О. С. Пушкін. Дитинство і юність поета. Уславлення ліцейської дружби й вірності ідеалам у вірші 19 жовтня 1925 року
Мета: розширити й поглибити знання учнів про особистість і творчість видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, розкрити роль ліцейської дружби в житті й поетичному спадку митця; здійснити цілісний аналіз вірша “19 жовтня 1825 року”, приділивши головну увагу з’ясуванню настрою і стану ліричного героя та засобам уславлення дружби й вірності; сприяти формуванню розуміння цінності дружби, ролі учнівських років у житті людини.
Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, фрагменти навчального фільму “Пушкін. Ліцейські роки”, Презентація “Біографія Пушкіна”, аудіозапис “А. С. Пушкин. “19 октября” (читає І. Смоктуновський).
Перебіг уроку
Друзья мои, прекрасен наш союз!
Он как душа неразделим и вечен –
Неколебим, свободен и беспечен,
Срастался он под сенью дружных муз.
Куда бы нас ни бросила судьбина,
И счастие куда б ни повело,
Все те же мы: нам целый мир чужбина;
Отечество нам Царское Село.
Олександр Пушкін
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Чи замислюємося ми, коли вперше в нашу свідомість входить ім’я видатного російського поета й письменника Олександра Сергійовича Пушкіна? Мабуть, ні, тому що вже з перших років життя назавжди нашими супутниками стають казки Пушкіна, у роки шкільного учнівства ми знайомимося з окремими аспектами його творчого генія. Три зустрічі з Пушкіним та його творами дарує нам курс “Зарубіжна література”. Наша перша зустріч вже відбулася в 5 класі. Пригадайте, які твори Олександра Пушкіна нам вже знайомі? (Вступ до поеми “Руслан і Людмила” (“Край лукомор’я дуб зелений…”) і казки Пушкіна: “Казка про рибалку і рибку” та “Казка про мертву царівну й сімох богатирів”.)
Проведемо вікторину, яка допоможе нам пригадати вивчене й комфортніше увійти знову у світ творчості геніального поета.
Бліц-вікторина
– Який твір Пушкіна став першою літературною казкою у його доробку? (Поема-казка “Руслан і Людмила”.)
– Хто познайомив Олександра Сергійовича з фольклорною казкою? (Няня Орина Родіонівна та бабуся Марія Олексіївна.)
– Як Пушкін відгукувався про російські народні казки? (“Что за прелесть эти скази! Каждая есть поэма!”)
– Що уславив Пушкін у вступі до поеми “Руслан і Людмила”? (Російську народну казку.)
– Визначте головну думку вірша “Край лукомор’я дуб зелений.”. Підтвердьте текстом. (Це думка про втілення у фольклорних казках російського національного духу, народних уявлень про добро і зло. “Тамрусский дух! Там Русью пахнет!..”)
– Назвіть літературні казки, створені Олександром Сергійовичем Пушкіним. (Поема-казка “Руслан і Людмила”, “Казка про царя Салтана, про сина його славетного і могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича й про прекрасну царівну Лебідь”, “Казка про попа та його робітника Балду”, “Казка про рибалку і рибку”, “Казка про мертву царівну та сімох богатирів”, “Казка про золотого півника”.)
– Що засуджується в образі баби й діда з “Казки про рибалку і рибку”? (Надмірна жадібність баби й надмірна покірність діда.)
– Сюжет якої народної казки нагадує “Казка про мертву царівну та сімох богатирів” Пушкіна? (Ця казка Пушкіна нагадує сюжет німецької народної казки “Білосніжка та семеро гномів”.)
– Визначте, між ким розгортається головний конфлікт у “Казці про рибалку і рибку”? у “Казці про мертву царівну і сімох богатирів”? (У “Казці про рибалку і рибку” це конфлікт між бабою і золотою рибкою; у “Казці про мертву царівну і сімох богатирів” – між царицею-мачухою та царівною.)
– Ознаки яких груп народних казок наявні у казках О. С. Пушкіна? (У казках Пушкіна наявні ознаки соціально-побутових та чарівних фольклорних казок.)
Учитель: Сьогодні ми відкриваємо для себе ще одну грань творчого спадку Олександра Сергійовича Пушкіна – поезію дружби.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Знайомство з життєвим шляхом О. С. Пушкіна. Перегляд презентації.
Учитель. Колись у давньогрецькому місті Афінах біля храму Аполлона Лікейського існувала школа – Лікей (або Ліцей), де викладали видатні філософи античності Сократ і Арістотель. Найвищими цінностями Ліцею були знання. З давньогрецької слово лікей перекладається як “світло, що було пов’язано з культом бога Аполлона” (охоронця світла, покровителя наук і мистецтва). За зразком античних шкіл у Європі почали створювати навчальні заклади – ліцеї. І серед них один із найвідоміших – той, що відкрили 19 жовтня 1811 р. в Росії в Царському Селі (нині музей-заповідник у м. Пушкіні), неподалік від Санкт-Петербурга. У Царськосельському ліцеї навчався Олександр Пушкін. Тут зміцнів його талант, сформувався світогляд і характер. Тут юний поет знайшов однодумців, дружба з якими залишила глибокий слід у його душі, підтримувала у важкі моменти життя, надихала на творчість.
