Аналіз вірша Єсеніна “Весняний вечір”

У 1912 році Сергій Єсенін приїхав підкорювати Москву, однак удача посміхнулася молодому поетові не відразу. Пройде ще кілька років перед тим, як його перший вірш буде опубліковано в столичному журналі. Поки ж Єсенін працює в м’ясній крамниці і з ностальгією згадує рідне село Константиново, де був по-справжньому щасливий.

Саме ці спогади дають сили поетові йти вперед і вірити в те, що він все одно доб’ється своєї мети. Більш того, вони надихають Єсеніна на написання дивно чистих і світлих віршів, які згодом створять навколо поета особливий ореол “співака полів і річок”, визначивши головний напрямок у творчості. Саме до цього періоду відноситься вірш “Весняний вечір”, яке було створено в 1912 році і увійшло в дебютну збірку творів молодого автора, опублікованих в одному зі столичних журналів. У ньому найбільш повно розкривається природний дар Єсеніна-пейзажиста, який умів бачити те, що інші люди просто не помічали. Крім цього, дивовижна риса поета наділяти розумом і почуттями неживі предмети привнесла в цей вірш особливу теплоту і ніжність. У кожному рядку цього твору відчувається любов Єсеніна до того світу, в якому “тихо струмує річка срібляста” і “ріг золотий випливає місяця”.

Образність і вміння вловлювати навіть найнезначніші нюанси дозволяють Єсеніну відтворювати незвичайну в своїй простоті і красі картину, звичну для поета, але відкриває недосвідченим читачам двері в абсолютно іншу реальність, де втомлений орач повернувся після важкої роботи в полі додому, отримуючи насолоду від того, що де – то “пісню любові затягнув соловей”. І від цього співу перетворюється не тільки звичайний селянин, здатний радіти таким дрібницям, але і весь навколишній світ. Солов’їні трелі є насолодою для зорі, яка “рожевою стрічкою” перетинає небосхил, лісів, поораних полів і повноводних річок, які в повній мірі відчувають прихід весни. Світ наповнений гармонією, він досконалий і бездоганний у своїй красі, коли “з ніжністю дивиться на зірки далекі і посміхається неба земля”. Саме таким є Єсеніну тихий весняний вечір, хоча поет і позбавлений можливості насолодитися його ніжністю і теплотою. Але спогади про те, що все це вже колись було в його житті, зігрівають душу поета і наповнюють її любов’ю до рідного краю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша Єсеніна “Весняний вечір”