до боротьби за краще майбутнє. “Література інша не має права бути,- писав поет,- і через те я так ненавиджу всі ті твори, які пригнічують нам дух, псують нам ясність душевного погляду, убивають надію й […]...
3. Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ ■ Борис Грінченко Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у дворянській сім’ї. Здобувши початкову освіту, навчався в Харківському реальному училищі, з якого був відрахований за читання й поширення забороненої політичної літератури. Після двох місяців ув’язнення працював канцеляристом у Харківській казенній палаті. Через деякий час склав іспит на […]...
4. Мотив весняного оновлення (Весняні сонети) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Принцип зображення емоційних станів людини через картини навколишнього світу є дуже давнім. Він активно застосовувався в народній ліриці, звідки й прийшов до літератури. Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом визначають як психологічний паралелізм. З різними порами року в літературі ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, що супроводжується пробудженням природи […]...
5. Поетична творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Творчий шлях Бориса Грінченка розпочався з віршів. Він зізнавався, що найбільший вплив на його формування справила творчість Тараса Шевченка: “”Кобзар” зробивсь моєю Євангелією…” Б. Грінченко друкував свої твори під різними псевдонімами – намагався уникнути переслідування. Одна за одною виходили у світ його поетичні збірки, зокрема “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні […]...
6. Борис Грінченко (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився Борис Дмитрович Грінченко […]...
7. Прозова творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Із-поміж прозового доробку Бориса Грінченка варто звернути особливу увагу на соціально-побутові повісті “Серед темної ночі” (1900) та “Під тихими вербами” (1901). Село в цих творах змальовано надзвичайно реалістично, а між персонажами зустрічаються високоморальні й свідомі представники простого народу. Ця своєрідна дилогія дуже близька до роману-тетралогії письменника української діаспори Уласа Самчука “Волинь”. У повістях Б. Грінченка […]...
8. Життєвий і творчий шлях – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Життєвий і творчий шлях Більше працював, аніж жив. Микола Чернявський Слова Миколи Чернявського, сучасника Бориса Грінченка, досі звучать як нагадування українцям про те, що безліч талановитих імен, недооцінених або забутих у радянський час, мають задля повноти літературного процесу повернутися до українського читача. Борис Дмитрович Грінченко (псевдоніми Вартовий, Вільхівський, Іван Перекотиполе, Чайченко) – поет, прозаїк, драматург, […]...
9. “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
10. “О скільки сліз повинні ми утерти!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Борис Грінченко виявив себе філігранним майстром малих прозових форм. До раннього періоду творчості належить оповідання “Без хліба” (1884), в якому основним є конфлікт людини зі своїм сумлінням. На прикладі героїв, поставлених в екстремальну життєву ситуацію, письменник утверджує цінність християнської заповіді “не вкради”. Тематика Грінченкових оповідань різноманітна. У них зображено українське село з його малими радощами […]...
11. Шкільний твір на тему – Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна л найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем і співали людські душі разом з його […]...
12. Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (II варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
13. Борис Грінченко. Моє щастя – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. Весняні сонети – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Б. Грінченка; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати бережливее ставлення до природи, почуття патріотизму. Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів. Обладнання: портрет Б. Грінченка, тексти творів. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання). […]...
14. Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя – твір з української літератури І Іменем мандрівного філософа, поета, музиканта Григорія Сковороди відкривається нова ера в історії української літератури. Постать його настільки переростає всіх попередників і сучасників, що діяльність, погляди і загалом усе життя філософа становлять неповторне, оригінальне явище української національної культури. У творчості цього мандрівного вчителя поєдналася висока європейська освіченість і самобутній народний дух. Основними для Г. Сковороди-філософа […]...
15. Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор Словаря української мови – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів із основними фактами життєвого, творчого та громадського етапів життя митця, пояснити його роль у становленні національної української культури, розширенні сфери функціонування української мови; розвивати вміння висловлюватися точно, логічно та послідовно; виховувати любов до рідної мови, гордість за її красу і багатство. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, висловлювання відомих діячів культури та […]...
16. “Більше працював, ніж жив” (Микола Чернявський) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Зроблю”, – сього сахайся слова. “Зробив”, – оце потужних мова. (Борис Грінченко) В українській культурі Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, фольклорист і етнограф, критик і публіцист, лексикограф, видавець і педагог. За роком своєї появи на світ Борис Грінченко – ровесник Валуєвського циркуляру. Його трудове життя – своєрідний особистий акт національної непокори постулатам сумнозвісного документу […]...
17. Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (твір-роздум) – 9 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ мови – Найкращі учнівські твори – Твір Г. Сковорода, визначний філософ, письменник – просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Сковороду як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору найжорстокіших утисків […]...
18. РОЗВИТОК ДРАМАТУРГІЇ. ВІД АМАТОРСЬКИХ ГУРТКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ, ЩО СТАВ ШКОЛОЮ ЖИТТЯ (І. ФРАНКО). ПЕРШІ ТЕАТРАЛЬНІ ТРУПИ М. КРОПИВНИЦЬКОГО ТА М. СТАРИЦЬКОГО. РОДИНА ТОБІЛЕВИЧІВ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР. ПОПУЛЯРНІСТЬ ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ. ПЕРША НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про розвиток нового українського театру; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Марка Кропивницького, Михайла Старицького, родини Тобілевичів, Марії Заньковецької в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння […]...
19. Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя Лучче в пользу десять лет, Неж весь век без плода. Г. С. Сковорода Славетна постать нашого земляка Григорія Савича Сковороди в давній українській літературі – одна з найпомітніших, його творчість із плином часу дедалі […]...
20. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...
21. МАРУСІ ВІТРОВІЙ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Мучениці, що спалила сама себе у Петропавловській тюрмі у Петербурзі Ой не плач, моє серце, ой цить! Нехай плачуть маленькії діти! Вже вона у землі тепер спить, Та, що всіх так уміла любить, А себе не уміла жаліти. Вона йшла до ясної мети, До святого взялась вона діла: Щоб свободу людям принести,- І в неволю […]...
22. Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
23. Театр корифеїв – Надія національної драми У 1901 р. в Києві вийшла книжка “Корифеи украинской сцены”, що розповідала про театральних діячів останньої чверті XIX ст. Відтоді найвизначніших режисерів, акторів, драматургів, співаків, які започаткували перший професійний театр в Україні, стали називати “корифеями”. До них належали Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марія Садовська-Барілотті, Ганна Затиркевич-Карпинська та інші. Перша […]...
24. ТЕАТР КОРИФЕЇВ Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією. Йоганн Фрідріх Шиллер Читацький путівник Навчальні цілі теми “Театр корифеїв” Знання: Історія створення українського професійного театру; імена драматургів й акторів – “корифеїв українського театру”. Уміння: З’ясовувати жанр драматичного твору; виявляти специфіку виражальних засобів театрального мистецтва; застосовувати набуті знання для компаративного аналізу творів української та […]...
25. Театр і корифеї – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Розвиток театру зазвичай залежить від глядачів. У XIX столітті значний глядацький попит на українські п’єси стримували суворі цензурні заборони. У багатьох українських містах і містечках існували самодіяльні театральні гуртки. Не дивно, що після послаблення тиску цензури стався справжній вибух театральної активності. У 1881 році в Російській імперії було дозволено професійні українські вистави, щоправда, у театрі […]...
26. ДО ПРАЦІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись,- Дякою нас тоді люди згадають – […]...
27. ЗЕМЛЯКАМ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Що збираються раз на рік на Шевченкові роковини Співати гімн “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Вас на світ рабами. […]...
28. ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ – ТЕАТР КОРИФЕЇВ 1. Розгляньте світлини й виконайте завдання. A. Чим відрізняються способи зображення художньої дійсності на світлинах? Б. Коли востаннє ви були в театрі (кінотеатрі) і яку виставу (кінофільм) дивилися? B. Чим відрізняється культура перегляду вистави та кінофільму? 2. Прочитайте матеріал про театральне життя в Україні другої половини XIX от. й перекажіть його. “Руська бесіда”. 1861 р. […]...
29. УКРАЇНЕЦЬ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Він українець – це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись він навіть – хоч давненько – Щось написав чи переклав, Але ж цензура – боже – люта! І пер він більше не псував. Колись кричав: “Народ люблю я! За його хрест би я поніс!” І […]...
30. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ 3. Прочитайте відомості про І. Карпенка-Карого й перекажіть цікаві епізоди з його життя. Іван Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845р. в с. Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині м. Кропивницький) у родині управителя поміщицького маєтку. Його батько, Карпо Тобілевич, хоч і був дворянином, проте не мав достатньо документів для підтвердження дворянського походження. Він багато разів безуспішно […]...
