Аналіз вірша Некрасова “Блаженний незлобивий поет…”

Питання про місце поета в світі, про його призначення, про необхідність служити суспільству піднімався в російській літературі не раз. Порівняння “чистого мистецтва” і викривальної ліри зустрічається в творах О. Пушкіна, Ю. Лермонтова. Але особливо яскраво про це сказав М. Некрасов у своєму творі “Блажен незлобливу поет…”

Вірш побудовано на протиставленні літератора, який творить, потураючи бажанням натовпу, вихваляючи її у власних очах, поетові, який, не ганяючись за визнанням, відображає в своїй творчості громадські пороки.

Н. Некрасов описує життя улюбленця долі, який пише тільки те, про що натовп бажає чути. І сучасники співають йому дифірамби, “за життя пам’ятник готують”. І це абсолютно зрозуміло: ніхто не хоче чути правду про своє бездіяльності. І саме це викриває Некрасов в цьому та інших своїх творах: небажання бачити пороки суспільства, його злодіяння.

На думку автора, справжній поет не женеться за славою і загальним визнанням. Його завдання – розкрити людям очі на процвітаючу в суспільстві несправедливість, викривати, використовуючи сарказм, не шкодуючи нікого, засуджувати, закликаючи виправитися.

Використовуючи протиставлення, автор дуже яскраво проводить паралель між значенням “незлобливу” поета і тим, хто “проповідує любов ворожим словом отрицанья”. Особливо ясно це простежується, коли Некрасов розмірковує, що буде зі спадщиною поетів після їх смерті. Той, хто за життя був любимо натовпом, буде забутий дуже швидко. А той, чий шляхетний геній став викривачем натовпу, стане легендою, тільки після його смерті люди зрозуміють творчість, які не прогинаються під дійсність, а протистояло їй.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Аналіз вірша Некрасова “Блаженний незлобивий поет…”