Розум
Життя виникла як система управління потоком енергії. Мозок виник як орган управління тілом. Можна прийняти, що мозок це друга ступінь активності життя чи друга ступінь активності з управління потоком енергії. Мозок, розвиваючись еволюційно, придбав надлишковий потенціал управління тілом. Надлишковий потенціал управління знайшов можливість реалізуватися на діях з управління зовнішнім світом. Спочатку управління зовнішнім світом проходило, як управління каменями і палицями. Далі розумова діяльність сприяла створенню керованих предметів, перетворивши їх в знаряддя діяльності. Для підвищення ефективності та комфортності знарядь діяльності, думка сприяла виникненню інструментів, що послужило початком технічної еволюції, що почалася з створення житла і використанні вогню до існуючого рівня. Інструмент це система (і навпаки) для підвищення ефективності управлінця, від людини, до держави. Створення інструментів призвело до виникнення третього ступеня управління потоком енергії або виникла третя ступінь активності життя – розум. Прагнення розуму підпорядкувати і управляти призвело до одомашнення (приручені) тварини → виникли кочівники, вирощуванню продуктів харчування → знадобився осілий спосіб життя, експлуатація інших людей → рабство, найману працю. На всіх етапах розвитку розуму йшла експлуатація Природи. На основі споживання потенціалу ресурсів не живої Природи, виник технічний прогрес.
Розум прагнути прискорити процес пристосування до Зовнішнього світу. Прискорення досягається посиленням управління (концентрацією влади) і збільшенням досвіду. Для збільшення досвіду і знань удосконалювалося навчання і виникло виробництво знань. Навчання є прискорення пристосування. Виробництво знань відомо як наука.
Життя і розум людини взаємопов’язані. Розум допомагає жити. Життя забезпечує існування розуму. Жити, це використовувати можливості життя / тіла і мозку. Отже, життя це живіт / тіло. Розум = “раз розум” це індивідуальність – розуміння / знання своєї індивідуальності. У першу чергу наш розум розуміє індивідуальність себе. Себе асоціюють з розумом. Ось чому людина здатна ігнорувати потреби тіла / живота (життя), заради потреб розуму. Розуміння приходить до кожного індивідуально, т. Е. Можна сказати, що розуміння це самонавчання. У цьому випадку Розум це здатність до самонавчання. Наявність здатності до самонавчання зажадало пошуку інформації у поза. Пошук створив активність по прийому потрібної інформації. Потрібна інформація це та, яка створює комфорт або сприяє збереженню комфорту. Ось і шукає людина розумна: нове, успіх, досягнення, щастя й удачу. Отже, щастя це продукт розуму, по відчуванню руху комфорту в бік зростання. Висновок. Хочеш бути щасливим, свідомо створюй для себе рух комфорту вниз і далі відчувай підйом. Якщо зростання рівня комфорту короткочасно, то виникне маленьке щастя – насолода (для відчування насолоди, від підйому рівня комфортності, облийте себе холодною водою).
Відчування руху комфорту притаманне не тільки людині. Тварини діють, для збереження собі комфорту, а рівень комфорту безперервно змінюється. Отже, насолода відчувають і тварини, наприклад, гріючись, під променями сонця, прохолодним вранці або насичуючись їжею.
Високий потенціал розуміння створює рух розуміння і людина розуміє як свою індивідуальність, так і індивідуальність зовнішнього світу. Отже, розум це усвідомлене розуміння своєї єдності з Природою. Тварини просто єдині з Природою і для єдності пристосовуються до неї. Розум пристосовує Природу під себе, для своєї єдності з нею. Сади і парки, сільське господарство, житло, дороги і мости, зв’язок, все це дії розуму по об’єднанню з керованою Природою. Отже:
– Всі цивілізації в Природі розвиваються за тими ж законами, що і наша;
– Технічний прогрес є частина природного процесу розвитку Природи.
Розвиток еволюції має призвести до виникнення споживача розуму у вигляді “чи не розуму”. Розум це:
– Розуміння своєї і зовнішнього світу індивідуальності;
– Здатність до самонавчання;
– Інтерес до нового.
