Веселка
“Веселка” – літературно-фольклорний збірник, виданий у Львові 1887 за участю І. Франка, який у праці “Українсько-руська література” до 1890 р.” напише: “Того самого року вийшла у Львові під моїм доглядом дуже оригінальна своїм замислом літературна збірка “Веселка”, яку буцімто зложив Андрій Молодченко. Се було прізвище фіктивне, бо статті тої збірки були укладені студентською громадою в Києві і передискутовані докладно з метою дати українській молодіжі як найпопулярніше і найкраще оброблений образ українського села з його природою, людьми та їх життям. Прозові статті чергуються тут з народними піснями та найкращими віршами Шевченка й інших новочасних поетів” (Франко І. Зібр. тв. у 50-и T.-T.41. – С.453). У збірнику вміщено (скорочено або повністю) твори Л. Боровиковського, Марка Вовчка, Б. Грінченка, М. Гоголя, І. Тургенева та ін., статті на сільськогосподарські теми, фольклорні записи П. Чубинського, І. Франка. Вони подаються у розділах “Рідна оселя”, “Город та сад”, “Поле”, “Ліс”, “Річка та став”, відтворюючи життя, побут, звичаї українців, красу їхньої природи. Розмаїття матеріалу, зокрема фольклорного, зробило “В.” цікавою хрестоматією для народного читання. Збірник пропагував літературно-фольклорні цінності Наддніпрянської України в Галичині. Царська цензура заборонила ввіз “В.” до Росії.
Related posts:
- ВЕСЕЛКА – Ігор Калинець (1939) – ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Надягла веселка Стрічок – стрічок, Як у свято. Взяла коромисло І пішла до річки. Дорогою перестрів1 її Князенко2 соняшник Із золотим черевичком У руці. Поміряла веселка – Якраз на ніжку! От вони й побралися. 1 Перестріти – зустрітися. 2 Князенко – син князя. Що? Коли? Чому? Як? 1. Чим прикрасила себе веселка? 2. Що взяла […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Чому веселка різнокольорова? Веселка – це надзвичайне природне явище, яке захоплює і дорослих, і дітей у всьому світі. Найчастіше їм можна милуватися відразу після дощу, біля фонтанів і водоспадів. Давайте дізнаємося, чому веселка різнокольорова і як вона виникає в небі. Що таке веселка? Веселка – це прекрасне явище природи, спостерігати яке можна після сильної зливи або звичайного дощу. […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Чому веселка має форму дуги Чому веселка має форму дуги? Так, що таке веселка? Як часто в дитинстві ми спостерігали веселку. Виявляється, що веселка це оптичне диво. Звичайно ця ілюзія природи притягує до себе захоплені погляди. Це видовище люблять, як діти, так і дорослі. Ще великий Аристотель намагався пояснити, чому веселка має форму дуги. Пізніше його думку продовжив Рене Декарт. […]...
- Веселка: цікаві факти Веселка – атмосферне оптичне і метеорологічне явище, що спостерігається при освітленні Сонцем безлічі водяних крапель (дощу або туману). Веселка виглядає як різнобарвна дуга або коло, складена з квітів спектра (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий). Це ті сім кольорів, які прийнято виділяти у веселці, але слід мати на увазі, що насправді спектр безперервний, […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Веселка – конспект Найбільш красиве явище в природі – це веселка. Коли сонце перебуває поблизу горизонту, нам видно повний півколо, а коли сонце стоїть високо, видно лише частину веселки у горизонту. Коли сонце перебуває по відношенню до горизонту більше 45 °, а це буває вдень і влітку, то веселку не видно, оскільки вона йде за горизонт, проте її […]...
- Що таке веселка: визначення Веселка – атмосферний оптичне явище, що спостерігається зазвичай після дощу. Має вигляд дуги складеної з кольорів спектру – червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього і фіолетового. Веселка виникає через заломлення (зміни кута) сонячного світла в крапельках води, що знаходяться в повітрі. Справа в тому, що краплі відхиляють світло різних кольорів під різними кутами. Для спостереження […]...
