Літературно-критичний огляд
Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому чи іншому часописі.
Оглядові статті мають характерну структуру, свої закономірності організації матеріалу. Час у них виступає визначальною і першорядною категорією. Розрізняють Л.-к. о. тематичні (у яких насамперед розкривається і аналізується змістове навантаження), жанрові (розглядається і характеризується стан розвитку жанру за конкретний період часу), персонажні (будується як характеристика головних (центральних) героїв одного чи ряду художніх творів), проблемно-тематичні (основна увага зосереджена на постановці чи розв’язанні однієї або кількох проблем у художньому творі).
Related posts:
- Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...
- Структура літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Підтекст – Металогічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Підтекст (букв. – те, “що лежить під текстом”, тобто певне глибинне, не поверхневе смислове значення), це тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, крім власного, має значення зумисно прихованого натяку на якусь іншу ідею чи образ, що прямо не називаються, але маються на увазі й суттєво переоцінюють зміст того, про що йдеться відкрито, […]...
- Гротеск – Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гротеском називають такий художній образ, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставляються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони зображуваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді. Власне кажучи, будь-який художній образ є умовним, побудованим на перебільшенні, оскільки в ньому відтворюється така дійсність або в такому її вигляді, в якому вона ніколи не існувала насправді. […]...
- Тема – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Тема (грец. Τέμα – те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Література на межі ХІХ-ХХ ст. (огляд). Модернізм як літературно-мистецький напрям порубіжжя ХІХ-ХХ ст. – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., його джерела й філософсько-естетичні засади, видатних представників; знання особливостей формування нових художніх напрямів і течій межі ХІХ-ХХ ст.; уміння знаходити ознаки декадентства у творах мистецтва; читацьку активність; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; пізнавальну активність; […]...
- Ідея – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Ідеєю (грец. Ιδέα – образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань “Як ведеться, так і живеться”: “Колись малась думка у таких обрисах подати […]...
- Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Іншими словами, це такий художній образ, в якому, як вказував О. Потебня […]...
- Характер – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Літературним характером (грец. Χαρακτήρ – відмітна риса, ознака, особливість) називається та конкретна сукупність душевних рис, що визначає індивідуальність зображуваної особи й водночас узагальнює собою певні життєві типи людей, які постають у творі як предмет авторського пізнання та оцінки. В. Тюпа визначає характер у літературно-художньому, на відміну від психологічних і т. п. його значень, як “образ […]...
- Символ – Металогічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Символом (від грец. Σύμβολον – знак, розпізнавальна прикмета) називають такий тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, тобто його чуттєвий образ, водночас з власним має значення вказівки на такий предмет, явище або ідею, які безпосередньо в зображуване не входять. Наприклад, чуттєвий образ червоних вітрил з однойменної феєрії О. Гріна, з одного боку, має […]...
- Фабула – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Фабула (лат. Fabula – байка, історія) – подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення, окреслене темою твору, і виступає в ньому як предмет розповіді, який сприймається читачем у вигляді більш-менш цілісної картини або фрагментів життя певних осіб. Інколи фабулу позначають іншим – близьким, але не тотожним поняттям “сюжет” (більш докладно про різницю […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- Художній твір як основна форма буття літератури – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТВІР – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Основною формою буття літератури як мистецтва слова є Літературно-художній твір, що виступає як цілісний образний організм, за афористичним висловом Б. Пастернака: “Образ світу, в слові явлений”. У найзагальніших рисах літературно-художній твір можна визначити як розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявлюваного автора з розрахунком на естетичне враження […]...
- КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ. ПРОСПЕР МЕРІМЕ ЛЕКЦІЯ 10 1. Загальна характеристика французької реалістичної літератури XIX століття. 2. Проспер Меріме – майстер реалістичної новели. П. Меріме і Україна. 3. Характеристика творчості: “Матео Фальконе”, “Таманго”, “Федеріго”. Особливості новелістики. 1. Загальна характеристика французької реалістичної літератури XIX століття Літературний процес у Франції XIX ст. відзначався співіснуванням і взаємодією різних літературних напрямів, стилів, жанрів. У середині […]...
- Пафос – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пафосом (грец. Πάθοζ – пристрасть, почуття) називається тип емоційного світовідчуття, що окреслюється у творі й мотивує ідейну визначеність авторського ставлення до зображуваного, а також впливає на свідомість читача, спонукаючи його до співпереживання авторові твору або його героям. Пафос – це те, що, як влучно зауважує Є. Аксьонова, можна назвати “душею твору”. Це той настрій, яким […]...
- Критичний стан речовини – коротко Якщо ідеальний газ стискати, то при будь-яких значеннях температури і тиску він повинен залишатися в газоподібному стані. Реальний газ поводиться інакше. За певних умов він може бути переведений в рідкий стан. Розглянемо процес стиснення реального газу. Нехай у циліндрі під поршнем знаходиться водяна пара при температурі, наприклад, 400 ° С. При ізотермічному стисненні пар буде […]...
- Етапи й шедеври античності (огляд). Гомер Одіссея (загальний огляд) – Давня Греція – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про літературу античності, про життя та творчість Номера; розуміння стилю гомерівської оповіді; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; комунікативну: уміння працювати в групі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих). Тип уроку: урок […]...
- До проблеми теорії і класифікації літературно-критичних жанрів На сьогодні існує мало грунтовних досліджень майстерності критиків. Немає одностайності і в розумінні генеалогії літературної критики. Але наявні статті і монографії все ж дають уявлення про стан розробки проблеми та основні напрямки її розв’язання. Можна назвати ряд статей і розділів із монографій, присвячених як загальним, так і конкретним аспектам літературно-критичних жанрів і, зокрема, аналізу їх […]...
