Невже ти народився – ВАСИЛЬ СТУС

Невже ти народився

Невже ти народився, чоловіче,

Щоб зазирати в келію мою?

Невже твоє життя тебе не кличе?

Чи ти спізнав життєву путь свою

На цій безрадісній сумній роботі,

Де все людською мукою взялось.

Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі,

Твоїм нещастям серце пройнялось

Моє недуже. Ти ж – за мене вдвоє

Нещасніший. Я сам. А ти лиш тінь.

А є добро. А ти труха і тлінь.

А спільне в нас, що в’язні ми обоє

Дверей обабоки. Ти – там, я тут.

Нас порізнили мури, як статут.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Невже ти народився – ВАСИЛЬ СТУС