Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Українські історичні пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками (Зажурилась Україна, Та, ой, як крикнув же козак Сірко)

Українські історичні пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками (Зажурилась Україна, Та, ой, як крикнув же козак Сірко)

Тема. Українські історичні пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками (“Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”)

Мета: повторити історичні відомості про часи, змальовані в піснях, про національних героїв, допомогти усвідомити ідейно-естетичну цінність українських історичних пісень; розвивати вміння виразно читати, коментувати пісні, характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, висловлювати власні судження; виховувати почуття поваги до духовних надбань нашого народу, інтерес до його історії, традицій.

Теорія літератури: народна пісня, історична пісня, художні образи, художні засоби.

Обладнання: збірки історичних пісень, ілюстрації до них.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

Читання створених учнями художніх образів.

ü Вправа “Четверте зайве”.

1. Художні образи за способом творення та сприйняття бувають слухові, зорові, пейзажні, дотикові.

2. Художні образи за об’єктом змалювання бувають персонаж, інтер’єр, дотик, символ.

3. Для художнього образу характерні багатозначність, науковість, різновиди, образність.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

Народна пісня – духовне обличчя нації. (А. Міцкевич)

Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава. Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. (О. Довженко)

…Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Пісні ці – народний літопис, живий яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя народу. (М. Гоголь)

Так відгукувалися про українську народну пісню видатні письменники.

Історичні пісні належать до найкоштовніших перлин поезії українського народу.

Чому ж значення, художньо-естетична цінність цих пісень із часом не зменшується?

Та тому, що в цих піснях знайшли відображення всі складні шляхи вітчизняної історії, розкрилися перед світом кращі риси характеру наших людей: працьовитість, безмежна відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального та національного гніту. З історичними піснями ми й розпочинаємо знайомство на сьогоднішньому уроці.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Слово вчителя.

Серед усіх народних пісень історичні виділяються своєю сюжетністю, насиченістю розповідними елементами. Це було продовженням традицій народного епосу й лірики, започаткованих у добу Русі-України.

Характерною особливістю історичних пісень є відсутність міфологічних образів, надприродних сил. Тут діють реальні люди – представники певної історичної епохи, адже жанр історичної пісні формувався у XV-XVI століттях, коли дохристиянсько-язичницька обрядність, обожнювання природних явищ дещо втратили своє значення у свідомості людей. Нові реалії, потреби боротьби проти іноземного гноблення за соціальне й національне визволення вимагали нових мотивів у пісенній творчості. З’являються образи конкретних народних героїв (Максим Залізняк, Устим Кармалюк), славетних запорожців Січі – центру українського козацтва, реальної військової сили, створеної для визвольної боротьби.

Ще однією істотною ознакою історичних пісень є перебільшення (гіперболізація), завдяки чому підкреслюються виняткові фізичні та моральні якості героїв-богатирів. Праге це не впливає на реалістичність відображення історичних подій, а лише посилює їхню велич.

Однією з найважливіших рис пісень цього жанру є те, що вони супроводжують історію, знайомлять із нею не одне покоління й залишають для нащадків усе найкраще, що не розгубив наш народ протягом віків.

ü Робота з підручником.

Опрацювання матеріалів підручника з теми, відповіді на запитання, виконання завдань (вибірково).

ü Виразне читання історичної пісні “Зажурилась Україна”.

ü Словникова робота, обмін враженнями.

ü Коментар учителя.

Записано пісню “Зажурилась Україна” в 60-х роках XIX ст. у Новомосковському районі Дніпропетровської обл. (Новомосковський пов. на Катеринославщині). Друкується за зб. “Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова”, т. I, стор. 274.

Варіант цієї пісні одним із перших оприлюднив видатний український учений, дослідник фольклору М. О. Максимович у зб. “Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Часть первая”, М., 1834.

