Взаємодія екологічних факторів

Існування і витривалість організму часто виявляються чутливими до двох або більшого числа факторів навколишнього середовища. У таких випадках вирішальне значення буде належати такому фактору або ресурсу, який є в мінімальному з точки зору потреб кількості. Ця ідея лягла в основу так званого закону мінімуму, сформульованого німецьким хіміком Ю. Лібіх (1е40). Суть цього закону можна зрозуміти на такому прикладі. Величина врожаю визначається кількістю в грунті того з елементів живлення, потреба рослини в якому задоволена найменше, тобто даний елемент знаходиться в мінімальній кількості. Урожай буде зростати пропорційно внесеним дозам до тих пір, поки не опиниться в мінімумі інша речовина.

Виявлення найбільш слабкої ланки ланцюга дуже важливо в екологічному прогнозуванні, плануванні та експертизі проектів. Правило (закон) Лібіха дозволяє раціонально проводити заміну дефіцитних речовин і впливів на менш дефіцитні, що важливо, наприклад, в процесі експлуатації природних ресурсів, а також в сільському господарстві.

З практики відомо, що сам факт існування організму може визначатися не мінімальним значенням, а навпаки, надлишком будь-якого з факторів. Вперше думка про це висловив американський вчений В. Шелфорд (1913); вона лягла в основу закону толерантності, який свідчить, що лімітуючим фактором процвітання організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу, діапазон між якими визначає величину витривалості (толерантності) організму до даного фактору.

Очевидно, що всі екологічні фактори середовища діють на організм спільно. При цьому оптимальна зона межі витривалості організму стосовно якомусь чиннику може зміщуватися залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно інші фактори. Ця закономірність носить назву взаємодії екологічних факторів. Так, наприклад, в мороз тварини можуть гинути при відсутності їжі і відносно нормально себе почувати при її достатку. Жару легше переносити в сухому, а не вологому повітрі. Таким чином, один і той же фактор у поєднанні з іншими надає неоднакові впливу. Навпаки, один і той же екологічний результат може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в’янення рослин можна призупинити шляхом або збільшення вологи в грунті (полив), або зниження температури повітря, що зменшує швидкість випаровування. Таким чином створюється ефект часткового взаимозамещения екологічних факторів, або ефект компенсації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Взаємодія екологічних факторів