Скорочення біологічного різноманіття
У період науково-технічної революції головною силою, перетворюючої рослинний і тваринний світ, виступає людина. Діяльність людини в останні десятиліття призвела до того, що темпи зникнення багатьох видів тваринного світу, в першу чергу ссавців і птахів, стали набагато більш інтенсивними і значно перевищують розрахункові середні темпи втрати видів в попередніх тисячоліттях. Прямі загрози біорізноманіттю, як правило, базуються на соціально-економічних факторах. Так, зростання народонаселення веде до підвищення потреби в продуктах харчування, відповідному розширенню сільськогосподарських угідь, інтенсифікації землекористування, використання земель під забудову, загальному нарощуванню споживання і посилення деградації природних ресурсів.
Згідно з останніми обстеженнями, узагальненим фахівцями ООН, близько чверті мільйона видів рослин, т. Е. Кожен восьмий, знаходяться під загрозою зникнення. Проблематичним є також і виживання приблизно 25% всіх видів ссавців і 11% видів птахів. Триває виснаження рибних промислових районів Світового океану: за останні півстоліття улов риби зріс майже в п’ять разів, при цьому 70% океанічних промислів піддаються граничної або позамежної експлуатації.
Проблема збереження біологічного різноманіття в чому взаємопов’язана з деградацією лісових ресурсів. Ліси містять понад 50% світового біорізноманіття, забезпечують ландшафтне різноманіття, формують і захищають грунту, сприяють затриманню та очищення води, виробництва кисню, знижують загрозу глобального потепління клімату. Зростання чисельності населення та розвиток світового господарства зумовили зростаючий глобальний попит на лісову продукцію. У результаті за останні 300 років знищено 66-68% лісової площі планети, і лісистість скоротилася до 30%. Заготівля деревини обмеженого числа порід призводить до змін у видовому складі великих лісових масивів і є однією з причин загальної втрати біологічного різноманіття. У період 1990-2000 рр. в країнах, що розвиваються в результаті надмірної вирубки, трансформації під сільськогосподарські угіддя, хвороб і пожеж було втрачено десятки мільйонів гектарів лісових угідь. Особливо загрозливе становище склалося в тропічних лісах. При сучасній швидкості їх вирубки в XXI столітті в деяких регіонах (Малайзія, Індонезія) ліси можуть зникнути повністю.
Усвідомлення непередбачуваною цінності біологічного різноманіття, його значення для підтримки природної еволюції та сталого функціонування біосфери призвело людство до розуміння загрози, яку створює скорочення біологічного розмаїття, що відбувається в результаті деяких видів людської діяльності. Поділяючи стурбованість світової спільноти, Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (1992 р) серед інших найважливіших документів прийняла Конвенцію про біологічне різноманіття. Основні положення конвенції спрямовані на раціональне використання природних біологічних ресурсів та здійснення дієвих заходів щодо їх збереження.
Протягом тисячоліть люди прагнули отримати від природи якомога більше її багатств і не допомагали їй відновлювати їх. Але низка екологічних криз стала хорошим уроком для людей, і вони поступово вчаться виправляти свої помилки. У наші дні все більше число країн з великими труднощами, але все-таки вчаться домовлятися між собою про те, як разом врятувати планету від забруднення повітря і води, від опустелювання та зникнення лісів. Зростає число особливо охоронюваних природних територій. У 2000 році таких територій в світі було вже 11,5 тис., А їх загальна площа перевищувала 12 млн. Км2. Це означає, що в сукупності вони займали приблизно 9% всієї населеної суші. Наприкінці ХХ століття людина створила промислові технології, що не дають токсичних відходів і забруднень, став будувати ефективні очисні споруди, розробив численні способи безпечного ведення сільського господарства. Все це означає виконання висунутого ООН ще в 1970-х роках девізу: “Земля тільки одна!”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)