1482 року Менглі-Гірей здобув Київ, знищив його околиці, пограбував київські церкви. І після цього татари кілька разів спустошували землі України: Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. До них приєднувалися й турки: грабували, забирали людей у неволю. Народ, не маючи з боку влади оборони, тікав у поліські ліси й болота, на Лівобережжя, у пониззя Дніпра. Настало цілковите спустошення: Наддніпрянщину прозвали “Диким Полем”. Згодом його знову почали заселяти люди – утікачі від панського свавілля. Вони будували там житло, обирали отаманів і запасалися зброєю. Татари стали називати їх козаками. Польські магнати були дуже налякані тим, що можуть зовсім залишитися без кріпаків. Тому втікачі на Дике Поле жорстоко каралися. У поборовому універсалі Стефана Баторія від 4 січня 1580 року читаємо: “За спільною угодою усіх станів сейму постановляємо, щоб неосілих свавільних людей простого стану, які порушують мирні угоди… старости, князі, пани і шляхта виловлювали у своїх староствах і карали смертю…”. Однак народ продовжував тікати на Дике Поле. Сила козацька зростала.

У пісні дається узагальнена метафорична картина України в часи постійних нападів на неї турецько-татарських орд.

Із часом пісня зазнала значних переробок. Очевидно, заключна частина її, яка відрізняється своїм оптимістичним настроєм, створена пізніше, перед остаточним звільненням чорноморських берегів із-під турецького поневолення в другій половині XVIII ст.

ü Евристична бесіда.

– Які часи зображені в пісні? Що про це свідчить?

– Від якого лиха потерпали жителі України? (Витоптала орда кіньми маленькії діти, котрі молодії – у полон забрано; як зайняли, то й погнали до пана, до хана.)

– Хто обороняв рідний край? Розкажіть, що вам про них відомо з уроків історії, додаткових джерел інформації.

– Як козаки збиралися до бою з ворогом? Чи були вони впевнені у своїй перемозі?

– Яка зброя була в захисників України? Чому не всі з них мали якісне озброєння?

– Яка головна думка цього твору, його настрій?

– Які художні прийоми та засоби використано в історичній пісні для розкриття головної думки? (Епітети (маленькії діти; шабля гостра, довга; вражий турчин), метафора (зажурилась Україна), синекдоха (як заняли, то й погнали до пана, до хана), пестливі слова (шабелька), фразеологізми (гринджоли малювати – нічого не робити; дамо тому стиха лиха та вражому турку – покарати когось; з душею розлука – загибель), риторичне звертання (годі тобі, пане-брат, гринджоли малювати…). Використаний також прийом гумору.)

– Наскільки, на вашу думку, ця пісня характеризує свою епоху, поетичний талант народу?

Цікаво!

Уривки з пісні “Зажурилась Україна” відомий український історик М. Грушевський наводить як доказ жахливого спустошення – наслідків боротьби з турецько-татарськими загарбниками.

ü Виразне читання історичної пісні “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”.

ü Словникова робота, обмін враженнями.

ü Повідомлення учня.

ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ ІВАНА СІРКА

(бл. 1610-1680)

(Можлива демонстрація слайдів.)

Це був відважний козак, він усе своє життя воював із турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так ослабив кримських татар, що вони потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, будувати села, засівати степи.

Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а коли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть із рідної землі. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя.

Сірко – історична особа, син козака з Мерефи Харківської області. Безліч переказів та легенд існує про нього. Ім’я його одна з легенд пояснює так: “Іван нібито народився з зубами і, коли його проносили повз стіл, схопив пиріжок і з’їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, потім стало прізвищем відважного козака”.

Інша легенда розповідає, що Сірко перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко вбив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, коли кошовий прицілив у нього з пістоля.

Що ж розповідає про нього історія? Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник. А вже через 3 роки очолив Січ.

Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1654 рр.

Відважний козак-характерник, Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, який 12 разів із 1659 року й до самої смерті обирався січовиками кошовим. Його справедливо вважали найуспішнішим оборонцем православної віри. Найбільшої слави він здобув у боротьбі з турками й кримськими татарами.

Образ Івана Сірка розкрито у творах 10. Мушкетика “Яса”, В. Кулаковського “Іван Сірко”, тетралогії В. Малика “Таємний посол”.

ü Практикум.

Складіть паспорт-характеристику твору.

