Home ⇒ 👍Література ⇒ Я знаю силу слова – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
Я знаю силу слова – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
***
Я знаю силу слова –
Воно гостріш штика
І швидше навіть кулі,
Не тільки літака.
Воно проміння швидше,
В нім – думка й почуття.
Воно іде в народи
Для вічного життя.
Коли це слово – зброя,
Як день, що не схолов,
Коли живуть у ньому
Ненависть і любов.
Воно влуча як куля,
Ця зброя золота,
Коли у нім ненависть
З любові вироста.
Воно над зорі лине,
А в нім живуть як спів
Любов до Батьківщини
І лють до ворогів.
О зброє щастя, слово,
Я жить з тобою звик!
Ти – квітка у любові,
В ненависті ти – штик.
[1960-61]





Related posts:
- МАРІЯ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Зеленіють жита, і любов одцвіта, І волошки у полі синіють. Од дихання мого тихий мак обліта, Ніби ім’я печальне – Марія… Ми з тобою одні. Ми у полі одні. Ти стоїш перед мене, як вечір. Я дивлюсь на заплакані очі твої, На покірно похилені плечі… В небі хмарки біжать… може, буде гроза? Зацвіли блискавиці над […]...
- УЧИТЕЛЬ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам’яті моїй тримає років сила Твій тихий карий зір і кашель твій сухий. Ти нас повів закохано і сміло В незнаний світ, чудесних повний чар. В твоїх словах, що ми в серцях лишили, Пізнали ми любові й дружби жар. Закони вод, […]...
- ТРЕТЯ РОТА. Павлу Безпощадному – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТРЕТЯ РОТА Павлу Безпощадному Я до тебе прийшов, моя мати, Третя Рота, кохана моя, Щоб ще краще про тебе співати, Як співав у минулому я. Про Дінець і заквітчане поле В голубому розгоні доріг, Про завод і про шахти навколо, Про людей героїчних твоїх. Не забуть нам про молодість хмуру, Дзвін кайданів і кров поміж […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- ДО БРАТА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
- НАЛЬОТЧИЦЯ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І Біля конторки хлопці п’яні, Вгорі вагончики біжать; І труби в синім океані… Туди летить моя душа. Колись на станції з огнями Шумів залюднений перон, І чорним привидом між нами Ходив в медалях “фараон”… А ніччю плакали шахтьори, Лилась горілка і пісні… Мовчала тьма, мовчали гори, І – в небі золоті огні. II Родилось з […]...
- БІЛІ АКАЦІЇ БУДУТЬ ЦВІСТИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Білі акації будуть цвісти В місячні ночі жагучі, Промінь морями заллє золотий Річку, і верби, і кручі… Будем іти ми з тобою тоді В ніжному вітрі до рання, Вип’ю я очі твої молоді, Повні туману кохання… Солодко плачуть в садах солов’ї, Так, як і завжди, незмінно… В тебе і губи, і брови […]...
- Коли потяг у даль загуркоче – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Коли потяг у даль загуркоче, Пригадаються знову мені Дзвін гітари у місячні ночі, Поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать… А внизу пролітають вагони, І колеса у тьмі цокотять… Той садок, і закохані зори, І огні з-під опущених вій… Од проміння і тіней узори На дорозі й […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Кохання варте стільки, скільки Варта сама людина, яка його відчуває. Р. Роллан Тихоплинно минає час. Як у природі, так і в людському житті відбуваються постійні зміни. Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки помітні навкруги ще задовго до танення снігів. Теплі передчуття оновлення навіює знайома картина синіючого вдалині […]...
- Сосюра Володимир Миколайович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ В. М. Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Сосюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі “Третя Рота”. Одинадцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, […]...
- І ХОЧЕТЬСЯ В НЕБО ЗЛЕТІТИ, МОВ ПТИЦЯ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ З іменем Володимира Сосюри ми входимо у високий поетичний світ, де звитяжать справжні лицарі, прагнучи в нагороду лиш погляд прекрасної дами, світ, де душу повнять палкі та пристрасні почуття, п’янить біла акація, символ чистоти і кохання, де “пахнуть ночі Донеччини сині”, де серця незрадливі, а кожне слово – це слово любові. Проте, як і завжди, […]...
- ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Як я люблю тебе, мій краю вугляний, Твій кожний камінець, твою билину кожну, Де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну, Що снилося мені в заграві заводській… Коли доводиться в краях твоїх бувати, Од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь… Щоб сили для пісень джерельної набрати, Я серцем до землі […]...
