ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ – ВАСИЛЬ СТУС

Related posts:

1. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
2. “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) – Українська література другої половини XX століття Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані екзис – тенційного вибору, у пошуках світла, добра і краси, загалом справедливості. Ліричний герой звертається до “добра і правди віку”, […]...
3. ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ – ВАСИЛЬ СТУС Розпросторся, душе моя, На чотири татамі, Або кулься від нагая, Чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, Та середина – справжня, Марно, невіре, ворожить – Молода чи поважна. Посередині – стовбур літ, А обабоки – крона. Посередині – вічний слід (тінь ворушиться сонна). Ні до неба, ні до землі – Не сягнути нікуди. […]...
4. Аналіз вірша Єсеніна “Весняний вечір” У 1912 році Сергій Єсенін приїхав підкорювати Москву, однак удача посміхнулася молодому поетові не відразу. Пройде ще кілька років перед тим, як його перший вірш буде опубліковано в столичному журналі. Поки ж Єсенін працює в м’ясній крамниці і з ностальгією згадує рідне село Константиново, де був по-справжньому щасливий. Саме ці спогади дають сили поетові йти […]...
5. Верстаю шлях – по вимерлій пустелі – ВАСИЛЬ СТУС * * * Верстаю шлях – по вимерлій пустелі, Де мертвому мені нема життя, За обріями спогаду – оселі Ті, до котрих немає вороття. А все ж – бреду, з нізвідки до нікуди, А все ще сподіваюся, що там, Де кубляться згвалтовані іуди, Мале є місце і моїм братам. Побачити б хоч назирці, впівока І […]...
6. ТЕРПИ, ТЕРПИ – ТЕРПЕЦЬ ТЕБЕ ШЛІФУЄ – ВАСИЛЬ СТУС *** Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи. На ній і стій, і стрій – допоки скону, Допоки світу й сонця – стій і стій. Хай шлях – до раю, пекла чи полону – Усе пройди […]...
7. Гойдається вечора зламана віть – ВАСИЛЬ СТУС Гойдається вечора зламана віть, Мов костур сліпого, що тичеться в простір Останньої невіді. Жалощів брості Коцюбляться в стінні. А дерево спить. Гойдається вечора зламана віть, Туга ніби слива, рудою налита. О ти всепрощильна, о несамовита! Осмутами вмита твою неясить. Поорана чорна дорога кипить – Нема ні знаку од прадавнього шляху! Тугий небокрай, погорбатілий з люті […]...
8. Невже ти народився – ВАСИЛЬ СТУС Невже ти народився Невже ти народився, чоловіче, Щоб зазирати в келію мою? Невже твоє життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою На цій безрадісній сумній роботі, Де все людською мукою взялось. Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі, Твоїм нещастям серце пройнялось Моє недуже. Ти ж – за мене вдвоє Нещасніший. Я […]...
9. У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН – ВАСИЛЬ СТУС У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней, В полі синьому, як льон. А в цілому полі синьому, як льон, Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, У цьому полі синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
10. О Боже мій! Така мені печаль – ВАСИЛЬ СТУС О Боже мій! Така мені печаль І самота моя – така безмежна. Нема – вітчизни. Око обережно Обмацує дорогу між проваль. Ото мій шлях. Повернення. Чи – не. Ото мій шлях. Світ за очі – єдине. Пробач мені, дружино, вибач, сину, І матере – не проклени мене. Я геть подався. Шалом. Навмання. Я геть подався, […]...
11. Пахтять кульбаби золоті меди – ВАСИЛЬ СТУС Пахтять кульбаби золоті меди І, ніби хмарка бурштинова, бджоли Злітаються до мене знадокола І прозначають трачені сліди. І вже нема ні щастя, ні біди, А тільки світ, тугим пойнятий гудом, А тільки лет, що зветься творчим трудом, А тільки клич: живи, але не жди. І не марнуй чеканням плинних днів І не гніви Господнього веління. […]...
12. ВЕСЬ ОБШИР МІЙ – ЧОТИРИ НА ЧОТИРИ – ВАСИЛЬ СТУС *** Весь обшир мій – чотири на чотири. Куди не глянь – то мур, кутор і ріг. Всю душу з’їв цей шлак лілово-сірий, Це плетиво заламаних доріг. І дальше смерті – рідна батьківщина 1. Колодязь, тин і два вікна сумні, Що тліють у вечірньому вогні. І в кожній шибі – ніби дві жарини – Журливі […]...
13. У порожній кімнаті – ВАСИЛЬ СТУС У порожній кімнаті У порожній кімнаті Біла, немов стіна, Притомившись чекати, Спить самотня жона. Геть зробилась недужа – Котру ніч, котрий день Ані чутки про мужа, Ані-анітелень. Лячні довжаться тіні, Дзвонять німби ікон, І росте голосіння З-за соснових ослон: Мій соколе обтятий, В ту гостину, де ти, Ні пройти, ні спитати, Ні дороги знайти. За […]...
14. НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ – ВАСИЛЬ СТУС *** На Колимі запахло чебрецем І руто-м’ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую! З любов’ю Паду в про тебе спогади лицем. А й спогади: сліпна коротка мить, І ти в сльозах – обранена об мужа. Квадратний отвір вахти, і байдужа Сторожа. І дрібненький син кричить: “Татусю, до побачення!” А ми Вдивляємося в те, що не екрані […]...
15. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ – ВАСИЛЬ СТУС * * * О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні І лазурове простелися, Пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця клопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де […]...
16. НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА – ВАСИЛЬ СТУС * * * Не можу я без посмішки Івана Оцю сльотаву зиму пережить. В проваллях ночі, коли Київ спить, А друга десь оббріхують старанно, Склепить очей не можу ні на мить, Він як зоря проміниться з туману, Але мовчить, мовчить, мовчить, мовчить. Ні словом не озветься. Ані пари Із уст. Вусате сонечко моє! Несуть тобі […]...
17. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – ІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Важким було життя українського поета, вірного патріота нашої Батьківщини, люблячого сина та батька Василя Стуса. Його не захотіли прийняти урядовці, для яких одкровення поета видавались ганебними і страшними, хоча насправді вони лише намагалися зняти полуду з очей українців. Разом з тими урядовцями наче й Україна відмовилась від свого сина… Стус багато років провів у засланні […]...
18. ТРЕНИ – ВАСИЛЬ СТУС ТРЕНИ М. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО І Народе мій, коли тобі проститься Крик передсмертний і тяжка сльоза Розстріляних, замучених, забитих По соловках, сибірах, магаданах? Державо напівсонця, напівтьми, Ти крутишся у гадину, відколи Тобою неспокутний трусить гріх І докори сумління дух потворять. Казися над проваллям, балансуй, Усі стежки до себе захаращуй, А добре знаєш – грішник усесвітній Світ […]...
19. Короткий переказ – Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС * * * Мені зоря сіяла нині вранці, Устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу Сумирену, що я збагнув нарешті: Ота зоря – то тільки скалок болю, Що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, Хреста і долі, ніби вічна мати, Вивищена до неба (од […]...
20. Короткий переказ – Крізь сотні сумнівів я йду до тебе – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС * * * Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, Добро і правдо віку. Через сто Зневір. Моя душа, запрагла неба, В буремнім леті держить путь на стовп Високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, Де не ступали ще людські сліди, З щовба на щовб, аж поза смертні хлані Людських дерзань, […]...
21. Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який тупо повторював за партійними можновладцями, […]...
22. Тільки тобою білий святиться світ – ВАСИЛЬ СТУС Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості віт, Запарувала духом твоїм рілля, Тільки тобою тішиться немовля, Спів калиновий піниться над водою – Тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає Далі брести хугою світовою, Тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, Только тобой полнится соком […]...
23. Горить сосна – од низу до гори – ВАСИЛЬ СТУС Горить сосна – од низу до гори. Горить сосна – червоно-чорна грива Над лісом висить. Ой, і нещаслива Ти, чорнобрива Галю, чорнобри… Пустіть мене, о любчики, пустіть! Голосить Галя, криком промовляє І полум’я з розпуки розпукає, А Пан-Господь – і дивиться, й мовчить. Прив’язана за коси до сосни, Біліє, наче біль, за біль біліша, Гуляють […]...
24. Твір на тему – Контрольна робота: Василь Стус О Боже мій! Така мені печаль І самота моя – така безмежна. Нема – вітчизни. Око обережно Обмацує дорогу між проваль. Ото мій шлях. Повернення. Чи – не. Ото мій шлях. Світ за очі – єдине. Пробач мені, кохана Прикраїне І матере – не проклени мене. Я геть подався. Шалом. Навмання. Я геть подався, стомлений […]...
25. Твір на тему – Василь Стус Своєрідність і сила мистецького таланту В. Стуса Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь І чесно гляну в чесні твої вічі І в смерті з рідним краєм поріднюсь. Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших поетів ХХ століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. […]...
26. Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, […]...
27. Василь Семенович Стус (1938 – 1985) Василь Стус Народився в селянській родині. 1939 батьки – Семен Дем’янович та Ірина Яківна – переселилися в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації. Ще через рік (1940) забрали туди своїх дітей. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Закінчивши 1959 навчання з […]...
