Горить сосна – од низу до гори – ВАСИЛЬ СТУС

Related posts:

1. Інтимна лірика В. Стуса – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус писав вірші про кохання. Сказати так – те саме, що сказати: “Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І”. Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те, як ускладнив і покалічив він їм життя. Цей біль за безневинні […]...
2. Довкола мене – цвинтар душ – ВАСИЛЬ СТУС Довкола мене – цвинтар душ На білім цвинтарі народу. Пливу в сльозах. Шукаю броду. Над вишнями літає хрущ. Весна. І сонце. І зело. Стоять сади, немов кульбаби. Спізнілі зорі, наче краби, Вп’ялися в небо. Творять тло. Свіча горить. Горить свіча, А спробуй – віднайди людину, Обжив, самотній, домовину. Блукають тіні з-за плеча. Безмовні тіні. На […]...
3. “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) – Українська література другої половини XX століття Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані екзис – тенційного вибору, у пошуках світла, добра і краси, загалом справедливості. Ліричний герой звертається до “добра і правди віку”, […]...
4. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
5. У порожній кімнаті – ВАСИЛЬ СТУС У порожній кімнаті У порожній кімнаті Біла, немов стіна, Притомившись чекати, Спить самотня жона. Геть зробилась недужа – Котру ніч, котрий день Ані чутки про мужа, Ані-анітелень. Лячні довжаться тіні, Дзвонять німби ікон, І росте голосіння З-за соснових ослон: Мій соколе обтятий, В ту гостину, де ти, Ні пройти, ні спитати, Ні дороги знайти. За […]...
6. Верстаю шлях – по вимерлій пустелі – ВАСИЛЬ СТУС * * * Верстаю шлях – по вимерлій пустелі, Де мертвому мені нема життя, За обріями спогаду – оселі Ті, до котрих немає вороття. А все ж – бреду, з нізвідки до нікуди, А все ще сподіваюся, що там, Де кубляться згвалтовані іуди, Мале є місце і моїм братам. Побачити б хоч назирці, впівока І […]...
7. Гойдається вечора зламана віть – ВАСИЛЬ СТУС Гойдається вечора зламана віть, Мов костур сліпого, що тичеться в простір Останньої невіді. Жалощів брості Коцюбляться в стінні. А дерево спить. Гойдається вечора зламана віть, Туга ніби слива, рудою налита. О ти всепрощильна, о несамовита! Осмутами вмита твою неясить. Поорана чорна дорога кипить – Нема ні знаку од прадавнього шляху! Тугий небокрай, погорбатілий з люті […]...
8. ТЕРПИ, ТЕРПИ – ТЕРПЕЦЬ ТЕБЕ ШЛІФУЄ – ВАСИЛЬ СТУС *** Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи. На ній і стій, і стрій – допоки скону, Допоки світу й сонця – стій і стій. Хай шлях – до раю, пекла чи полону – Усе пройди […]...
9. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – І варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ З далекої Колими линуло до нас слово Василя Стуса, поета забутого, розіп’ятого, але незломленого. Ця людина жила заради рідної землі, безмежно вірила їй, хоча підлабузники, що мали у той час владу в своїх руках, намагались будь що позбутися чесних речей вірного патріота. Тому і довелося йому більшість свого життя – двадцять три роки з призначених […]...
10. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ – ВАСИЛЬ СТУС * * * О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні І лазурове простелися, Пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця клопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де […]...
11. СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) – ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ – ЛІТЕРАТУРА СХОДУ VIII-XV СТОЛІТЬ Поблизу галереї2 Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе, Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень, і вночі, Затінений стовбур Покрився плямами моху, А в пишній хвої Повітря неначе мигтить, Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...
12. Сто плах перейди, серцеокий – ВАСИЛЬ СТУС Сто плах перейди, серцеокий, Сто плах, сто багать, сто голгоф, А все оступають мороки І все твій поріг зависокий, Бо світ розмінявся на кроки Причаєних надкатастроф. Бо що застарі наші болі Над цей невидимий стобіль? Всі вітри зійшлися у полі І владять тобою поволі І грають тобі на басолі Страшний козачок божевіль. Зростає твій крик […]...
13. СОСНА – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) – РОМАНТИЗМ На півночі дикій, високо на скелі, Стоїть одинока сосна – І клониться сонно, і снігом блискучим, Як ризою, вкрита вона. І мріється їй, що в далекій пустелі, В країні, де сонячний схід, Сумна і самотна, на спаленій кручі Вродливиця-пальма стоїть. Переклад Володимира Свідзинського Іван Шишкін. “На півночі дикій…”, 1891 Картину створено до зібрання творів, яке […]...
14. ТРЕНИ – ВАСИЛЬ СТУС ТРЕНИ М. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО І Народе мій, коли тобі проститься Крик передсмертний і тяжка сльоза Розстріляних, замучених, забитих По соловках, сибірах, магаданах? Державо напівсонця, напівтьми, Ти крутишся у гадину, відколи Тобою неспокутний трусить гріх І докори сумління дух потворять. Казися над проваллям, балансуй, Усі стежки до себе захаращуй, А добре знаєш – грішник усесвітній Світ […]...
15. Сосна – Герої вічності – герої часу: Михайло Лермонтов – Взаємодія романтизму і реалізму На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна, И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим Одета, как ризой, она. И снится ей все, что в пустыне далекой – В том крае, где солнца восход, Одна и грустна на утесе горючем Прекрасная пальма растет. Перед читанням. До стодвадцятип’‎ятиріччя від дня народження Лермонтова видатні поети В. Свідзінський […]...
16. О, земле втрачена – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас О, земле втрачена, Явися бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. І поверни в дні забуті, Росою згадок окропи Віддай усе благій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця хлопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де чорне […]...
17. Уже Софія відструменіла – ВАСИЛЬ СТУС Уже Софія відструменіла, Відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла За першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, Довкола ж тіні, довкола кволі. Благословляю твою сваволю, Дорого долі, дорого болю. Сніги і стужа. Вітри й морози. Гудки і крики. Чорні прокльони. Собачий гавкіт. Крик паровоза. І закмашини і заквагони. […]...
18. ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ – ВАСИЛЬ СТУС Украдене сонце зизить схарапудженим оком, Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа. За хмарою хмари. За димом пожарищ – високо Зоріє на пустку усмерть сполотніле божа. Стенаються в герці скажені сини України, Той з ордами ходить, а той накликає Москву. Заллялися кров’ю всі очі пророчі. З руїни Вже мати не встане – розкинула руки […]...
19. Невже ти народився – ВАСИЛЬ СТУС Невже ти народився Невже ти народився, чоловіче, Щоб зазирати в келію мою? Невже твоє життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою На цій безрадісній сумній роботі, Де все людською мукою взялось. Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі, Твоїм нещастям серце пройнялось Моє недуже. Ти ж – за мене вдвоє Нещасніший. Я […]...
20. Доповідь “Сосна (звичайна)” Сосна найдавніше дерево. З’явилася вона на нашій планеті приблизно 150 млн. Років тому. Це вічнозелене дерево, вкрите корою бурого кольору. У неї – круглі шишки і довгі голки. Оскільки сосна дерево любляче світло, вона намагається бути вище всіх дерев і її зростання від 35 до 40 м. Живе вона від 150 до 200 років, але […]...