ЗАМІСТЬ ПРОРОЦТВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Related posts:

1. Про життя – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Мої літа – не перекотиполе, Вони в житті лишили добрий слід. Ти поіменно спом’яни їх, доле, – Як хліб духовний і насущний хліб. Там я зростав, твій син, Полісся, – Малий невтомний трудівник, Тому зі мною праця й пісня В душі лишилися навік. І знову образ твій здаля зоріє, Окрилюючи думи і життя. Душа моя […]...
2. СПИНИСЯ, МИТЬ! – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З тобою ніч – Магічна і п’янка, Не поспішай, на мить спинися, ноче. Любові ніжна й пристрасна рука Виймає душу і воложить очі. Ти вся, мов сон. Ласкава, мов дитя. І раптом – хвиля збурена до краю. Так, мабуть зачинається життя, І я тебе – навхрестя розтинаю. Медова ніч, та ще солодша ти, – Як […]...
3. З ПАМ’ЯТІ РОКІВ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Клаптик землі коло хати, І з чорнобривцями сад… Каже засмучена мати: Літ не вернути назад. Осінь моя вже запізня, Мерзну щораз і в теплі… Може, залишиться пісня, Наче душа, на землі. Може, без мене знадає – Там, на могильнім горбі, Як ми жили в цьому краї – Завжди у праці, в журбі. Як виживали з […]...
4. Пісня в росах – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Темно-сиза ожина гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, сонце отчого краю. Ген привітна домівка, що мене колисала, Та ромашка-журливка, що на луг виглядала. Приспів: Я таким його бачу із грому земного. Свою пісню і вдачу взяв я змалку у нього. Що мені в нагороду аж до осені квітла, Віщувала погоду, як провісниця літа. Тепла […]...
5. Джерело – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ До джерела, до джерела, Де в росах синій луг Знайома стежка пролягла, Тут рідне все навкруг. До колоска, до колоска, Де зерна в сповитках, Моя торкнулася рука І хлібом світ запах. Приспів: Джерело, джерeло, джерело, Мого краю, моє джерело, А в тривозі людській і дорозі Ти, як сонце мені було. До джерела, до джерела я […]...
6. УЧИТЕЛЮ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Непідкуплена і непродана, Як і совість поета… А. Малишко Учитель мій – Самійлович Андрій Не раз казав: – Ти на своєму стій! На висоті своїй чи на горбі, Але своє неси щодня в собі. Ні словом, ні душею не лукав. Дніпро один. А ти – його рукав. Ми не одні у матері-землі, Та наша дума […]...
7. БАТЬКІВСЬКЕ ПОЛЕ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
8. МОВА – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить… Кожен голос – то наше дихання, Кожним звуком Нам серце болить. Наче злагоди, прагнем обнови Од своїх первобутніх основ. Через пісню вертаєм до мови, А від мови – до […]...
9. ЖИВОТВОРЕННЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Все було на роду: Скуштував і біду, І сваволю гірку – Як велось на віку. Пломеніли вуста І німіли щораз: Ще на гірші літа Рвійно кидало нас. Не корилась душа, Снивши сум самоти. Не торкнулась іржа До її чистоти. Виживала в нужді На воді, лободі. І сьогодні вона – Вся до дна – глибина. В […]...
10. ЧОРНОБРИВЦІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Як на […]...
11. ПОЛЕ ЧЕСТІ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Поле честі – то поле роботи, І тому добротворне воно. Там виходиш ти грозам супроти І плекаєш, мов душу, зерно. Поле честі – то поле врожаю, Що посіяно – все для життя, Щоб у наспівах рідного краю Усміхнулись і мати й дитя. Поле честі – то поле любові. Де і радість, і сум не чужі, […]...
