Коли потяг у даль загуркоче – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
Коли потяг у даль загуркоче,
Пригадаються знову мені
Дзвін гітари у місячні ночі,
Поцілунки й жоржини сумні…
Шум акацій… Посьолок і гони…
Ми на гору йдемо через гать…
А внизу пролітають вагони,
І колеса у тьмі цокотять…
Той садок, і закохані зори,
І огні з-під опущених вій…
Од проміння і тіней узори
На дорозі й на шалі твоїй…
Твої губи – розтулена рана…
Ми хотіли й не знали – чого…
Од кохання безвольна і п’яна,
Ти тулилась до серця мого…
Ой ви, ночі Донеччини сині,
І розлука, і сльози вночі…
Як у небі ключі журавлині,
Одинокі й печальні ключі…
Пам’ятаю: тривожні оселі,
Темні вежі на фоні заграв…
Там з тобою у сірій шинелі
Біля верб я востаннє стояв.
Я казав, що вернусь безумовно,
Хоч і ворог – на нашій путі…
Патронташ мій патронами повний,
Тихі очі твої золоті…
Дні пройшли… Одлетіла тривога…
Лиш любов, як у серці багнет-
Ти давно вже дружина другого,
Я ж – відомий вкраїнський поет.
Наче сон… Я прийшов із туману
І промінням своїм засіяв…
Та на тебе, чужу і кохану,
Я і славу б, свою проміняв.
Я б забув і образу, і сльози…
Тільки б знову іти через гать,
Тільки б слухать твій голос – і коси,
Твої коси сумні цілувать…
Ночі ті, та гітара й жоржини,
Може, сняться тепер і тобі…
Сині очі в моєї дружини,
А у тебе були голубі.
Related posts:
- Інтимна лірика Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Трохи незручно казати “інтимна лірика” про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача. У цьому нема нічого від “душевного стриптизу”, від колупання на людях гнійних психічних ран. Душа Сосюри – здорова й цільна у своїй ніжності, щирості, здатна кохати й пам’ятати. Мелодійні вірші Сосюри на […]...
- БІЛІ АКАЦІЇ БУДУТЬ ЦВІСТИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Білі акації будуть цвісти В місячні ночі жагучі, Промінь морями заллє золотий Річку, і верби, і кручі… Будем іти ми з тобою тоді В ніжному вітрі до рання, Вип’ю я очі твої молоді, Повні туману кохання… Солодко плачуть в садах солов’ї, Так, як і завжди, незмінно… В тебе і губи, і брови […]...
- Весняний сад, квітки барвисті – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… […]...
- Ластівки на сонці, ластівки на сонці – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Ластівки на сонці, ластівки на сонці, Як твої зіниці в радісних очах… Зацвіли ромашки десь на горизонті, Й пахнуть поцілунки, як китайський чай. Я твою шинелю цілував до болю І твої коліна, любі без кінця, Ніжні та рожеві, як берізки голі, Що ростуть далеко, на чужих сонцях… Бачу за морями молоді дороги, Де припав до […]...
- ТРЕТЯ РОТА. Павлу Безпощадному – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТРЕТЯ РОТА Павлу Безпощадному Я до тебе прийшов, моя мати, Третя Рота, кохана моя, Щоб ще краще про тебе співати, Як співав у минулому я. Про Дінець і заквітчане поле В голубому розгоні доріг, Про завод і про шахти навколо, Про людей героїчних твоїх. Не забуть нам про молодість хмуру, Дзвін кайданів і кров поміж […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА СЛОВО ПРО ЗЕМЛЯКА Перечитуючи твори поета сьогодні, ще і ще раз переконуєшся, що справжня поезія не старіє. Вірші Володимира Сосюри, сповнені юності і ніжності, любові до рідного краю, як і тоді, глибоко хвилюють, породжують в уяві такі ж знайомі і дорогі картини милої Донеччини, відтворюють її славне минуле і сучасне. Велика сила впливу поетичного слова Сосюри на формування […]...
- КОЛИ СВІТАЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА КОЛИ СВІТАЛО Балада Вони його спіймали край вокзалу І кинули, безсилого од ран, В глухий підвал… Водою і металом, Як люті пси, вони його терзали, А він мовчав, маленький партизан. Вони по нім підборами гриміли, Мов крізь туман, звучав глузливий сміх… І як його не мучили, не били, – Він повен був для них страшної […]...
- Шахти, терикони – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Шахти, терикони, Заводські вогні… Місяць в травах тоне… І пісні, пісні… Доля ти піснярська, Доленько моя! Сторона шахтарська, Син твій, син твій я! Там, де обрій, в полі Неба мрійна гать. Золоті тополі За Дінцем шумлять. Про крейдяні гори Не забуду я, Де молилась зорям Матінка моя. Піснею лечу я Над простором […]...
