Аналіз вірша “Пагорби” Бродського
Написаний Йосипом Бродським вірш “Пагорби” дуже трагічний. Воно відображає точку зору авторів про радянську дійсність його часу. Короткий аналіз “Пагорби” за планом, який може бути використаний на уроці літератури в 11 класі, дасть загальне уявлення про цей твір і розкриє задум автора. Цей розбір може бути використаний і як основний матеріал, і в якості доповнення.
Короткий аналіз
Історія створення – поет написав цей вірш в 1962 році, тоді ж воно було прочитано в “Літературному кафе”.
- Тема вірша – протистояння життя зі смертю. Композиція – твір розділене на кілька частин. У першій розповідається історія двох людей, які любили сидіти на пагорбі, друга присвячена їх смерті, а третя – це філософські міркування автора про життя і смерті. Жанр – філософська лірика. Віршований розмір – ямб. Епітети – “рожевий шпиль”, “різні схили”, “страшний крик”, “вечірня зоря”, “страшна звістка”, “п’яна весілля”. Метафори – “крик потряс схили”, “сон був сповнений мук”, “стада густих хмар”, “чорніла в рясці діра”. Уособлення – “захід вгамовувався і вабив хмари”, “пара підносилася”, “кущі прокинулися”, “місто заплатить”. Порівняння – “мчали, як в бреду”, “як двері в темряву”, “смерть як вода”.
Історія створення
Йосип Бродський не намагався приховати своє неприязне ставлення до оточувала його дійсності, своєї незгоди з більшістю рішень радянської влади. Він висловлював його, в основному, в поетичній формі через символи. І одним з таких символічних віршів стали “Пагорби”, написані в 1962 році. Тоді ж поет представив свій вірш на суд публіки, публічно прочитавши його в “Літературному кафе”.
Тема
Цей вірш автор присвячує протистояння життя і смерті, в якому смерть перемагає, Таким чином він не тільки ставить гострий філософське питання, але і розглядає ще одну важливу тему – вічного самотності людини, яка не хоче миритися з навколишнім його дійсністю, не хоче бути частиною сірої маси. Відчуженість від неї якраз і символізують пагорби. Але Бродський також показує, що прагнення до того, що ніяк не вкладається в обивательські стандарти, зазвичай закінчується вельми трагічно.
Композиція
Поет ділить свій твір на три частини, де перші дві – це символічні історії: перша – про життя двох людей, що піднімалися над обивательщиною, друга – про їхню смерть і про те, як вона вплинула на тих обивателів, від яких вони прагнули відгородитися.
Основний є третя частина, яка представляє собою філософські роздуми Бродського про сутність життя і її протилежності – смерті. Першу поет описує дуже гірко, але життя для нього має особливе значення, тому він передає її найпотаємнішими поняттями: любов, юність, гордість. Навіть біль – це все ж життя.
Жанр
Це філософський твір, в якому автор розглядає один з одвічних питань, говорить і про смерть, і про життя. Воно написано ямбом, що підкреслює простому і одночасно глибину написаного.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)