28. Скорочено – КРІЗЬ СОТНІ СУМНІВІВ Я ЙДУ ДО ТЕБЕ… – ВАСИЛЬ СТУС – 11 КЛАС Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, Добро і правдо віку. Через сто Зневір. Моя душа, запрагла неба, В буремнім леті держить путь на стовп Високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, Де не лягали ще людські сліди, З щовба на щовб, аж поза смертні грані Людських дерзань, за чорну порожнечу, Де вже […]...
29. ДВОЄ СЛІВ ЧИТАЧЕВІ – ВАСИЛЬ СТУС Перші уроки поезії – мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Пісень було стільки, як у баби Зуїхи, нашої землячки. І таких самих. Найбільший слід на душі – од маминої колискової “Ой, люлі-люлі, моя дитино”. Шевченко над колискою – це не забувається. А співане тужно: “Іди ти, сину, на Україну, нас кленучи” […]...
30. Уже Софія відструменіла – ВАСИЛЬ СТУС Уже Софія відструменіла, Відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла За першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, Довкола ж тіні, довкола кволі. Благословляю твою сваволю, Дорого долі, дорого болю. Сніги і стужа. Вітри й морози. Гудки і крики. Чорні прокльони. Собачий гавкіт. Крик паровоза. І закмашини і заквагони. […]...
31. ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ – ВАСИЛЬ СТУС Украдене сонце зизить схарапудженим оком, Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа. За хмарою хмари. За димом пожарищ – високо Зоріє на пустку усмерть сполотніле божа. Стенаються в герці скажені сини України, Той з ордами ходить, а той накликає Москву. Заллялися кров’ю всі очі пророчі. З руїни Вже мати не встане – розкинула руки […]...
32. Короткий переказ – О земле втрачена, явися – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС * * * О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні І лазурово простелися, Пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця хлопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум […]...
33. Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус Міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим та мовчазним. Але тоді б Укpаїна не мала Поета… Стус – то […]...
34. “Народе мій, до тебе я ще верну…” – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мені не треба пишних тих казок, Що предків нам шукають десь за морем. Народ мій тут, на рідних цих просторах… І. Кочерга Життя В. Стуса – це дорога через тернії до зірок. Пройдемо її етапами, доторкнемося серцем до великої людської трагедії й водночас високої вірності вибраному ідеалові. Поезія В. Стуса стала помітним явищем не тільки […]...
35. Довкола мене – цвинтар душ – ВАСИЛЬ СТУС Довкола мене – цвинтар душ На білім цвинтарі народу. Пливу в сльозах. Шукаю броду. Над вишнями літає хрущ. Весна. І сонце. І зело. Стоять сади, немов кульбаби. Спізнілі зорі, наче краби, Вп’ялися в небо. Творять тло. Свіча горить. Горить свіча, А спробуй – віднайди людину, Обжив, самотній, домовину. Блукають тіні з-за плеча. Безмовні тіні. На […]...
36. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – ІІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав всі незгоди життя заради щастя […]...
37. Церква святої Ірини – ВАСИЛЬ СТУС Церква святої Ірини Криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, Зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим я її розведу? Жінку лишив – на наругу, Маму лишив – на біду. Рідна сестра, як зигзиця, Б’ється об мури грудьми. Глипає оком в’язниця, Наче сова із пітьми. Київ за гратами, Київ Весь у квадраті […]...
38. Сто плах перейди, серцеокий – ВАСИЛЬ СТУС Сто плах перейди, серцеокий, Сто плах, сто багать, сто голгоф, А все оступають мороки І все твій поріг зависокий, Бо світ розмінявся на кроки Причаєних надкатастроф. Бо що застарі наші болі Над цей невидимий стобіль? Всі вітри зійшлися у полі І владять тобою поволі І грають тобі на басолі Страшний козачок божевіль. Зростає твій крик […]...
39. Василь Стус. Біографія поета Мета. ознайомити старшокласників із життєвим шляхом поета світового рівня, борця за справедливість, в’язня ГУЛАГу; виховувати у школярів патріотизм, національну свідомість і гідність. Тип уроку. лекція. Обладнання. портрет В. Стуса, збірки поета, спогади сучасників, вислови дослідників творчості, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми, мети уроку. Епіграфом уроку хай будуть слова В. Стуса: “Поет […]...
40. ЗНО – Василь Стус – Література XX ст Василь Семенович Сту. (мав псевдонім Василь Петрик) – український поет з трагічною долею; літературознавець, перекладач. Належав до “шістдесятників” – покоління новаторів, що будило національну самосвідомість, безкомпромісно висвітлювало соціальні суперечності. Автор поетичних збірок “Зимові дерева”, “Свічав свічаді”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю” та ін. Ім’я Василя Стуса увійшло в історію як символ духовної незламності протиставлення тоталітарному […]...