- ВСТУП ДО ПОЕМИ “МАЗЕПА” – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я в ці дні журби, Коли лакеї йдуть угору Й мовчать раби… Німій, одуреній, забитій, Невже не встать тобі від ран? Москві та Жечі Посполитій Колись жбурнув тебе Богдан. А потім […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра пише з […]...
- ДО БРАТА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
- МАРІЯ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Зеленіють жита, і любов одцвіта, І волошки у полі синіють. Од дихання мого тихий мак обліта, Ніби ім’я печальне – Марія… Ми з тобою одні. Ми у полі одні. Ти стоїш перед мене, як вечір. Я дивлюсь на заплакані очі твої, На покірно похилені плечі… В небі хмарки біжать… може, буде гроза? Зацвіли блискавиці над […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА “СПЛЕЛИСЯ БОРОТЬБА І КОХАННЯ…” 6 січня 1898 року в містечку Дебальцево на Донеччині у романтичної кароокої красуні-сербіянки Антоніни Локотош в робітничій родині народився хлопчик. Йому судилося пройти через заграви пожеж української національно-визвольної революції в складі петлюрівської армії (“І пішов я тоді до Петлюри”), червоноармійцем воювати проти білополяків і, нарешті, вже в 20-х роках XX ст. стати “відомим вкраїнським поетом” […]...
- Даль Володимир Іванович План 1. Біографія 2. Даль і Пушкін 3. Даль і Шевченко 4. Літературна діяльність Володимира Даля 1. Біографія У листопаді 2001 року виповнилося 200 років із дня народження Володимира Івановича Даля, козака Луганського, як він сам себе називав. Якби навіть він створив “Толковый словарь живого великорусского языка” науковець, вже прославив би своє ім’я. Цій роботі […]...
- СОЛОВ’ЇНІ ДАЛІ, ДАЛІ СОЛОВ’ЇНІ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки. Знову серце б’ється молодо і дзвінко. Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю! Кращого не знаю, далі мої сині, Як весну стрічати на моїй Вкраїні. У росі […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- ЗНОВ СЕЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Знов село. По блакитному трапу Сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, Де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа Одягнув я, смуглявий юнак, Коли став на заводі робити, Не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, Що минали на фоні заграв, Коли я гострооким повстанцем На шинель […]...
- НАЛЬОТЧИЦЯ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І Біля конторки хлопці п’яні, Вгорі вагончики біжать; І труби в синім океані… Туди летить моя душа. Колись на станції з огнями Шумів залюднений перон, І чорним привидом між нами Ходив в медалях “фараон”… А ніччю плакали шахтьори, Лилась горілка і пісні… Мовчала тьма, мовчали гори, І – в небі золоті огні. II Родилось з […]...
- І ХОЧЕТЬСЯ В НЕБО ЗЛЕТІТИ, МОВ ПТИЦЯ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ З іменем Володимира Сосюри ми входимо у високий поетичний світ, де звитяжать справжні лицарі, прагнучи в нагороду лиш погляд прекрасної дами, світ, де душу повнять палкі та пристрасні почуття, п’янить біла акація, символ чистоти і кохання, де “пахнуть ночі Донеччини сині”, де серця незрадливі, а кожне слово – це слово любові. Проте, як і завжди, […]...
- Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Коли я читаю вірші В. Сосюри, моє серце сповнює невимовно прекрасне відчуття. Чарівні образи один за одним виникають в уяві, дивують своєю ніжністю, поетичністю. Вражає своїм ліризмом образ України навесні, сповнює душу ніжністю і любов’ю. “На гіллі рясному цвіт немов сніжинки”, “у росі фіалки”, “ріки у тумані” – усі ці деталі створюють прекрасну картину весняного […]...
- ГАННА ЙВАНІВНА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ГАННА ЙВАНІВНА Я пам’ятаю вчительку мою, Просту, і скромну, і завжди спокійну. Вона любила школярів сім’ю, Як ми її, задуману і мрійну. Як мати, Ганна Иванівна була, Вона із нас не лаяла нікого. Завжди усмішка лагідна цвіла Їй на вустах. Турботи і тривоги Вона сприймала в спокої своїм Так мужньо й твердо. Наче рідний дім, […]...
- УЧИТЕЛЬ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам’яті моїй тримає років сила Твій тихий карий зір і кашель твій сухий. Ти нас повів закохано і сміло В незнаний світ, чудесних повний чар. В твоїх словах, що ми в серцях лишили, Пізнали ми любові й дружби жар. Закони вод, […]...
- ВАСИЛЬКИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Васильки у полі, васильки у полі, І у тебе, мила, васильки з-під вій, І гаї синіють ген на видноколі, І синіє щасті у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, І ось так же в полі будуть двоє йти, Але нас не буде. Може, ми квітками, Може, васильками станем – я і ти. Так […]...