12. Колискова матері – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Спіть, моя мати, моя кароока, Зірка влетіла до хати. Ясно світи, моя зоре висока, Спіть, моя мати. Світиться вогник у нас опівночі, Внука йдете колихати. Світять мені ваші яснії очі, Спіть, моя мати. Скільки насіяли, скільки зростили – Вашим рукам пам’ятати. Дітям своєї краси наділили, Спіть, моя мати. Скільки проводили нас у дорогу – Можна […]...
13. Сингаївський Микола Федорович (12 листопада 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Додаткова біографія ДОРОГА ДО СЛОВА […] Народився 1936 року, місяця листопада, 12-го дня – в родині хліборобів, у невеличкому селі Шатрище на Поліщині. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, – все життя я десь працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не […]...
14. Жменька рідної землі – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Я згадаю село і криницю у кленах, Там дитинство цвіло на лугівках зелених, Де ходив пастушком і впивався зорею, Де осіннім листком так летів я за нею. Приспів: В очах постане біла хата, Що мріє в сонячнім теплі, Збентежить серце рута-м’ята І жменька рідної землі. Знову бачу село і з волошками жито, Що було те […]...
15. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Душа окриленого реалізму Іноді деякі маститі поети, прозаїки зневажливо відгукуються на адресу поетів-піснярів, тобто тих авторів, на чиї вірші співаються пісні. Мовляв, справжня поезія сьогодні майже не співається, співати серйозні речі не модно і важко, у пісенній творчості існують свої закони, а у нового покоління – свої уподобання, свої стандарти, спрощені новітніми мультимедійними технологіями. Певною мірою з цим […]...
16. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (нар. 1936) Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. “Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за […]...
17. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
18. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – І варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
19. ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Телефоніст”. Робота в групах Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя […]...
20. Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
21. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) – ІІ варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
22. КНИЖКИ, ЩО НАС ОБИРАЮТЬ, або ЗАМІСТЬ ПІДСУМКІВ ❖ Цей розділ називається “Книжки, які нас обирають”. Поясніть, як ви його розумієте. Розкажіть, про ті книжки, що обирали вас під час вивчення курсу зарубіжної літератури. А які книжки обирали ви? ❖ У класі проведіть дискусію на тему “Чи потрібно сьогодні сучасній людині, представнику цифрового століття, читати твори класичної літератури?”. ❖ Протягом навчального року ви […]...
23. Ще під інеєм човен лежав без весла – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла весна, Білим димом снігів засиніло за Десну. Я тебе обнімав, говорив, цілував, Цілував, говорив, обнімав – обнімаю, Говорю і цілую – сльозою вже став З того боку снігів, цього боку немає… Не минайся мені. Я […]...
24. ПРОРОК – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ З О. Пушкіна Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І наші погляди сплелись. І я упав. Жалі і туги До нього з серця потяглись. На глум, на сором, на огуддя, Ввіп’явшись в груддя кам’яне, Я рік йому: “Брехав я людям, Тож покарай […]...
25. ДО ЧИТАЧА ХХІ СТОЛІТТЯ, або ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Вітаємо вас, любі наші читачі – майбутні менеджери чи лікарі, програмісти чи екологи, юристи чи актори, спортсмени, банкіри, політики, економісти чи вчителі!.. Незалежно від того, ким ви уявляєте себе в майбутньому, нам усім потрібно навчитися бачити, слухати й чути, зіставляти та робити висновки, висловлювати свої враження, знаходити рішення і, врешті-решт, відчувати й насолоджуватися. І в […]...
26. НА СКЕЛІ – Микола Вороний Я стою на гострій скелі, Мов маяк в одкритім морі. Зір мій губиться в просторі, Що прославсь до неба стелі. Ясне сонячне проміння Золотим дощем спадає, Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння. Синє море піді мною. Наді мною – сонце красне; Небо чисте, небо ясне Усміхається весною. В серці любе почування Пишним цвітом розцвітає, […]...
