Епос Олонхо

Олонхо – епос, який займає одне з провідних місць в традиціях фольклору народів Якутії. Твір занесено до списку ЮНЕСКО як шедевр усної культурної спадщини людства.

Структура епосу, виконання
Епос Олонхо складається з поем, кожна з яких включає в себе по десять тисяч віршованих пісень. Найбільш відома поема епосу під назвою “Нюргун Боотур Стрімке” складається з 36 пісень. Згідно якутським традиціям, одну поему повинен виконувати один песнопевец.

У виконання Олонхо допускається імпровізація, тому всі байкарі повинні володіти ораторським мистецтвом, а також високою акторською майстерністю. У наші дні песнопевцев виконують Олонхо без музичного супроводу, часто в згубленою формі.

Сюжет якутського епосу олонхо
Дія епосу відбувається одночасно в трьох просторах: верхньому, середньому і нижньому. Центральний об’єкт – світове дерево, яке своїм корінням йде в нижнє простір, його стовбур знаходитися в середньому, а гілки тягнуться у верхнє, де мешкають божественні сили. Дерево являє собою символ мировоздания, загробного і земного життя людини.

Головний герой твору – Айии, божество, яке боги скинули в середній світ. Один із нащадків Айии, Ер Соготох, звертається до дерева світу з проханням сказати йому справжню мету життя. Божество, яке жило в дереві, відповіло, що він повинен створити свою державу і затвердити щасливе життя в середньому світі.

У швидше після цього Ер Соготох одружився на дівчині, що жила в нижчому світі. Значну частину епосу займає розповідь про його сватанні та боротьби з нижчими духами, які не хотіли віддавати головному герою ув’язнену ними красуню. Діти й онуки Ер Соготоха змогли створити могутнє процвітаючу державу, рівних якому не було в світі.

Однак не змусили себе чекати і труднощі – на новостворену державу незабаром стали претендувати зовнішні загарбники, яким протегував злий дух Абасов, люто ненавидів Ер Соготоха. Завдяки тому, що нащадки поваленого духу Айии, боролися за добро, благополуччя та вищі духовні цінності, на їх допомогу прийшли вищі божества – Айиисит, Кюн Джесегей і верховний бог Юрінг Айии Тойон. Зрештою, народу вдалося відстояти свою державу і повалити ворогів у нижчий світ.

Епос Олонхо проповідує такі високі цінності як шлюб, патріотизм, самовідданість, віра у свій народ, повагу до минулих часів.

Дослідження Олонхо
Починаючи з XIX століття, епос олонхо почали вперше записувати. Першим вченим – фольклористом, який зумів відтворити поему “Нюргун Боотур Стрімке” у письмовому вигляді став Платон Ойунський. Радянський учений Сергій Звєрєв за мотивами епосу створив однойменну драму. На сьогоднішній день дослідження епосу є особливо важливою частиною культурного розвитку Росії.

Олонхо – це дзеркало, відображають стародавні традиція, міфологічні та релігійні вірування, а також побут якутського народу. Образи з епосу олонхо були використані в сучасному художньому мистецтві – живопису, театрі та кіно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Епос Олонхо