ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ – Українські історичні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то Хміль,
Що коло тичин в’ється?..
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами1 б’ється;
Чи не той то Хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
І к Жовтому Броду2, –
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
“Не пий, Хмельницький, дуже
Жовтої Води, –
Іде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди”.
“А я ляхів не боюся
І гадки не маю –
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собою веду, –
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду”.
Ой втікали вражі ляхи –
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить,
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати,
Прийдеться ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали ляхи
Де якії повки,
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти –
Не по однім ляху
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця –
Не по однім ляху
Зосталась вдовиця!
1 Ляхи, ляшеньки, ляшки – поляки.
2 Жовтий Брід – переправа на річці Жовтій. 1648 року в долині річки Жовтої між військами Речі Посполитої, з одного боку, і українськими військами Б. Хмельницького та його татарськими союзниками, із другого, сталася битва, яка ввійшла в історію під назвою битва під Жовтими Водами.
Аналізуємо художній твір
1. Про які історичні події йдеться в пісні “Чи не той то Хміль”?
2. Якими рисами народ наділяє Богдана Хмельницького? Використовуючи пам’ятку № 3, схарактеризуйте героя.
3. Як у пісні передається ставлення до ворогів?
4. Доведіть, що “Чи не той то Хміль” – історична пісня. Запис у зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).
Досліджуємо самостійно
5. Скористайтеся додатковою літературою або матеріалами освітнього ресурсу interactive. ranok. com. ua та знайдіть відомості про битву під Жовтими Водами. Що спільного й що відмінного в розповіді про битву в матеріалах істориків та в пісні?
ПОДВИГИ ГАЙДАМАКІВ
У народних піснях знайшла відображення історія гайдамацьких повстань, які у XVIII столітті поширилися по всій Правобережній Україні. Кріпосна залежність, виснажлива праця на панщині, зневажливе ставлення польської шляхти до національних і релігійних цінностей українців – усе це викликало спалахи стихійних повстань. Тих, хто не мирився з приниженням людської й національної гідності та обирав шлях боротьби, називали гайдамаками. Пригноблений народ уважав гайдамаків своїми захисниками, шляхетними воїнами – месниками.
Герой історичної пісні “Максим козак Залізняк” – реальна історична особа. У 1768 році він очолив одне з найбільших гайдамацьких повстань, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Повстанці здобули немало перемог у боротьбі з польськими військами, однак не змогли утримати завойовані позиції. На допомогу польській шляхті прибуло російське військо – Максима Залізняка схопили й відправили до Сибіру.
У народній пісні Залізняка зображено авторитетним повстанським лідером, який користується загальнонародною підтримкою у справедливій визвольній боротьбі. Народний погляд на гайдамаків та їхніх ватажків був плідно використаний письменниками. У поемі “Гайдамаки”, що належить перу славетного Тараса Шевченка, майстерно відтворено героїчний дух гайдамацького побратимства.
Портрет М. Залізняка (невідом. художник, XVIII ст.)
Пам’ятник М. Залізняку в с. Медведівка (А. Кравченко, 1993)
Пам’ятник М. Залізняку в с. Івківці (І. Гончар, 1993)
(2 votes, average: 5.00 out of 5)