Ліцеїсти навчалися шість років. Вони вивчали моральні (Закон Божий, етика, логіка), словесні (російська, французька, німецька мови й латина, а також риторика – мистецтво говорити), історичні (російська та всесвітня історія, географія), математичні (математика, фізика) дисципліни й обов’язково – різні види мистецтва та фізичні вправи. Ліцеїсти писали вірші, малювали, танцювали, училися їздити верхи, фехтувати. Юнаків із найкращих дворянських сімей спеціально готували до державної діяльності, до служіння батьківщині. До Ліцею були запрошені найкращі викладачі, які виховували в ліцеїстах честь, патріотизм і відповідальність. Олександр Пушкін був добре підготовлений до занять у Ліцеї завдяки родинному вихованню. Він досконало володів іноземними мовами, прекрасно знав російську й зарубіжну літератури, мав гострий розум і чудову пам’ять. З улюблених предметів – російської поезії і французької мови – у Пушкіна завжди були відмінні оцінки (до речі, його ліцейське прізвисько було Француз), точні й природничі науки давалися йому важко, а з математики було “задовільно”. Начитаність, благородство душі, а головне, володіння поетичним даром зробили Олександра душею ліцейського товариства. Він міг одним розчерком пера змусити всіх сміятися або сумувати, захоплюватися або обурюватися. Пушкін-ліцеїст був веселим, доброзичливим і вигадливим на витівки. Геніальність Пушкіна отримала імпульс для розвитку саме тут, у Ліцеї, де цінувалися вільне мислення й талант. Усі випускники Ліцею стали згодом відомими людьми, які зробили значний внесок у розбудову своєї держави. Однак, де б вони не були, куди б їх не кидала доля, вони завжди були вірними своїй школі.
Для ліцеїстів пушкінського випуску дата заснування Ліцею -19 жовтня – була священною. Завершивши навчання, вони поклялися у вічній дружбі й вирішили щороку зустрічатися в День Ліцею. Їхня дружба – непорушне братство, союз однодумців – витримала перевірку часом.
Перегляд фільму “Пушкін. Ліцейські роки”.
Знайомство з віршем “19 жовтня”. Історія створення.
Учитель. Після закінчення навчання, у 1817 р., О. Пушкін був призначений на посаду в Колегію іноземних справ. Але його душа линула до поезії, якій він присвячував увесь вільний час ще в Ліцеї. З-під пера поета народжувалися твори, які миттєво поширювалися країною. Він писав про своє покоління, яке прагнуло волі й незалежності, висловлював надії на прогресивні зміни в державі. Надто критична позиція митця спричинила невдоволення з боку тодішньої влади, і в 1824 р. О. Пушкіна відправили подалі від столиці, у родинний маєток в с. Михайлівському Псковської губернії. 11 січня 1825 р. його відвідав Іван Пущин, який розповів про організацію таємних товариств у Росії й ознайомив поета з комедією О. Грибоєдова “Лихо з розуму” (рос. “Горе от ума”). Але річницю Ліцею в 1825 р. О. Пушкін святкував один. Подумки він звертався до своїх друзів, сумував за кожним із них, поминав померлих і водночас із світлим почуттям згадував про ліцейське братерство, що залишилося для всіх незмінним у непостійному й сповненому випробувань світі. Роздуми митця знайшли відображення в його вірші “19 жовтня”.
Прослуховування аудіозапису вірша (читає І. Смоктуновський).
Самостійне читання україномовного перекладу С. Крижанівського.
З’ясування первинного рівня сприйняття вірша.
– Яке враження справив на вас вірш “19 жовтня” Олександра Пушкіна?
– Який варіант вам більше сподобався, оригінальний чи перекладний? Подумайте, чому пріоритетним є опрацювання оригіналу твору.
– Чи зрозуміло вам, чому вірш має назву “19 жовтня”? Подумайте, чому сам Пушкін не поставив рік (1825), а видавці роблять на цьому акцент? Про що цей поетичний твір?
– Які образи вірша запам’яталися найбільше й чому?
– Що, по-вашому, важливіше у цьому творі – перебіг подій чи стан і настрої ліричного героя? Чому?
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Розкажіть про історію Царськосельського ліцею. З якою метою він був відкритий?
2. Як вплинуло навчання в Ліцеї на талант О. Пушкіна?
3. Які інтереси об’єднували ліцеїстів, чого вони прагнули?
4. Кого з друзів О. Пушкіна ви знаєте? Про кого з них він згадав у вірші “19 жовтня”?
5. Якими настроями просякнутий вірш поета?
V. Домашнє завдання
Опрацювати С. 129-137, прочитати вірш О. Пушкіна “19 жовтня” мовою оригіналу; знайти в тексті вірша цитати, в яких йдеться про друзів Пушкіна, дізнатися інформацію про них*.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)