- Катрусі на спомин – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Я знов побачив Вас, біляву і веселу, З привітним усміхом на радісних устах. А осінь за вікном жовтаве листя стеле І в вирій одліта за птахом дальній птах. Я той же як колись. Душа моя зелена; А за вікном летить і пада жовтий лист. Я знову Вас зустрів, Ви граєте Шопена; І знаю я, що […]...
- Я пам’ятаю: у забої – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Я пам’ятаю: у забої Рубали вугіль шахтарі, Де каганець боровся з тьмою, Як промінь ранньої зорі. Там, над землею, неба шати, Весняних сповнені окрас. Як важко лежачи рубати Блискучий вугіль раз у раз! Але повіяв на дороги Свободи вітер весняний, І шахтарям на допомогу Прийшли машини у забій. Вони помножили нам сили […]...
- ЗИМА – Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Десь там осінь за горами І, немов громи, Б’є об землю копитами Білий кінь зими. І, неначе моря хвилі, Сніг, і сніг, і сніг… Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… І куди не глянеш оком, – Біло все кругом, Де змахне зима широким Білим рукавом… Стомлено крилом махає В білій муті крук. А зима все […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!- ВОЛОДИМИР СОСЮРА – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу, і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Без неї – ніщо ми, як порох і дим, Розвіяний в полі вітрами… Любіть […]...
- Так ніхто не кохав – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Значна частина поетичного доробку В. Сосюри – це любовна лірика. Це і вірші про перше кохання, що пережив він під час революції, і твори, присвячені дружині Марії, з якою щасливо прожив до смерті, але навіть у похилому віці любив її так же ніжно і пристрасно, як молодим. Молодість В. Сосюри, що проходила на степах Донеччини, […]...
- ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Як я люблю тебе, мій краю вугляний, Твій кожний камінець, твою билину кожну, Де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну, Що снилося мені в заграві заводській… Коли доводиться в краях твоїх бувати, Од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь… Щоб сили для пісень джерельної набрати, Я серцем до землі […]...
- Скорочено – ВАСИЛЬКИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 8 КЛАС Васильки у полі, васильки у полі, І у тебе, мила, васильки з-під вій, І гаї синіють ген на видноколі, І синіє щастя у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, І ось так же в полі будуть двоє йти, Але нас не буде. Може, ми квітками, Може, васильками станем – я і ти. Так […]...
- Коли ти була зо мною, ладо моє – Володимир Свідзинський Пам’яті З. С-ської Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо моє. Встала між нами розрив-трава. Розрив-трава високо росте, Розірвала ночі і дні. Перше були вони як крила ластівки: Верх чорний, спід білий, а крило одно. Тепер вони як розламаний камінь – Колють […]...
- Шкільний твір на тему – “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай” (Володимир Сосюра) Поетична спадщина Володимира Сосюри багата на патріотичні мотиви. Від світанку до кінця свого творчого шляху поет жив піснею про Вітчизну. Жита думами про Батьківщину, складати про неї пісні – найвище покликання співця. Пісня Сосюри вільно злетіла над рідним краєм, славлячи його мальовничі простори, міста і села, працьовитих людей: Твої міста і люди, Твої поля й […]...
- ЧЕРВОНА ЗИМА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ЧЕРВОНА ЗИМА I Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, Музика у садку та потяг в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Про вас мої пісні під сивий біг хвилин… На щебінь часто ми до Сущенка ходили, За це платили нам щоденно четвертак. Та по ночах дівчат в половниках любили… О […]...
- Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
- ТАК НІХТО НЕ КОХАВ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА *** Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання.. Дише тихо і легко в синяву вона, Простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна І тремтить од солодкої муки… В’яне серце моє од щасливих очей, Що горять […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме вітер, ніби “чеше коси білі, розплітає їх”. Так і бачаться на фоні темного неба пасма завірюхи. Все навкруги біле, покрите снігом. А в містах вітри, які “намітають кучугури, замітають слід”, […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА. УТЕЧА ВІД ВЛАСНОГО Я Рвали душу мою Два Володьки в бою; І обидва, як я, кароокі, І в обох ще незнаний, невиданий Хист, – Рвали душу мою комунар І Націоналіст В. Сосюра. “Два Володьки” Володимир Сосюра – плоть від плоті, дух віддуху першого українського відродження XX СТОЛІТТЯ, що розгорнуло свої фаланги в усіх сферах соціокультурного життя 10-20-х років з […]...
- Скорочено – МАЗЕПА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ВОЛОДИМИР СОСЮРА (Мазепа Іван – Іван Колединський (його батько був власником села Мазепинень), гетьман.) Пролог Автор знайомить нас із постаттю, що схилилась “над стародавньою рікою”. Колись цей чоловік мав велику владу, а тепер його Бог забув, покинули люди: Стоїть Мазепа, як докір Безжальній долі, над водою… “Колишній велет” схуд, змарнів, його влада розвіялась, і спомин […]...
- САД – ВОЛОДИМИР СОСЮРА В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,- кому назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило в […]...