Аналіз вірша “Мадонна” Пушкіна – коротко
Любовна лірика О. С. Пушкіна відкриває перед читачем ті межі поета, які непомітні в прісних біографіях.
- Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Мадона. Історія створення – було створено в 1830 р, після того, як Наталія Гончарова погодилася вийти заміж за Пушкіна. Тема вірша – мрія про ідеальну, щасливу родину; невинний образ Мадонни. Композиція – вірш написано у формі монологу ліричного героя. За змістом вірш ділиться на три частини: розповідь про картину-мрії, опис образів пречистої і рятівника, розповідь про виконання бажання. Форма твору – сонет (два катрена і два терцета). Жанр – елегія. Віршований розмір – шестистопного ямб, римування кільцева АВВА, перехресна авав і паралельна ААВВ. Метафори – “однієї картини я бажав бути вічно глядач”, “дивилися… у славі і в променях”, “Творець тебе мені послав, моя Мадонна”. Епітети – “старовинні майстри”, “забобонно дивувався”, “важливе сужденье”, “найчистіша принадність”. Порівняння – “з полотна, як з хмар”.
Історія створення
Вірш “Мадонна” з’явилося в блокноті О. С. Пушкіна в 1830 р На написання поета надихнуло згоду Наталії Гончарової вийти за нього заміж. Відомо, що пропозиція перша столична красуня прийняла тільки з другого разу. Не дивно, що Олександр Сергійович дуже зрадів цьому.
До отримання радісної звістки поет листувався з Наталею. В одному з листів він зізнався, що був зачарований картиною італійського художника П. Перуджио. Мадонна, зображена на ньому, дуже нагадувала поетові його обраницю. У своєму ж будинку Пушкін теж повісив портрет Мадонни з білим волоссям. Незабаром Наталя відповіла, що поет буде милуватися дружиною, а не картиною. Так в передчутті сімейного життя за півроку до весілля поет написав “Мадонну”.
Тема
У вірші поет розкриває дві теми, тісно переплітаючи їх між собою: мрія-уявлення про ідеальну сім’ю і образ мадонни. Важко визначити, яка з тим головна. Таке сплетіння мотивів незвичайне для російської літератури. Для розкриття тем автор створив оригінальну систему образів: ліричний герой, мадонна і “рятівник”, зображені на картині, Творець і мадонна-кохана ліричного героя. Система образів формується поступово, кожна строфа доповнює її новим героєм.
У перших рядках ліричний герой зізнається, що не хотів би прикрашати свій будинок картинами іменитих художників, щоб показувати їх гостями і вислуховувати сужденья “знавців”. Його мрія – вічно дивитися на картину, що зображає пречисту і рятівника. У наступних віршах виявляється, що автор говорить не про ікону. Так він представляє ідеальну сім’ю: “вона з величчю, він з розумом в очах”. Сакральні атрибути на картині символізують чисті відносини між подружжям.
В останньому терцеті вірші герой розповідає, що Творець почув його і виконав бажання. Герой зустрів свою Мадонну. Чоловік ні слова не говорить про зовнішність жінки, зате підкреслює її непорочність: “найчистішої принади, найчистіший зразок”. Знаючи біографію О. С. Пушкіна і історію створення аналізованого вірша неважко здогадатися, що під образом Мадонни ховається Наталя Гончарова.
Композиція
Аналізоване твір – монолог ліричного героя, який поступово розкриває уявлення автора про ідеальну сім’ю, ідеальну жінку. За змістом вірш ділиться на три частини частин: розповідь про картину-мрії, опис образів пречистої і рятівника, розповідь про виконання бажання. Формальна композиція – сонет (два катрена і два терцета).
Жанр
Жанр вірша – елегія, так як ліричний герой віддається мріям і неквапливим роздумів. Віршований розмір – шестистопного ямб. О. Пушкін використовував всі види рифмовок.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)