Аналіз вірша “Серенада” Фета

Вірш відноситься до ранньої творчості поета. Воно написано в 1944 році. Фет нерідко звертався до “вечірньої” тематиці поезії. Його “Серенада” навіяна рисами романтизму і в той же час нагадує російську протяжну або колискову пісню. Можливо, тому його вірш використовували різні композитори (наприклад, Сергій Танєєв).

Воно відноситься до природного ліриці і написано в жанрі серенади в поєднанні з колискової піснею.

Основна тема – наближення ночі, підготовка до сну. Ліричний герой кого-то заколисує. Він ніби наспівує, як природа готується до сну. Навколо все затихає, крім солов’їв, які сповіщають про настання ночі, і хтось грає мелодію на струнному інструменті, схиляючи на заспокоєння і нічний відпочинок. Для посилення образу темного часу доби поет вводить духовний образ: ангельські очі, які ніби спостерігають і охороняють сни. Можна припустити, що герой заколисує дитину – надати йому жіночі риси. Однак можна сказати, що пісня спрямована і коханої юної дівчини.

Основна ідея – показати красу сутінків і ночі. Поет зображує, як заспокоюється природа і поступово засинає. Спочатку він показує візуальні образи, як загасає вечір, свежеет повітря. Потім з’являються звукові ефекти – пісні солов’я і заспокійлива мелодія струнних інструментів. В кінці з’являється духовний (можна навіть сказати містичний) образ, який безпосередньо занурює в сон і захищає в нічний час. Рефрен “спи, моя дитино” нагадує заколисування і звучить як лейтмотив, що наводить на сновидіння.

Настрій у вірші світле і спокійне. Незважаючи на те, що згущуються сутінки, чарівність їм надає музика і ангельський лик, який захищає від нічної містики. Герой поступово заколисує немовляти і читачів.

Поет насичує вірш художніми прийомами: епітетами (спеку повітря), метафорами (вечір догорає; ніч в образі ангельських очей), уособлення (вечір золотить гори; дихання ночі). Використовується рефрен для посилення занурення в сновидіння.

Вірш написаний у формі трьох катренів рідкісним розміром: з’єднання чотиристопного хорея (перша і третя рядок) з тристопним (другий і четвертий рядок) з перехресної римою (АбАб, жіночої та чоловічої).

Серенада – нічна пісня. Поетові вдалося в цьому вірші з’єднати цей романтичний жанр з російської колискової піснею, що додало йому більшої виразності. Світлі образи надають теплоти сутеніло, а духовний ангельський образ – почуття захисту і заспокоєння. Особливість рими надає поезії музикальність і співучість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша “Серенада” Фета