27. Не маю зла до жодного народу – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені На світі жити в множині духовній? Тоді від чого ж якось так мені стає, Неначе я у чомусь завинився Перед своїм народом немаленьким, Я завинив, бо не доніс чогось, Чогось такого необхідного, одного, Що міг […]...
28. ПІЗНАЄМО СЕБЕ I СВІТ ЧЕРЕЗ ЛІТЕРАТУРУ – КНИЖКИ, ЩО НАС ОБИРАЮТЬ, АБО ЗАМІСТЬ ПІДСУМКІВ Я сподіваюсь, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати і їх будуть читати, де вони будуть уявляти і розуміти. Ніл Гейман, англійський письменник-фантаст ❖ Цей розділ називається “Книжки, які нас обирають”. Поясніть, як ви його розумієте. Розкажіть про ті книжки, що обирали вас під час вивчення курсу зарубіжної літератури. А які […]...
29. НЕХАЙ І ТАК – Микола Вороний Нехай і так, що я той раб нікчемний, Що часом падає, щоб підвестися знов; Та знай і ти, що біль мій – не даремний, Що він вигоює, витроює любов. Коли я раб – то раб, що рве кайдани, Що не скоряється, нести не хоче гніт . Нехай горять, нехай ятряться рани, Та крізь криваву млу […]...
30. Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША. ТАНКА ПОЕТІВ VІІІ-ХVІІІ ст. – МИКОЛА ЛУКАШ Мацуо БАСЬО (1644-1694) ХОККУ *** На голій гілці Самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. *** Як шумить-гуде банан, Як у кадуб капа дощ, – Чую цілу ніч. *** Холод, ніч, нудьга… Чути плюскоти весла Десь од берега. ВДАЧА Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. *** Пущу коня вбрід – […]...
31. Чи можна заливати 92 бензин замість 95? У наші дні, коли ціни на автомобільне паливо сильно збільшилися, багато водіїв хочуть заощадити. Але для того, щоб не погіршити ситуацію, і не провокувати поломку автомобіля, необхідно знати, чи можна заливати 92 бензин замість 95. Адже є деякі нюанси, і враховувати їх необхідно, інакше наслідки можуть бути дуже сумними. Як перейти з 95 бензину на […]...
32. ПАЛІМПСЕСТ – Микола Вороний Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! час минав – і з творів Іоанна Виразно виступав знов твір Арістофана. Кохана! Це душа моя – той палімпсест. – Три роки вже тому, твій образ чарівливий, І усміх лагідний, […]...
33. Короткий переказ – У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із […]...
34. Перша колискова – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – скорочено МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Перша колискова За допомогою виразних епітетів “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба” автор створив неповторнії образ батьківської любові й тепла: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном […]...
35. ЛІТНІЙ РАНОК – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Джмелі спросоння – буц! – Лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані До проса випливло з води, Де на пташинім щебетанні Тинявся малино вий дим. Лиш сонях спав, хоча й не мусив, І ось за те, аби він знав, Важкий ячмінь медовим вусом Бджолу за лапку лоскотав. […]...
36. Вона була задумлива, як сад – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була урочиста, як ніч. Вона була одненька, ніби ніч. Вона була в червоному, мов ніч. Вона була, мов ніч і мов не ніч. Вона була, що наче й не була. Але […]...
37. Скорочено – САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 5 КЛАС Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка – Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, Її й […]...
38. “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
39. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідyть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої. Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна яворина… Та як небо в нашому […]...
40. ЗІ ЗБІРКИ З ВЕРШИН І НИЗИН ГІМН (ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА) – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Гімн” (“Замість пролога”) – один з найвідоміших творів І. Франка, ним розпочинається збірка “З вершин і низин” і водночас цикл “De profundis” (“З глибин”), перший цикл цієї збірки. Написана поезія в 1880 р., а вперше надрукована в польській газеті в 1882 р. Вона створена в час, коли поет був ув’язнений. Літературознавчі координати Гімн – урочиста […]...