Назва	“Та, ой, як крикнув же козак Сірко”
Жанр	Народна українська історична пісня
Тема	Зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана
Образи	Сірко – місяць, козаки, славне військо запорізьке – орли, хлолці-молодці
Художні засоби	Риторичний оклик: “Та збирайтеся до хати у гості!”. Метафори: “туман поле покриває”, “військо… виграває”, “місяць… зі ходжас”. Повтори: “…та ми ж думали…”. Епітет: “битий шлях”
Ідея (головна думка)	Уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

ü Завдання аналітичного характеру.

Прокоментуйте подані висловлювання, наводячи підтвердження в прочитаних піснях.

Українська пісня… має так багато мистецьких вартостей, що їх неможливо перелічити. Це мистецтво глибоко народне тому, що з нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа українського народу. Гарна ця душа. Таке саме і її мистецтво. (З. Неєдли, чеський учений і громадський діяч)

Ні в якій іншій країні дерево народної поезії не дало таких величезних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців… Справді, народ, який міг співати такі пісні й милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти. (Ф. Бодениїтедт, німецький перекладач і упорядник зб. “Поетична Україна” (Штутгарт, 1945))

Українці дуже багаті, може, найбагатші поміж усіма слов’янами різнобарвними народними піснями. Вони не мудрують, складаючи свої пісні; у них пісні виростають самі, як квіти на полях зелених, і їх така кількість, якою не може похвалитися жоден народ у світі. (П. Шафарик, словацький та чеський поет, історик, мовознавець, етнограф)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уміти розповідати про українську історичну пісню, виразно читати, коментувати та аналізувати пісні, висловлювати свої судження про них.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Інтерактивна вправа “Займи позицію”.

– Я вважаю, що історичні пісні розширюють наше уявлення про історичне минуле, світогляд наших предків, їхній поетичний талант.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 2

ü Вікторина “Який (яка) із мене козак (козачка)?”

1. Добре відомий ударний самозвучний музичний інструмент – два металеві диски, якими вдаряють один об другий. (Тарілки.)

2. Відзнака державної та військової влади, що скріпляла важливі документи. (Печатка.)

3. Сигнальний інструмент у Запорозькій Січі. (Тулумбас.) (У походах невеликий тулумбас прив’язували до сідла, звук видобували рукояткою канчука. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік. Їх називали ще набатом і тримали лише в Запорозькій Січі. Є свідчення, що гучні, як гарматні постріли, поодинокі звуки набату разом із гулом тулумбасів та пронизливою тріскотнею бубнів сіяли паніку у ворожому війську.)

4. Один із найважливіших клейнодів гетьмана й усього Війська Запорозького. (Прапор; хоругва, чи корогва.)

5. Символ гетьманської влади. (Булава.)

6. Унікальний козацький човен. (Чайка.)

7. Як відомо, козаки не допускали жінок на Січ, тому готували власноруч. Яка ж страва була однією з найпопулярніших? (Куліш.)

8. Суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва. (Запорозька Січ.)

9. Найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний та історичний комплекс. Є одним із семи чудес України. (Хортиця.)

10. Художник, що створив картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. (Ілля Рєпін.)

11. Історик, археолог, етнограф, письменник, що багато уваги присвятив історії Запорозької Січі, засновник Дніпропетровського історичного музею, зображений на картині Рєпіна в образі писаря. (Дмитро Яворницький.)

12. Один із найпопулярніших в Україні образів козака-лицаря. Перші відомі його зображення сягають ранньої доби Козаччини. (Козак Мамай.) (Символ став настільки популярним серед народу, що позиціонувався в українській хаті нарівні з іконами (образами святих). З іменем (назвою) тісно пов’язаний стародавній термін “мамаювати” (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), “ходити на мамая” (іти навмання, куди очі дивляться). Напис на одній зі стародавніх картин із козаком-мамаєм:

Не завидую нікому – ні панам, ані царю.

Богу своєму святому я за все благодарю!

Хотя титлом і не славен, та жизнь весело веду,

У ділах своїх ісправен, я вовік не пропаду.)