- САД – ВОЛОДИМИР СОСЮРА В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,- кому назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило в […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- Володимир Сосюра – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Володимир Миколайович Сосюра народився б січня 1898 р. на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить до складу Лисичанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі, потім – в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше – на […]...
- ЗИМА – Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Десь там осінь за горами І, немов громи, Б’є об землю копитами Білий кінь зими. І, неначе моря хвилі, Сніг, і сніг, і сніг… Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… І куди не глянеш оком, – Біло все кругом, Де змахне зима широким Білим рукавом… Стомлено крилом махає В білій муті крук. А зима все […]...
- Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Володимир Сосюра – один з кращих українських ліриків. Народився в січні 1898 року в м. Дебальцево у степовому Донецькому краю. Батько поета, за фахом кресляр, був людиною різнобічно обдарованою, мав багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, складав вірші. Мати – робітниця з Луганська, займалася домашнім господарством, а також дітьми, яких у родині […]...
- СЛОВА І ДУМКИ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам любі, Наші вірні, […]...
- МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Володимир Сосюра Вийшов вчитель… Згадки – Як намети… Ми говорим про те і про те… “Я не знав, що мій учень Поетом, Українським поетом Зросте…” Працювать, працювать Безумовно! Кожній хвилі нема ж Вороття! Ні! Я зовсім іще не заповнив Золотої анкети життя. Володимир Сосюра “МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ…” Про Володимира Сосюру можна розповідати довго й […]...
- Скорочено – МАЗЕПА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ВОЛОДИМИР СОСЮРА (Мазепа Іван – Іван Колединський (його батько був власником села Мазепинень), гетьман.) Пролог Автор знайомить нас із постаттю, що схилилась “над стародавньою рікою”. Колись цей чоловік мав велику владу, а тепер його Бог забув, покинули люди: Стоїть Мазепа, як докір Безжальній долі, над водою… “Колишній велет” схуд, змарнів, його влада розвіялась, і спомин […]...
- Так ніхто не кохав – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Значна частина поетичного доробку В. Сосюри – це любовна лірика. Це і вірші про перше кохання, що пережив він під час революції, і твори, присвячені дружині Марії, з якою щасливо прожив до смерті, але навіть у похилому віці любив її так же ніжно і пристрасно, як молодим. Молодість В. Сосюри, що проходила на степах Донеччини, […]...
- ЧЕРВОНА ЗИМА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ЧЕРВОНА ЗИМА I Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, Музика у садку та потяг в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Про вас мої пісні під сивий біг хвилин… На щебінь часто ми до Сущенка ходили, За це платили нам щоденно четвертак. Та по ночах дівчат в половниках любили… О […]...
- Тема 24. Володимир Сосюра (1898 – 1965) – Новітня українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання М. Стельмах назвав Володимира Миколайовича Сосюру “глибинно-бентежним березнем”, ” замріяно прозорим вереснем” української новітньої поезії. Біографічні відомості 6 січня 1898 р, – на станції Дебальцеве на Донеччині народився В. М. Сосюра. Сім’я переїздить до с. Третя Рота (розповідь про рідний край в автобіографічному романі “Третя […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) ВОЛОДИМИР СОСЮРА Найніжнішим ліриком, українським соловейком називають Володимира Сосюру, чиє поетичне слово народжувалося з любові і з любов’ю промовляло до всього сущого на землі. Ліричні вірші, поеми, автобіографічна проза – це безмежний світ поета, це історія, пережита в любові й ненависті, радості й журбі, пережита гостро, до сліз, до знемоги. В. Сосюра народився 6 […]...
- Люблю весну, та хто її не любить – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить […]...
- ХЛОПЧИК – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ХЛОПЧИК У полоні білому, в Одесі, Я згадав: у гуркоті навал По мосту йшов хлопчик літ на десять І свистів “Інтернаціонал”. Вдалині хиталися дерева І синів задумано прибій… Раптом крик повітря полудневе Пронизав наказом гострим: “Стій!” Грубий крик і клацання затвора, І лякливе лопотіння ніг… Але куля зла і гострозора Перетнула хлопчикові біг… Перетнула, кинула […]...
- ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ СОСЮРА (1898 – 1965) ВОЛОДИМИР СОСЮРА Додаткова біографія В. Сосюра народився 6 січня 1898р. на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Мати поета, Марія Данилівна Локотош, робітниця з Луганська, працювала в домашньому господарстві, батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою, перемінив багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, добре малював і співав. Дитинство […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – І варіант – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – не живе, “Я” – це не […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА ГОЛОС НІЖНОСТІ Й ПРАВДИ Що справжні поети велика рідкість, видно хоч би й з того, що ось відтоді, як пішов із життя Володимир Сосюра, ми й досі почуваємо його відсутність, без нього так і зосталась незаповненою в літературі та поетична сфера, де протягом десятиріч панувала його неповторна лірика. Його поезія, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА “СПЛЕЛИСЯ БОРОТЬБА І КОХАННЯ…” 6 січня 1898 року в містечку Дебальцево на Донеччині у романтичної кароокої красуні-сербіянки Антоніни Локотош в робітничій родині народився хлопчик. Йому судилося пройти через заграви пожеж української національно-визвольної революції в складі петлюрівської армії (“І пішов я тоді до Петлюри”), червоноармійцем воювати проти білополяків і, нарешті, вже в 20-х роках XX ст. стати “відомим вкраїнським поетом” […]...
- ЗНОВ СЕЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Знов село. По блакитному трапу Сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, Де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа Одягнув я, смуглявий юнак, Коли став на заводі робити, Не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, Що минали на фоні заграв, Коли я гострооким повстанцем На шинель […]...
- КОЛИ СВІТАЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА КОЛИ СВІТАЛО Балада Вони його спіймали край вокзалу І кинули, безсилого од ран, В глухий підвал… Водою і металом, Як люті пси, вони його терзали, А він мовчав, маленький партизан. Вони по нім підборами гриміли, Мов крізь туман, звучав глузливий сміх… І як його не мучили, не били, – Він повен був для них страшної […]...
- ВСТУП ДО ПОЕМИ “МАЗЕПА” – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я в ці дні журби, Коли лакеї йдуть угору Й мовчать раби… Німій, одуреній, забитій, Невже не встать тобі від ран? Москві та Жечі Посполитій Колись жбурнув тебе Богдан. А потім […]...
- Гей, рум’яні мої небокраї – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Гей, рум’яні мої небокраї, Ви, міста, гомінливі кругом! По країні весна пролітає І шумить журавлиним крилом. Пролітає над полем, над гаєм, Сипле квіти з ясного чола. Їй у відповідь серце співає, Стільки в ньому і світла, й тепла! Вся вона, як усмішка дитини, Як усмішка дитини у сні… І пливуть, як веселки, […]...
- ДВА ВОЛОДЬКИ (уривок) – ВОЛОДИМИР СОСЮРА …Вісім весен і зим, Вісім осен і літ, То тривога, то гніт, Люті чорної дим Налітали круками на мене, Рвали образів листя зелене, Потрясали кістки Ці безумні круки, І за те, що з собою на герці Я виснажував марно всі сили Не первий, Рвали нерви І жили І серце… Скільки раз я хотів За нестриманий […]...
- ВАСИЛЬКИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Васильки у полі, васильки у полі, І у тебе, мила, васильки з-під вій, І гаї синіють ген на видноколі, І синіє щасті у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, І ось так же в полі будуть двоє йти, Але нас не буде. Може, ми квітками, Може, васильками станем – я і ти. Так […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – ІV варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 6 клас Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини. Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині – Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився і виріс на Донеччині і […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА СЛОВО ПРО ЗЕМЛЯКА Перечитуючи твори поета сьогодні, ще і ще раз переконуєшся, що справжня поезія не старіє. Вірші Володимира Сосюри, сповнені юності і ніжності, любові до рідного краю, як і тоді, глибоко хвилюють, породжують в уяві такі ж знайомі і дорогі картини милої Донеччини, відтворюють її славне минуле і сучасне. Велика сила впливу поетичного слова Сосюри на формування […]...
- Вияв глибокої любові і пошани до вчителя (за поезією “Учитель”) – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Кожна людина на все життя пам’ятає свого першого вчителя, зберігає в своїй душі теплі почуття до людини, яка відчинила двері у прекрасний світ знань. Наставник поета викликав до себе щиру любов учнів. Так про нього пише В. Сосюра у вірші “Учитель”: Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! Він […]...
- Катрусі на спомин – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Я знов побачив Вас, біляву і веселу, З привітним усміхом на радісних устах. А осінь за вікном жовтаве листя стеле І в вирій одліта за птахом дальній птах. Я той же як колись. Душа моя зелена; А за вікном летить і пада жовтий лист. Я знову Вас зустрів, Ви граєте Шопена; І знаю я, що […]...