- Вірш “Веселка” І. Калинець: аналіз Тема вірша – відобразити характер та манери української дівчини-веселки, яка своєю вродою чарую перестрічного Соняшника. В ідею вірша автор заклав прославлення дівочої краси, яку порівнює з веселкою. Стрічки її різнобарвного українського віночка – наче смуги цього дивовижного семикольорового явища. В вірші Ігорь Калинець використовує основні художні засоби, такі як: Порівняння; Риторичний оклик; Метафора; Та епітет. […]...
- Як утворюється веселка Серед інших оптичних явищ в атмосфері веселка по своїй виразності і красі є одним з найбільш примітних, частих і широко відомих. За свою зовнішність вона являє собою різнобарвну дугу на тлі дощових хмар, розташованих осторонь, протилежної Сонцю. Веселка утворюється лише тоді, коли при вищевказаному розташуванні Сонця і дощових хмар з останніх випадає дощ, причому чим […]...
- Чому веселка різнобарвна? Ти коли-небудь чув смішну фразу: “Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан”? Але це не простий набір слів. Адже різнобарвна веселка. І так набагато легше запам’ятати послідовність розташування її кольорових смужок. Зверни увагу на перші букви – до, о, ж, з, г, з, ф. Вони позначають кольори – червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. […]...
- На руїнах “На руїнах” – літературно-суспільний збірник, видрукуваний як додаток до календаря “Просвіти” на 1924 у серії “Народна бібліотека “Просвіти”. Відображав становище західноукраїнських земель під час першої світової війни та під окупацією Польщі. Назву отримав від вірша О. Бабія “На руїнах”, де є такі рядки: І знов ярмо! І знов неволя! Хто знає – може, на століття. […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Чому на небі з’являється веселка? Відразу після нетривалого літнього дощу, коли зверху ще падають останні краплі, між небом і землею з’являється різнобарвна веселка. Колись казали, що веселку повісив бог на знак свого примирення з людьми після Великого потопу. Проте вчені вважають, що поява на небі веселки пов’язане з іншими причинами. Коли ми дивимося на сонячний промінь, він здається нам білим. […]...
- Веселка як фізичне явище Веселка – це оптичне явище, яке виникає в атмосфері і має вигляд різнобарвною дуги на небосхилі. Спостерігається вона в тих випадках, коли сонячні промені освітлюють завісу дощу, розташовану на протилежній Сонцю стороні неба. Веселка спостерігається осторонь, протилежною Сонцю, на тлі дощових хмар або дощу. Різнобарвна дуга зазвичай знаходиться від спостерігача на відстані 1-2 км, а […]...
- Чому веселка завжди має форму дуги? Коли ми згадуємо про веселку, то уявляємо сліпучі кольору, сонце, що виходить з-за хмар після дощу, і закопані горщики з золотом. Дугастими форма веселок привела до того, що багато хто з древніх культур, від Африки до Європи, порівнювали їх – як це не дивно – зі зміями, які також можуть згинатися дугою. В одній африканській […]...
- ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ – КОЖЕН РАДІЄ – Лазар Баранович Веселці небом у красі препишній Звелів простертись з краю в край Всевишній. Барвисто сонце світлом у ній грає І дивом дивним понад світом сяє. Товманта донька 1, захвату ти гідна, Людськії очі полониш побідно! Хай лиш художник фарбами змалює Взірець, що небо в ній йому дарує. Той лук стріли і тетиви не знає, Не війни […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- Запитання для самоконтролю – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. У чому полягали погляди І. Франка на національне питання, яку роль у його вирішенні він відводив інтелігенції? 2. Як ставився І. Франко до марксизму і соціалістичного вчення, у чому вбачав їхні загрози? 3. Як змінювалися погляди І. Франка на роль і завдання художньої літератури? 4. Які питання досліджує І. Франко у своєму трактаті з […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Січ “Січ” – літературно-художній і громадсько-політичний альманах, виданий 1908 у Львові заходами З. Кузелі та М. Чайківського з нагоди 40-річчя заснування у Відні українського студентського товариства “Січ”. Один з найбільших за обсягом і найбагатших за змістом альманахів, до участі в якому було запрошено близько 200 учасників товариства. Альманах відкривається фотографією О. Терлецького – одного з найактивніших […]...