- Проза – Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У процесі свого історичного становлення як мистецтва слова література проходить два великі етапи, перший з яких умовно можна пов’язати з періодом панування Поезії, спочатку у фольклорній, тобто колективно-авторській, а згодом у літературній, індивідуально-авторській формі, другий – з періодом пануванняПрози, або літератури у власному розумінні цього слова. 1.3.3.Проза Прозою (лат. Prosa) називають тип словесно-художньої творчості, який […]...
- Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...
- Метонімія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Метонімія (грец. Μετωνυμία – перейменування) – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як “весь театр аплодував”, містить у собі метонімію, виражену словом “театр”. Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо […]...
- Критичний реалізм і романтизм Бальзака У першому творі фундаментальної епопеї “Людська комедія” “Етюд про вдачі” автор дотримується суворої концепції реалізму. Для аналізу реалізації даної концепції можна взяти розповідь “Будинок кішки, що грає в м’яч”. В даному творі все будується за класичною парадигмі реалізму: присутні портрети ключових дійових осіб, дана детально змальована експозиція, в якій чітко прописано час і місце дій. […]...
- Критичний стан речовини Подібність властивостей ненасичених парів і газів наштовхнуло М. Фарадея на припущення: чи не є гази ненасиченими парами відповідних рідин? Якщо припущення вірне, то можна спробувати зробити їх насиченими і скондесувати. Дійсно, стисненням вдалося зробити насиченими багато гази, крім шести, які М. Фарадей назвав “постійними”: це азот, водень, повітря, гелій, кисень, оксид вуглецю CO. Щоб зрозуміти, […]...
- Художній образ – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В основі художнього образу як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званий чуттєвий образ. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає, кажучи словами М. Чернишевського, не у формі думки про неї, а у формі самого життя, наочно, такою, якою ми її бачимо чи […]...
- ТЕМА ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Тема (грец. τέμα – те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до […]...
- Засновки і напрямні сучасних досліджень літературно-критичних жанрів ( на прикладі літературної критики Західної України 20-30-х років ХХ століття) Функціонально-комунікативний підхід до вивчення літературної критики (її історії також) вимагає відповідного понятійно-термінологічного апарату. Переакцентування уваги з історії ідей та критеріїв оцінки літературних явищ на історію діяльності критиків у контексті літературно-мистецького життя підкреслює роль і значення засобів порозуміння між учасниками комунікативної ситуації – форм висловлювання критиків, кодів їх ефективного спілкування з письменниками і читачами. Традиційно формами […]...
- Огляд хворого Огляд пацієнта зазвичай проводиться слідом за розпитуванням і є першим етапом загального об’єктивного дослідження, починається з першої зустрічі з хворим і триває протягом усього (нерідко досить тривалого) періоду часу збору анамнезу. Перше враження, отримане лікарем від вигляду пацієнта, має істотне значення для діагностики ряду захворювань. Огляд слід проводити при природному освітленні, так як при штучному […]...
- СТРУКТУРА ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Критичний аналіз власних помислів і вчинків Римський імператор Нерон, вважаючи себе великим драматичним актором, мало не щодня влаштовував театральні вистави. А так як насправді актор він був нікудишній, то придворні йшли на них, проклинаючи про себе свою злу долю і імператора, якого приходять в голову такі маревні ідеї. Тут перед нами постають відразу дві проблеми: Проблема оцінки та самооцінки. “Людина… є […]...
- В. СТЕФАНИК. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАМІННИЙ ХРЕСТ”, “СИНИ” 1. В. Стефаник – неперевершений майстер… А Соціально-психологічної новели. Б Соціально-побутової повісті. В Філософського роману. Г Драматичного твору. 2. Уміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало творам В. Стефаника того болю, що гримів, як музика… А П. Майбороди. Б М. Лисенка. В Л. Бетховена. Г К. Стеценка. 3. До кого звертається Максим (В. […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- Критичний реалізм – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Найвизначнішою особливістю другого періоду розвитку нової української літератури є зародження й утвердження в ній критичного реалізму. Принципи критичного реалізму – правдивість деталей, типових характерів і типових обставин – вперше найповніше виявились у творчості Шевченка. Критичний реалізм як метод художнього освоєння дійсності був великим кроком у розвитку української літератури. Він сформувався й виріс на основі здобутків […]...
- ХАРАКТЕР ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Літературним характером (грец. χαρακτήρ – відмітна риса, ознака, особливість) називається та конкретна сукупність душевних рис, що визначає індивідуальність зображуваної особи й водночас узагальнює собою певні життєві типи людей, які постають у творі як предмет авторського пізнання та оцінки. В. Тюпа визначає характер у літературно-художньому, на відміну від психологічних і т. п. його значень, як “образ […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Творчість Лопе де Вега: загальний огляд Лопе Де Вега був людиною разюче різнобічним. Його спадщина багато і різноманітно. Він писав вірші в дусі іспанської народної поезії, зокрема, в дусі народного романсу. Лопе майстерно відтворював стиль народної поезії і створював свої оригінальні варіації на народні теми. Але поет відштовхувався не тільки від народної творчості. Лопе прекрасно знав і враховував досягнення передової літератури […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- Огляд творчості Чехова Антон Павлович Чехов є одним з найбільш знаменитих і талановитих драматургів у світі. Дивно саме те, що цей унікальний людина, що створила близько 900 найрізноманітніших творів, за професією був лікарем. З 13 років він став шанувальником театру, а перша його драма “Безбатченківщина” була написана в 18 років, в період його навчання в гімназії. А коли […]...