Стаття
Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори дослідження, де висвітлюється певне явище письменства. Вона включає в себе характеристику осмислюваних літературних явищ чи процесів, оцінні підсумки, зауваження чи побажання, що випливають із зробленого аналізу. Зміст, форма, спосіб організації і манера викладу матеріалу дають підстави детальніше скласифікувати цей жанр. Виділяють С. проблемні, полемічні, оглядові, ювілейні, С-діалоги, літературно-критичні, есе.
Related posts:
- Краща стаття про управління справами Стаття LifeIdea. org “GTD ++. Комплексна система управління своїм життям “перемогла в конкурсі на кращу статтю про управління справами. Стаття дійсно вийшла дуже грунтовної, корисною і цікавою, заснованої на моєму реальному досвіді, за що і буде з хвилини на хвилину додана в список кращих статей LifeIdea. org (дивись колонку ліворуч). Рекомендую ознайомитися зі статтею-оглядом підсумків […]...
- Літературно-критичний огляд Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому […]...
- Літпроцесія за Іваном Андрусяком – Стаття з Української літератури – критика Євген Баран Звичайно, добре, що з’являються збірники літературно-критичних матеріалів, головним предметом розгляду яких є літературні 90-і. Чим більше суб’єктивних прочитань, тим ближче до витворення об’єктивно-реальної картини. “Літпроцесію” Івана Андрусяка, одного із чільних представників покоління дев’яностих (а за анотацією із Іванової поетичної збірки “Сад перелітний”: “цей талант – чи не єдина гарантія для покоління і для […]...
- СОНАТИНИ ІВАНА АНДРУСЯКА – Стаття з Української літератури – критика Тетяна Дігай Іван Андрусяк. Латання німбів. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008. – 254 с. Радість, яку дарує розумна книжка, можна порівняти хіба тільки з великою всепоглинаючою насолодою слухати улюблену музику. Можливо, саме тому підсвідомо й виникають літературно-музичні паралелі. Наприклад, літературознавчі розвідки Володимира Базилевського асоціюються зі симфоніями – масштабне, епічне, багатошарове мислення образами, аналогіями, базис традиції й реконструкція […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Стаття – “…І ПРИЙМІТЬ ШОЛОМ СПАСЕННЯ І МЕЧ ДУХОВНИЙ” Л. М. Вежель Низка актуальних проблем, порушених у публіцистичній спадщині Г. Костельника і не охоплених науковими дослідженнями нашого сьогодення, спонукала нас бодай побіжно зупинитися на фрагментах його праць з природознавства, логіки, філософії, без чого немислима повна картина його наукових зацікавлень. Людський загал на підставі інстинкту та пізніших наукових досліджень дійшов висновку, що людина – це […]...
- Стаття – ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЖАНРОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕГІЇ О. Г. Ткаченко Наукова розвідка заторкує проблеми жанрології, зокрема елегії, що є малодослідженою сферою вітчизняного літературознавства. Автор пропонує матрицю жанрової організації елегії, з’ясовує та визначає найголовніші її жанроформуючі елементи та модифікації. У складній парадигмі українського літературного процесу чимало ліричних жанрів мали періоди піднесення і спаду. Однак жоден із них упродовж століть не дістав такого поширення […]...
- Стаття – ДРАМАТУРГІЯ М. П. СТАРИЦЬКОГО Перу Старицького належить драма “Талан” (1893), цілком присвячена інтелігенції. Зображені в драмі події відбуваються у добре знайомому драматургові театральному середовищі, розкривають складний і хвилюючий світ духовного життя провінціальних акторів. Письменник показує їх побут, важкі умови праці, взаємини між собою і з можновладними представниками панівних верхів. У центрі уваги Старицького – становище митця в дворянсько-буржуазному суспільстві, […]...
- Стаття – ПІДГРУНТЯ ДУХОВНИХ РИС ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА П. Я. Антушевич У статті зроблено спробу проаналізувати твори Тараса Шевченка і виявити в них риси духовності, що споріднюють його поетичні тексти з текстами Святого Письма. Сучасна українська культура, прагнучи подолати раціоналізм і відособленість членів національної спільноти, розпад моральної і духовної традиції, залишки тоталітарно-атеїстичної свідомості, усіляко підтримує конструктивні процеси освоєння духовного світу Біблії. Роль художньої […]...
