ДО ЧИТАЧА XXI століття, або ЗАМІСТЬ ВСТУПУ
…люди ніколи не перестануть читати літературні твори, оскільки саме в них ми шукаємо формулу, здатну надати сенс нашому існуванню.
Умберто Еко, італійський письменник і філософ
Вітаємо вас, дорогі наші читачі! Мабуть, ви вже неодноразово запитували себе: навіщо вам, тим, хто не буде у майбутньому займатися літературою, продовжувати вивчати її у старших класах. Пошукаймо разом відповідь на це непросте запитання…
Сьогодні ми всі усвідомлюємо, що в нашу цифрову епоху у світі бракує таких особистостей, як Стів Джобс. Його гасло “Думай інакше!”, а отже – не так, як усі, без догм і шаблонів, сприяли тому, що Джобс став однією з найуспішніших особистостей XXI століття. Спробуймо спрогнозувати, яку освіту потрібно здобути, щоб досягти такого успіху, як один із засновників Apple…
Сьогодні й аналітики різних країн, і найавторитетніші особистості нашого часу, такі як, наприклад, відомий засновник операційної системи Microsoft Білл Гейтс і президент Ірландії Майкл Хіггінс, переконані, що на часі розвивати ті здібності, які недоступні роботам: креативність, уяву, ініціативу, лідерські якості. І якщо креативність, ініціативність, лідерські якості мають бути пріоритетом розвитку всіх навчальних дисциплін у школі, то формування уяви, образного мислення – це прерогатива літературних курсів.
І якщо всі інші навчальні предмети націлюють вас на формування об’єктивної картини світу, то література як мистецтво, що міститься в площині суб’єктивного, навпаки, увиразнює індивідуальне сприйняття, нестандартне мислення та суб’єктивний підхід. Це те, що не піддається алгоритмізації, тобто те, що не буде притаманне роботам, які, за прогнозами аналітиків, у майбутньому відберуть робочі місця в більшості людей.
Оскільки предметом вивчення літературних курсів у школі є витвори мистецтва, то завдяки своїй суб’єктивній природі вони відточують наші почуття, які не завжди піддаються логіці, розвивають співчуття, вчать індивідуально сприймати й оцінювати навколишній світ. Адже мистецтво – це завжди суб’єктивність, тож “об’єктивного мистецтва немає і не може бути” (Богдан-Ігор Антонич). Тому під час вивчення літературних курсів розвиваються такі уміння, які спроможні в майбутньому забезпечити конкурентноздатність людини в цьому прагматичному і технологічному світі.
А ще читання літературних творів покликане просвітити нас, збагатити культурою. А культура, на думку всесвітньо відомого художника, філософа і мандрівника Миколи Реріха, “є зброєю Світла. Культура є спасінням […]. Тому і радісна нива культури. Радісна навіть у найважчих справах Радісна навіть у напружених битвах з найтемнішим невіглаством”.
Отже, вирішуйте самі, для чого вивчати літературу сучасній людині цифрової епохи…
Автори
Читачеві XXI століття
❖ Пропонуємо звернути увагу на деякі дослідження щодо читання. А якщо вам також відома інформація подібного характеру, то поділіться нею в класі.
Канадські вчені-психологи довели, що читання фантастичних творів сприяє здатності краще розуміти інших людей, адже події, що відбуваються з героями твору, дають читачу змогу осмислити та зрозуміти факти власного життя, уважно поставитися до проблем інших людей.
Дослідники з Ліверпуля (Англія) науково довели, що читання книжок здатне виліковувати. Існує навіть такий метод лікування, як бібліотерапія. Було доведено, що читання класичної літератури допомагає при стресах, а детективи і пригодницька література тренують пам’ять, логіку, відволікають від сумних думок.
Економісти з університету Падуї (Італія) обгрунтували зв’язок між читанням у дитинстві й матеріальними статками в дорослому житті. Проаналізувавши прибутки 6000 людей з 9 країн Європи, вони дійшли висновку, що в тих, хто мав доступ до книжок у дитинстві й читав літературні твори, статки набагато більші, ніжутих, хто цього був позбавлений. Психологи це пояснюють тим, що від кількості прочитаних у дитинстві книжок залежить здатність до логічного мислення та концентрації в дорослому житті.
За останніми дослідженнями англійських психологів і неврологів, читання художніх творів діє на мозок людини, як ракетний прискорювач. Відтак розвивається вміння аналізувати різні явища, адже, читаючи, ми стежимо за розвитком сюжету, вибудовуємо гіпотези щодо прочитаного, розмірковуємо та зіставляємо різні факти й події і в такий спосіб привчаємо наш мозок до вирішення складних логічних задач.
Дo таємниць мистецтва слова
Автор пише лише половину книжки,
Іншу половину пише читач.
Джозеф Конрад, англійський письменник
(1 votes, average: 5.00 out of 5)