Аналіз вірша Пушкіна “Пташка”
Олександр Пушкін, відомий не тільки як пречудовий поет, а й людина, яка закликала до свободи і підтримував вільних і рішучих поглядів декабристів. За це він часто сам опинявся на засланні, де не міг отримувати новини літературного світу, та й був відірваний від того, що взагалі відбувалося в країні. Для поета це було вже вищою мірою покарання, тому такі моменти він дуже сильно переживав. І саме в посиланнях він завжди багато писав, створюючи прекрасні твори, які прославили його.
Одним з таких віршованих пушкінських творінь, написаних в ув’язненні, є і його твір “Пташка”. Вперше про нього стало відомо в 1823 році, коли сам поет в одному з листів до свого знайомого Гнєдичу написав його. У той час місцем ув’язнення “опального” поета стала Бессарабія. За віршованого настрою можна відразу побачити, як сильно страждає поет, так як він не тільки позбавлений волі, але і відірваний від батьківщини. За своїм обсягом твір невелика, але глибоке за змістом. Основна тема вірша – це тема свободи і вольності.
У пушкінському вірші налічується всього лише вісім рядків, які написані звичайним для Олександра Пушкіна розміром. Так, це чотиристопний ямб, а ось римування, обрана автором – перехресна. Все читається дуже легко і швидко, і це дозволяє вловити скороминущість моменту і підкреслити легкість і світлість всього твору.
Уже в перших рядках пушкінського тексту можна побачити, як поет описує веселий весняне свято, який відбувається на його батьківщині, в тих місцях, де він народився. Він згадує все веселі звичаї, які пов’язані з Великоднем. Але, перш за все, він випускає на свободу щасливу птицю, яка стає таким собі символом настання світлої весни. Відомо, що для свята Пасхи птах є символом Святого Духа. Це її втілення знаходить і в пушкінському творі. Це чотиривірш дуже важливо для розуміння всього тексту пушкінського твори.
На Великдень птицю не тільки випускали на свободу, давали їй вільне життя, а й зображували на всіх, що могло бути пов’язано з цим весняним і світлим святом. Наприклад, їх фігурки випікали з тексту, це могли бути і пряники, і пироги. Малювали птахів і на великодніх яйцях. Але автор жалкує про те, що він тепер перебуває в тих місцях, де про це свято і про ці російських традиціях нічого не знають, і це викликає не тільки смуток і печаль, але і сильну тугу за батьківщиною. Той народ, який його зараз оточує, має свої традиції, але для поета вони чужі, осоружні. І йому дуже важко переселити і зрозуміти їх звичаї, тому так гостро відчувається в такі хвилини його самотність.
У першому ж рядочки пушкінського вірші автор говорить ще про одну традицію, яка пов’язана теж з цим прекрасним святом. Відомо, що саме в Великдень завжди на Русі, батьківщині “опального” поета, люди, які були багаті, мали хороший дохід, викуповували з в’язниці одну людину, який був-то і не винен ні в чому, його просто посадили за те, що у цієї людини були великі борги. Згадуючи про цей звичай, поет порівнював себе з цим безневинним людиною, який відірваний від батьківщини і стати вільним. Тільки його в’язницею, ставати посилання. Але ж Пушкін дуже хотів повернутися додому!
Але молодий і емоційний поет не впадає у відчай, і це вже відчувається в другому рядочки, де звучить надія. Автор намагається смиренно прийняти свою долю, сподіваючись, що він все зможе витримати, але ж попереду на нього чекає щастя. Він вірить, що його боротьба за свободу і волю допоможе хоч комусь, нехай навіть не йому, повернутися на батьківщину і відчути щастя від повернення. Автор дуже хоче повернутися в свої рідні місця, щоб потім в своїх творах прославити їх.
У невеликому пушкінському вірші, в його восьми рядках містить всього лише тридцять слів, які допомагають автора створити два образи – це образ Пасхи і птиці, чий образ ще й дуже символічний. Ці ж слова допомагають створити і емоційний образ автора, який намагається донести до читача свої почуття і своє бачення світу. Видно, що “опальний поет” сумний, але лише тільки трохи, але зате він відчуває, що скоро настане дивовижний весняне свято і від цього йому стає спокійно.
Для поета і весна, та й сам світле свято символізує не тільки волю і свободу, але і початок чогось нового, і він сподіватися, що він теж, як випущена птах, скоро зможе повернутися додому, в свій рідний край, де все так серце мило і любимо. Навіть на засланні автор думає про те, що він може зробити для інших, як допомогти тим, хто теж знаходиться в ув’язненні. Тому він намагається своїм чудовим віршем вселити віру і надію в те, що всі негаразди пройдуть і життя буде прекрасним. Цій темі присвячено багато пушкінських розкішних і найталановитіших віршів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)