- Роки голоду: історична стаття Страх і жах 30-х років Почнемо нашу історичну статтю про роки голоду трохи здалеку, “трохи заздалегідь”. Фактично перші років п’ятнадцять після громадянської війни були абсолютно страшними для чималої частини населення новоспеченого Союзу. Вагома частина населення міст не мала свого житла, а жила як попало, і в підвалах в тому числі, і в сирих теж. При […]...
- Лірика Надії Пукас – Стаття з Української літератури – критика Життєдайна лірика Надії Пукас розкриває нам дивовижний світ людської душі, сповненої різнобарв’ям земних радощів і переживань, надій та спогадів, відвертих одкровень і таємниць. Потужна експресія і чуттєвість вриваються у душу читача із кожною поетичною строфою, залишаючи за межею буденності байдужість та одноманітність сучасного світу, отруєного кон’юнктурністю та несправжністю. У наш час людину, яка зростає у […]...
- Вінок сонетів у М. Вінграновського й І. Андрусяка. Особливості плетення – Стаття з Української літератури – критика Ірина Цапліна До змісту літературознавчої сторінки На головну Покоління українських письменників шістдесятих і дев’яностих років розділяє чималий відтинок часу. Загальновідомо, що за цей період змінилася не лише літературна традиція, а й сам спосіб мислення й сприйняття світу в цілого суспільства. У цій невеличкій студії ми спробуємо дослідити, як ці зміни втілилися у консервативному жанрі вінку […]...
- ГУЦУЛЬСЬКІ ТАЄМНИЦІ ІВАНА АНДРУСЯКА – Стаття з Української літератури – критика Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, НілаХасевича, Олексу Довбуша. – К.: Грані-Т, 2008 / Серія “Життя видатних дітей” Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО У часи мого дитинства радянська серія “Життя видатних людей”, яка регулярно виходила у видавництві “Молода гвардія”, була предметом особливої гордості й уваги. У шкільній бібліотеці я в першу чергу […]...
- СВІТОНОСНИЙ НЕСПОКІЙ ПАЛАЮЧОЇ ДУШІ (Життєдайна лірика Надії Пукас) – Стаття з Української літератури – критика Життєдайна лірика Надії Пукас розкриває нам дивовижний світ людської душі, сповненої різнобарв’ям земних радощів і переживань, надій та спогадів, відвертих одкровень і таємниць. Потужна експресія і чуттєвість вриваються у душу читача із кожною поетичною строфою, залишаючи за межею буденності байдужість та одноманітність сучасного світу, отруєного кон’юктурністю та несправжністю. У наш час людину, яка зростає у […]...
- Пустовий Іван Тимофійович – Співець Подільського краю – Стаття з Української літератури – критика Відомий на Поділлі та й далеко за його межами композитор, аранжувальник, поет-пісняр, поет-гуморист народився у 1952 році в селі Тополівка Віньковецького району. Після закінчення школи вступив до Київської студії естрадно-циркового мистецтва, а згодом і до Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука, який закінчив у 1978році. У свій час Іван Пустовий став першовідкривачем Олександра […]...
- ТВОРЧА ЕВОЛЮЦІЯ ІВАНА АНДРУСЯКА (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ “ДЕРЕВА І ВОДИ”) – Стаття з Української літератури – критика Остання за часом збірка Івана Андрусяка має назву “Дерева і води”. Л. Ушкалов у статті “Солілоквій про дерева та води”, жанр якої визначений як “покрайні записи”, доходить висновку, що “…Андрусякові дерева і води народжені під знаком перемін”. Читач, переконаний у тому, що поезія повинна передусім приносити естетичну насолоду, знайомлячись із ранньою творчістю цього поета, має […]...
