Гомерівський епос
Найбільш ранній рід давньогрецької літератури – це епос (з грец. “Слово”, “оповідання”).
Існує 2 види епосу:
- Героїчний – розповідає про славне минуле, про богів і героїв. Наприклад, “Іліада” і “Одіссея” Гомера. Дидактичний (з грец. “дідактікос” – “повчальний”, “повчальний”) – оповідає про те, як правильно жити і працювати. Наприклад, “Труди і дні” Гесіода.
До найдавніших жанрів епосу відносяться міф, казка і поема, яка стоїть на чолі всіх жанрів в античній літературі. З одного боку, поеми створювалися на матеріалі міфів, а з іншого боку, в поемах відбивалися реальні історичні події XIV – XII ст. до н. е.
Поеми створювалися і виконувалися мандрівними співаками. Спочатку під акомпанемент ліри їх співали Аеди (з грец. “Аейдо” – співаю “) – автори пісень. Такі пісні були імпровізацією, тобто тексти пісень постійно змінювалися. Згодом на зміну авторам прийшли виконавці – рапсоди (від грец. “Раптена” – “сшиваю” і “оде” – “пісня”), які привели тексти поем до закінченого вигляду.
Одним з найвідоміших мандрівних співаків був сліпий Гомер (на одному з грецьких діалектів “Гомер” означає “сліпий”), чиї героїчні поеми “Іліада” і “Одіссея” дійшли до наших днів. Поеми ці склалися в IX-VIIвв. до н. е., а записані були в VI ст. до н. е. “Іліада” і “Одіссея” входять в Троянський цикл, який об’єднує ряд міфів, що відображають боротьбу греків з троянцями, тобто реальні історичні події зливаються в поемах з міфами. У поемі “Іліада” йдеться про останні 50 днів десятої року облоги Трої, в “Одіссеї” – про повернення на батьківщину і пригоди одного з головних учасників троянського походу – Одіссея. Незважаючи на схожість тематики, характер поем різний. В “Іліаді” переважають військові сцени, описи подвигів на полі брані, а в “Одіссеї” – побутові сцени, казково-пригодницькі епізоди.
Обидві поеми написані гекзаметром (шестистопного дактилічний вірш), який вимовлявся співуче. Кожна поема ділиться на 24 пісні – по числу букв грецького алфавіту. На цьому композиційне схожість поем закінчується.
Композиція “Іліади” повторює геометричний стиль в грецькому мистецтві взагалі (вазопись – правильне чергування візерунків). Останній епізод поеми – це дзеркальне відображення другого.
Тезовий план
I пісня
Моровиця
народні збори
Ахілл і Фетіда
Фетіда і Зевс
суперечка на Олімпі
24 пісня
Суперечка у Олімпу
Зевс і Фетіда
Фетіда і Ахілл
збори троянців (Пріам)
похорон Гектора
Композиція “Одіссеї” представляє собою систему замкнутих кілець, по яких рухаються герої:
Подорож Телемаха (Ітака – Пілос – Ітака)
розповідь Одіссея на бенкеті феаков (Каліпсо – 9 пригод – Каліпсо)
шлях Одіссея з початку Троянської війни (Ітака – Троя – Ітака)
У поемах Гомера відбилися основні риси епічного стилю:
- Об’єктивізм – автор не висловлює свого ставлення до подій Каталог (від грец. “каталогос” – “перерахування”) – розповідь ведеться через перерахування (страви, кораблі, царі, війська, міста, женихи) Мальовничість – велика кількість розгорнутих порівнянь ( “прудконогий” Ахіллес, “шлемоблещущій” Гектор, “волоока” Гера) Антипсихологізм або “речовий” психологізм (від грец. “Психо” – “душа” – внутрішній світ героїв розкривається через речі (Пенелопа розглядає цибулю Одіссея) Епічний спокій – людина порівнюється з опалим листям, тобто він може бути замінений іншим. Таким чином, не відчуваючи цінність свого життя, людина брав смерть легко, знаючи, що на зміну йому прийде інший.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)