- Ігор Калинець. Дивосвіт (Стежечка, Блискавка, Веселка, Криничка, Дим). Своєрідність форми його поезій Мета: навчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу “Дивосвіт”, коментувати образне бачення світу, явища природи в них, пояснювати поєднання у творі уявного, фантастичного і реального; формувати естетичне сприйняття світу природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, виставка книг І. Калинця, ілюстрації до його творів, фотографії із життя поета, мультимедійні засоби. Перебіг […]...
- Список рекомендованої літератури – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. Зеров М. Франко-поет / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 457-491. 2. Франко-Ключко А. Франко і його родина / А. Франко-Ключко // Дзвін. – 1994. – № 2-3. – С. 109. 3. Погребенник Ф. Чотири арешти Івана Франка / Ф. Погребенник // […]...
- Борис Грінченко у контексті української критичної думки кінця ХІХ століття – початку ХХІ століття Сьогодні ми можемо, не боячись будь-якої шовіністичної ідеології, оцінити творчість Бориса Грінченка об’єктивно. Єдиними, хто цінував й високо підносив його творчість, його енергійну роботу на ниві української народності при житті, були І. Франко та М. Драгоманов. Пізніше, після смерті письменника, з’вляються ще кілька прізвищ – І. Білоусов, О. Косач-Драгоманова, М. Чернявський, Г. Коваленко, С. Єфремов, […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- З-над хмар і з долин “З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка “Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного “Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Терем “Терем” – літературно-художній збірник, упорядкований Ф. Федорцівим, виданий накладом видавництва “Шляхи” у Львові, 1919. Містить поезії, новели, оповідання, літературно-критичні огляди нових видань, рецензії, статті з питань мистецтва. Поезія репрезентована творами С. Руданського, С. Чарнецького, О. Жихаренка, циклом віршів П. Карманського “Галицький пейзаж”, М. Козинського “Тремтіння”, проза – новелами та оповіданнями М. Яцківа (образки “Скам’яніла країна”, […]...
- Запитання для самоконтролю – Проза і драматургія Івана Франка 1. До яких тем звертався І. Франко у своїх оповіданнях? 2. Яка головна думка автобіографічного оповідання І. Франка “Малий Мирон”? 3. Який філософський зміст містичного оповідання І. Франка “Терен у нозі”? 4. У чому полягало новаторство образу Євгенія Рафаловича, героя повісті І. Франка “Перехресні стежки”? 5. Чим, на вашу думку, відрізняється любов до Анни Задорожньої […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- Літературно-критичний огляд Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому […]...
- ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО (псевд. – Павлусь; 27.01.1839, х. Чубинського, тепер с. Нова Олександрівка Київської обл. – 26.01.1884, Київ) – фольклорист і етнограф, поет, громадсько-культурний і освітній діяч, автор слів Державного гімну. Син дідича, навчався в Київській гімназії й на юридичному факультеті Петербурзького університету. Член Київської Старої громади. Під виливом Т. Шевченка почав писати вірші, друкувався в […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Весна “Весна” – літературно-художній альманах, виданий 1852 у Львові і складений з оригінальних та перекладних різножанрових творів, підписаних лише ініціалами або криптонімами (серед авторів – А. Кралицький, Ф. Сокира, інші послідовники “Руської партії” та О. Духновича). Програмна вступна стаття “Погляд на словесну жизнь нашу” – роздуми про культурний занепад галицьких земель та майбутнє їх відродження. Подібні […]...
- Громадський голос “Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського голосу”” (1906-10), де з’явилися твори І. Франка, Леся Мартовича та ін. На сторінках “Г. г,” друкувалися І. Франко, М. Павлик, […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Тема нещасного кохання в ліриці к. ХІХ – п. ХХ ст. (на матеріалі творчості І. Франка, П. Карманського, Б. Лепкого, М. Вороного) Мета роботи – з’ясувати особливості розробки теми нещасного кохання поетами к. ХІХ – п. ХХ ст. (І. Франко “Зів’яле листя”, П. Карманський “З теки самовбивці”, Б. Лепкий – цикл “Весною”, М. Вороний – цикл “За брамою раю”). Нещасливе кохання є причиною смутку ліричного суб’єкта, страждання можуть призвести до самогубства. Саме такого ліричного суб’єкта – самогубця […]...