- ДОРОСЛІ КАПОСТІ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Іван Андрусяк про дитячу літературу – Стаття з Української літератури – критика У моїй практиці видавничого редактора була ціла низка епізодів, у реальність яких годі й повірити. Направду, якби це не траплялося на моїх очах, а просто хтось би мені про нього розказував, то я б іще сто разів подумав, чи мене, бува, не розігрують… Бо вся справа в тому, що працюю я майже винятково з текстами […]...
- Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: Дія, Літературний вплив). У літературознавстві В. має два аспекти: 1) свідоме або мимовільне засвоєння інформації митцями-сучасниками один від одного в процесі спілкування. Такий процес, будучи контактним, діалогічним, обопільним, стає В.’ якщо в духовному світі його […]...
- СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ МОВЛЕННІ Багатоаспектність категорії оцінки спричинила її лінгвістичне вивчення у різних напрямах: комунікативному, лексичному, граматичному, стилістичному тощо. Проблема особливості вираження оцінності у текстах певного стилю є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики. Це зумовлено характерною для сучасної науки про мову активізацією уваги до функціонально-семантичних категорій у слов’янському мовознавстві. Є ряд досліджень, які стосуються різних аспектів категорії оцінки […]...
- Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ – ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ Мета (формувати компетентності): предметні (узагальнені й систематизовані знання, опановані впродовж навчального року; уміння визначати основні ідеї та художні особливості прочитаних за навчальний рік літературних творів, їхній зв’язок із сучасністю; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення й аналітичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: […]...
- Об’єкт, предмет і мета комплексного економічного аналізу Поняття комплексного економічного аналізу Аналіз є двояким процесом, за допомогою якого досліджуваний об’єкт ділять на частини, в процесі аналізу кожну з частин досліджують більш глибоко і детально, далі роблять відповідні висновки щодо розвитку даних об’єктів. Економічний аналіз являє собою науковий спосіб пізнання суті економічних явищ і процесів, який заснований на поділі їх на складові елементи […]...
- Літературні маніфести Літературні маніфести (лат. manifestus – очевидний, відкритий) – публічне проголошення одним або групою письменників своїх естетичних засад, платформ, завдань і намірів. Термін увійшов у вжиток у XIX ст., вживається в різних народів з неоднаковою частотою. Йому відповідають: декларація, програма, універсал. Близькими до нього за змістом і функціями є трактат, вступна стаття, передмова, звертання до читачів, […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм (окремих письменників, літературних шкіл І напрямів) – тут мають місце всі різновиди стилізації. Терміном “І.” користуються […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- Прикметник THE ADJECTIVE До прикметником відносяться слова, що позначають властивості предметів, процесів і явищ і відповідають на питання: “Який?” Англійські прикметники діляться на дві групи: якісні та відносні. Англійські прикметники не змінюються ні за відмінками. ні за числами, але мають ступені порівняння. Якісні прикметники мають три ступені порівняння: позитивну (the positive degree), порівняльну (the comparative degree) і чудову […]...
- Весна “Весна” – літературно-художній альманах, виданий 1852 у Львові і складений з оригінальних та перекладних різножанрових творів, підписаних лише ініціалами або криптонімами (серед авторів – А. Кралицький, Ф. Сокира, інші послідовники “Руської партії” та О. Духновича). Програмна вступна стаття “Погляд на словесну жизнь нашу” – роздуми про культурний занепад галицьких земель та майбутнє їх відродження. Подібні […]...
- Компаративістика Компаративістика (лат. соmраго – порівнюю, фр. la litterature соmраreе – літературна компаративістика, порівняння) – порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). К. у фольклористиці, літературознавстві і взагалі у філології складалася впродовж XIX ст. під впливом філософії позитивізму. Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. Деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- Складна картина літературного процесу 20-30-х років XX століття. Художньо-публіцистична творчість М. Хвильового – ПРАКТИКУМ 1. Історична обстановка в Україні у 1917 – 1930-х рр., комплекс проблем соціально-економічного, державно-національного, мовного, культурного характеру та їх вплив на літературне життя. 2. Модерністський дискурс та його різновиди. Розмаїття стилів, художніх манер та форм творчості. 3. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX століття, їх роль в організації літературного процесу. 4. […]...