ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА

* * *

Як я люблю тебе, мій краю вугляний,

Твій кожний камінець, твою билину кожну,

Де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну,

Що снилося мені в заграві заводській…

Коли доводиться в краях твоїх бувати,

Од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь…

Щоб сили для пісень джерельної набрати,

Я серцем до землі донецької тулюсь.

Ті верби над Дінцем, що я повз них проходив,

І рейок димний дзвін, і шахти на горі,

Куди біжать, біжать вагончики з заводу,

Смуглява дітвора, щасливі матері…

Це там, це там, це там зростали ми й любили,

І я горджусь, що я землі моєї син,

Де силу мускулів машини замінили,

Щоб назавжди забув шахтар про кайла дзвін,

Щоб він злетів орлом в простори наукові,

Щоб шлях пізнав до зір не тільки у піснях.

Я шлю тобі слова безмірної любові,

Донецький краю мій, на твій громохкий шлях.

Цвіти, сіяй, грими! Чаруй життя красою

І прокладай нову, іще не знану путь!

В майбутнє ідучи веселою ходою,

У щасті про свого поета не забудь.

1959


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА