Вірші про дитинство різних поетів
Тема дитячих спогадів займає одне з домінантних місць у літературі. Поети – сріблярі внесли до літературний мотив дитинства своє доповнення – мотив каяття, який проявлявся в їхніх творах в досить різних аспектах. Більшість літераторів каялися в тому, що не змогли зберегти дитячу наївність і життєрадісність яка була їм коли – то притаманна. Вони зізнаються в тому, що дорослий світ зробив їх набагато грубіше і бездушності.
“Дитинство” І. Буніна
Через довгі роки дорослий Бунін повертається в казковий і теплий світ свого дитинства. Автор ділитися з читачем не тільки описом природи своєї батьківщини, а й розкриває перед ним свою душу, ті емоції, які народилися в результаті синтезу його дитячого сприйняття світу і величі природи.
Вірш підкріплений прекрасними відчуттями: ми немов разом з автором вдихаємо аромат соснового лісу і разом з ним повертаємося в той недавнє минуле, коли нам було десять років. Такі моменти мають місце бути в житті всіх людей, вони нікуди не зникають і не стираються з пам’яті, весь час вони знаходяться поруч з нами.
К. Симонов “Тринадцять років…”
У своєму вірш Костянтин Симонов надається спогадами з дитинства, і контрастно проводить паралелі зі своїм дорослим життям. Автор розповідає читачеві, що в дитинстві сприймав себе героєм кіно: грав у вону, яку бачив на екрані, представляв як захищає безпорадну панночку.
У ті моменти, поряд з маленьким хлопчиком перебувало відчуття радості і віра у власну мужність. Однак після того як став дорослим, автор кається читачеві, що вже не може в реальному житті так легко захистити жінку, як це здавалося в дитинстві. Тяжкість років потихеньку випаровуючись сміливість і ентузіазм.
А. Тарковський “Білий день”
У вірші “Білий день” автор описує найщасливіший день свого життя. Тоді з ним не трапилося нічого надзвичайного, але прості дитячі спогади про красу природи, про рідного батька гріють душу поета все його життя. Тарковський підкреслює, що в минуле повернутися не можна, неможливо ще раз відчути на собі блаженство батьківського піклування. Але чи так це?
Якщо цей чарівний день живе в пам’яті поета, то значить – він реально існує і повернутися туди можна в будь-який момент за допомогою спогадів.
М. Цвєтаєва “У суботу”
Вустами Марини Цвєтаєвої у вірші “У суботу” говорить з нами саме дитинство. Таємничість пораненого суботнього вечора, страшна казка про злу чаклунку, турботлива сумна мама – читаючи вірші, ми здається, не тільки бачимо все це своїми очима, а й самі присутні в дитинстві Цвєтаєвої.
Марина Ігорівна дуже яскраво описала один з вечорів свого дитинства. Нотка каяття звучить у рядку вірша про що насувається смутку мами – маленька дівчинка була зайнята казкою і не вважала за потрібне дізнатися причину того, чому кожен вечір її мати надається печалі.
С. Єсенін ” Мій шлях”
У вірші ” Мій шлях” Сергій Єсенін, немов передчуваючи свою швидку смерть, описав свій творчий шлях, який розпочався ще в ранньому дитинстві. Автор пише, що вперше почав складати вірші в дев’ять років. Що сприяло початку настільки раннього творчості? Це рідне село, отчий дім, тепло і турбота батьків.
Сергій Єсенін проніс цінності, які усвідомив ще в ранньому дитинстві через все своє життя. У вірші ” Мій шлях” Сергій Єсенін дякує свій отчий будинок за ті прекрасні зворушливі моменти, які він пережив у ньому, будучи маленьким хлопчиком.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)