Аналіз вірша Пастернака “Август”

Відносини Бориса Пастернака з релігією складалися непросто. Хрещений в дитячому віці за наполяганням няні, поет аж до повноліття не знав про це. Хоча і зізнавався, що його постійно тягнуло зайти в православний храм. Ставши таким, що відбувся поетом і відомим літератором, Пастернак несподівано для себе звернувся до теми релігії і створив цикл творів, в яких торкнувся питання православної віри. Для того щоб зрозуміти, наскільки складно було працювати над такими творами, слід звернутися до того часу, коли вони створювалися. Так, вірш “Август” було написано в 1953 році, який ознаменувався новим витком гонінь на православ’я. До того ж слід враховувати, що Борис Пастернак, будучи вихідцем з єврейської сім’ї, після хрещення став ізгоєм серед своїх одноплемінників і при тому не був прийнятий в російській православному середовищі, нечисленною і постійно піддається репресіям. Тому з боку поета треба було володіти величезною мужністю, щоб написати вірш, присвячений Перетворенню Господню, і навіть опублікувати його, знаючи заздалегідь, до чого подібний крок може привести.

Втім, для 63-річного Пастернака, який нещодавно переніс інфаркт і міг померти в будь-який момент, період загравання з владою вже закінчився. Саме з цієї причини він відверто розповідає про свої душевні переживання і при цьому натякає на те. що дні його полічені. Звертаючись до своїх друзів, поет зазначає: “Мені снилося, що до мене на проводи йшли по лісі ви один за одним”. Прокинувшись від теплого серпневого сонця, промені якого свавільно пробралися в кімнату, поет зазначив, що його подушка мокра від сліз. І згадав, що 19 серпня православна церква відзначає велике свято. Сон, побачений напередодні Преображення Господнього, Пастернак сприйняв як вірний знак того, що дуже скоро йому належить піти в інший світ. І найдивніше в тому, що саме уві сні автор прощався не тільки зі своїми друзями, а й з усім тим, що дорого йому в цьому світі.

Це – аж ніяк не матеріальні цінності, до яких Пастернак після того, як лицем до лиця зіткнувся зі смертю, став ставитися з помітним зневагою. Поета набагато більше хвилюють цінності духовні, тому він зазначає: “Прощай, блакить Преображенська і золото другого Спаса”. Поет розуміє, що прожив дуже складну і непросте життя, коли за можливість висловлювати свої думки доводилося боротися в прямому сенсі цього слова. Епоху соціалізму поет вважає роками “безвременщіни”, наповненими принижень, які перервали його “польоту вільного завзятість”. Але Пастернак ні про що не шкодує, так як йому довелося пізнати “і творчість, і чудотворство”, осягнути гармонію світу і випробувати справжнє щастя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша Пастернака “Август”