Українські історичні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть. Уперше визначення “історична пісня” до українських народних пісень ужив відомий письменник Микола Гоголь. Він був переконаний, що коли майстер слова звернеться до цих пісень, то “історія народу розкриється перед ним у ясній величі”.
Як правило, в основу окремої історичної пісні покладено драматичну ситуацію, що відбиває загальний характер певної епохи. В історичних піснях даються засновані на принципах народної моралі характеристики відомих особистостей, висловлюється критичний, оціночний погляд на суспільні процеси.
У своїй художній організації історичні пісні поєднують епічний, тобто розповідний елемент (наявність сюжету) із ліричним, емоційно-забарвленим. Вони поділяються на строфи, частіше із чотирьох, рідше – із двох рядків, а кожен рядок має однакову кількість складів. Інакше кажучи, історичним пісням властиві строфічна будова й рівноскладовість.
Історичні пісні – це ліро-епічні фольклорні твори про дійсні події або видатних осіб з української минувшини.
Козак-бандурист (невідомий художник, початок XIX ст.)
Козак Мамай (А. Горська, 1960-ті)
Тематично більшість історичних пісень пов’язані з боротьбою українського народу із зовнішніми ворогами (наприклад, “Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”) та з виступами проти національної та соціальної несправедливості (наприклад, “Ой Морозе, Морозенку”, “Максим козак Залізняк”, “Чи не той то Хміль”, “За Сибіром сонце сходить”).
Історичні пісні відіграють помітну роль у становленні національної самосвідомості українців. Вони передають героїчний досвід, утверджують у колективній пам’яті уявлення про спільну історичну долю. Ці твори впливали та продовжують впливати на розвиток художньої літератури, надихаючи письменників на творче осмислення доленосних подій минулого.
Пам’ятник козаку Мамаю на майдані Незалежності в Києві (В. і М. Зноби, 2001)
Актуальна цитата
“Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила… Історик не повинен шукати в них вказання дня і числа битви або точного пояснення місця… Але коли він захоче пізнати справжній побут, стихії характеру, всі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу, коли захоче випитати дух минулого віку, загальний характер усього цілого й окремо кожного часткового, тоді він буде задоволений цілком…”
Микола Гоголь
Опрацьовуємо прочитане
1. Коли виникли історичні пісні?
2. Про кого або про що розповідається в українських історичних піснях?
3. Чому історичні пісні визначають як ліро-епічні твори?
4. Яка будова властива історичним пісням?
5. Визначте основну тематику історичних пісень.
6. Чому історичні пісні називають поетичним літописом життя українців?
Ділимося читацьким досвідом
7. Які видатні українці минулого вам відомі? Про яких легендарних українців ви дізналися з літературних творів?
8. Що ви знаєте про українських козаків та їхні подвиги?
9. Як ви розумієте поняття “народна мораль”?
10. На interactive. ranok. com. ua знайдіть літературний огляд “Українські історичні пісні”. Поміркуйте, що приваблює автора огляду в історичних піснях нашого народу.
БОРОТЬБА НАРОДУ З НАПАДНИКАМИ
У найбільш ранніх українських історичних піснях розповідається про події XV-XVII століть, коли народ потерпав від чужоземних загарбників. У ті часи турецькі й татарські загони нападали на українські міста й села, грабували та спустошували їх, а людей полонили й продавали на невільницьких ринках. Українці боронили рідну землю, вели самовіддану героїчну боротьбу, організовували активне протистояння нападникам. На захист рідного краю першими піднялися відважні воїни-патріоти – українські козаки. Козацьке військо не тільки захищало мирне населення від чужинців, а й визволяло полонених співвітчизників. Однак не самі лише козаки протистояли ворогам – усі верстви населення згуртовувалися перед зовнішньою загрозою.
Не випадково в пісні “Зажурилась Україна” поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов’язаний з усвідомленням шляхетної і справедливої мети – звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)