Люблю весну, та хто її не любить – ВОЛОДИМИР СОСЮРА

* * *

Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей…

Люблю, коли блукає місяць в травах,

Хатини білить променем своїм

І п’є тепло ночей ласкавих,

А на лугах пливе туманів дим…

Весна вдягла у зелень віти в дуба,

Уже курличуть в небі журавлі.

Люблю весну, та хто її не любить

На цій чудесній, радісній землі!

1950


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Люблю весну, та хто її не любить – ВОЛОДИМИР СОСЮРА