31. ТРОЯНДА – БОРИС ГРІНЧЕНКО Мамусю, голубко! сьогодні Я вранці ходила в садок- Такого багато росте там Рожевих та синіх квіток. Найкраща троянда. Та тільки Я руки сколола свої, Аж кров потекла по їх,-поки Зірвала з стеблини її. А краще коли б та троянда Без гострих шпичок тих була, Щоб дівчина кожна зірвати, Не колючи руки, могла… – Ой, доню! […]...
32. 9 СІЧНЯ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Вони йшли повні віри й надії. Натруджені тяжкою працею, зашкарублі робітницькі руки несли емблеми того, чому поклонялися їх прадіди, діди, батьки і перед чим хилились вони самі. Ті емблеми мали їх захищати, мали говорити за них, казати, що йдуть вони покірні й смиренні; що йдуть знеможені тяжкою працею, безрадісним життям, безправним поневірянням під гнобительством дужих […]...
33. Філософські pоздуми Г. С. Сковоpоди пpо людське щастя Гpигоpій Савич Сковоpода, видатний укpаїнський письменник, філософ і педагог, обстоював пpава тpудового наpоду на свободу і всебічний pозвиток, на щастя. Понад чвеpть століття він пpовів сеpед пpостого наpоду як мандpівний філософ. Його pоздуми пpо людське щастя наскpізно пpоходять чеpез його твоpи. У байках Сковоpоди є важливим мотив “сpодної” пpаці, пpаці, яка є пpиpодною потpебою кожної […]...
34. Художній світ драматургії І. Карпенка-Карого – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Твори Тобілевича – це немов одне широке полотно, на якому мало не кожна п’єса доповнює іншу, дає нову деталь, показує новий бік того страшного, темного, зоологічного царства з його невблаганним процесом видушування людського поту, висмоктування крові людини… С. Єфремов Творча спадщина Івана Карпенка-Карого включає оповідання “Новобранець”; драматичні твори (18 п’єс: “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн” […]...
35. П’єса ХАЗЯЇН – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Художній задум Художній задум “Хазяїна” виник у драматурга ще під час його роботи над трагікомедією “Сто тисяч” (1889). Не випадково в ній уже наявні побіжні згадки про багатих землевласників Пузиря й Чобота. Та й в образах Герасима Калитки (“Сто тисяч) і Терентія Пузиря (“Хазяїн”) знайдемо немало моральних і психологічних збігів. Це маніакальна жадоба грошей, нерозбірливість […]...
36. Корифеї з родини Тобілевичів – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Четверо “корифеїв” походили із сім’ї Тобілевичів: Іван Карпенко-Карий, його брати Микола Садовський і Панас Саксаганський, сестра Марія Садовська-Барілотті. Творчий шлях вони розпочали в аматорських театральних колективах, але вповні реалізували себе на професійній сцені. Талант І. Карпенка-Карого розкрився в акторській діяльності та драматургії. М. Садовський керував окремим акторським колективом, а згодом заснував постійний український театр у […]...
37. ЖАНРИ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Драматичні твори бувають різних жанрів: трагедія, комедія, трагікомедія, власне драма, водевіль, драма-феєрія та ін. Розглянемо основні жанри. Трагедія (з грецьк. tragoidia – букв, цапина пісня) виникла з жалібних ритуальних пісень, що супроводжували принесення цапа в жертву богові родючості та виноградарства Діонісові. Це – драматичний твір, у якому зображено зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а незвичайний герой […]...
38. Музика в театральному житті – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Репертуар українського театру збагачувався здобутками талановитих композиторів. Петро Ніщинський створив музичну картину “Вечорниці” – яскраву вставну сцену до вистави за п’єсою Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Визначними культурними явищами стали опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського і “Тарас Бульба” Миколи Лисенка. Зіркою театру корифеїв була Марія Заньковецька. Професійну кар’єру вона розпочала з виконання ролі Наталки у […]...
39. ДОКИ? – БОРИС ГРІНЧЕНКО Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас, А все її нема, не йде,- А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, а час летить, А серце змучене болить, Бо довгий гніт минулих днів Його украй […]...
40. СПІВЦЕВІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Коли ти хочеш, щоб твій спів Нам серце й душу зворушив, Співаче рідний, то співай Про нещасливий рідний край, Про те, як гнітять нас вони,- Щоб наша безліч мук і. лих В піснях озвалася твоїх. Про стоптаний народ співай,- Про те, що наш безщасний край – Усім розкоші, тільки нам Він пеклом ставсь, його синам; […]...