Твір-роздум на тему “Дитинство”
Дитинство для кожного з нас – це найпрекрасніше безтурботна пора! Час всеосяжного чарівництва і щирої радості. Тільки дитинство буває сповнене найсміливішими і відчайдушними мріями. І смію сказати, що до неї неодмінно збуваються. Звідки як мені з дитинства у нас присутня віра в казку і в те, що добро обов’язково перемагає все злі наміри. І саме цей час ми чітко знаємо, що у нас все ще попереду.
Мої дитячі мрії
Мені пам’ятається, що в ті часи, коли я була маленькою, твердо вірила в те, що коли стану дорослою, я полечу до зірок. Коли я дивилася на зоряне небо, я уявляла себе капітаном величезного міжгалактичного космічного корабля. Я уявляла собі, як я поблизу спостерігаю всі зірки і планети через вікно ілюмінатора.
Наші батьки
Батьки забезпечують нам безтурботне і щасливе дитинство, проявляючи свою турботу про нас. Всі мами і тата хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими і вихованими людьми. Вони вкладають в нас все те, що знають і вміють самі. Намагаються розкрити і розвинути наші таланти і всіляко допомагають нам в цьому. Всі батьки бажають своїм дітям тільки добра. А ми діти повинні розуміти, що певна частка відповідальності за наше майбутнє, в першу чергу, лежить на нас самих. Ми теж повинні намагатися і докладати всі свої зусилля для того, щоб добре вчитися і в усьому слухатися батьків. І треба розуміти, що чим старше ми стаємо, тим більше виникає відповідальності за виконання намічених цілей. І дуже приємно усвідомлювати, що батьки люблять тебе, в усьому підтримує і завжди намагаються всіляко допомогти.
Не поспішайте дорослішати
Раніше я мріяла скоріше вирости і швидше подорослішати. Я думала, що у дорослих набагато менше всяких зобов’язань. Мені думалося, що в дорослому житті набагато більше інтересів, ніж в нашому житті. Ось наприклад, дорослій людині ніколи не потрібно було відпрошуватися у батьків, якщо треба було кудись сходити. Вони можуть купувати собі що захочуть, зможуть самі вибирати собі новий одяг. Зараз я розумію, що я глибоко помилялася і що в дорослому житті набагато більше відповідальності, а не інтересів. А батьки часто з ностальгією згадують про своє дитинство. Папа часто розповідає, як в дитинстві зі своїми друзями ганяв м’яч у дворі. Мама теж частенько згадує, як в дитинстві грала з подружками. Ще вона каже, що в порівнянні з проблемами, що виникають у дорослому житті, невиконане домашнє завдання – це така дрібниця.
Мої батьки забезпечили мені Щасливе дитинство. У мене є можливість, і вчитися, і відпочивати досхочу. Я розумію, що дитинство – це найдивовижніше, безтурботне і чудовий час, тому не варто поспішати дорослішати. Всьому свій час.
(3 votes, average: 2.33 out of 5)