Як проявляється “не розум”? “Не розум” це не розуміння своєї індивідуальності і
індивідуальності зовнішнього світу. Не розуміння своєї індивідуальності створює прагнення виділитися в існуючій обстановці. Бажання виділитися еволюційно розвивається і призводить до бажання зафіксувати свою відмінність від інших.
Не розуміння індивідуальності зовнішнього світу створить ігнорування необхідності зберігати зовнішній світ. Споживання, з природної необхідності, перетворитися на надмірне споживання, з метою посилити свій комфорт. Надмірне споживання призведе до руйнування і нищення, існуючого зовнішнього світу. “Не розум” це відсутність самонавчання і здібності навчати інших. Самонавчання людини відбувається аналізом наявної інформації. Втрата здатності аналізувати створить ситуацію, коли людина почне триматися за наявну інформацію, ігноруючи і заперечуючи нову інформацію. Ігнорування і заперечення інформації, при опорі на стару інформацію, створить підгрунтя для виникнення ретроградства, консерватизму і фундаменталізму.
“Не розум” повинен вести до деградації розуміння і нівелювання індивідуальності. Нівелювання індивідуальності створюється суспільством, яке створює своє управління,
т. е. свій розум. Інший варіант нівелювання індивідуальності полягає в деградації самої індивідуальності. Природно, що свою індивідуальність хочеться зберегти. Та й зовнішнє легше руйнувати, ніж заподіювати дискомфорт собі. Тому в першу чергу починає виникати ігнорування індивідуальності Природи та індивідуальності людей. У науці це тиск авторитетом і заяви, що час індивідуальностей пішло. Творчість буде деградувати на рівень ремейков і плагіату. Інтерес до нового реальному замінитися на інтерес до ілюзій. Це відбувається все більше і більше.
Навчання це передача інформації. Передавати необхідно ту інформацію, яка потрібна для забезпечення комфортного існування в майбутньому. При втраті здатності навчати, виникне перекладання відповідальності за навчання на інших. У першу чергу це позначиться на підготовці власних дітей, до майбутньої дорослого життя і реалізується звинуваченнями: “Школа / вулиця в усьому винна”.
“Не розум” це втрата інтересу до нового. Втрата інтересу до нового, еволюційно розвиваючись, призведе до байдужості і апатії, у всіх сферах життя і діяльності. Апатичність споживача товару зажадає від виробників створення більшої помітності товару, т. Е. Для реалізації товару знадобилася помітна реклама. У суспільному житті потрібні професійні творці іміджу. Для залучення до своєї сексуальності жінки почнуть з відкриття спини і через укорочення спідниць підуть далі. Всі ці процеси існують. Отже, розум і “не розум” існують в розумі людини одночасно. Виникає питання. Як в розумі людини виникла пара “розум -” не розум “? Якщо пара дуальна, то вона виникла розпадом накопиченої інформації. Накопичена інформація це знання. Отже, наявність знань, створило в людині опору на ці знання і еволюційно стало консерватизмом. Високий рівень консерватизму проявляється, як ретроградство і фундаменталізм. Ретроградство і фундаменталізм, розвиваючись еволюційно, створили протидія розуму, яка набула властивості “чи не розуму”.
Якщо “не розум” здатний виникати природно, то його можна створити і штучно.
При психологічному придушенні людини – заборону висловлювати свою думку і свої оцінки, виникає не знання своєї індивідуальності, т. Е. “Не розум”. Не знання своєї індивідуальності приводить людину до підпорядкування зовнішньої керуючої інформації і сприяє легшому об’єднанню в суспільства. Так виникає поведінку натовпу, однаково реагує на помітну рекламу і різкі політичні чи релігійні заклики. Вірно і зворотне. Індивідуалісти, насилу об’єднуються в союзи, отримуючи насолоду від реалізації або милування своєю індивідуальністю. Серединним і ідеальним, є розуміння своєї індивідуальності та індивідуальності зовнішнього світу. Реальність така, що середину б’ють і праві і ліві. Одні натовпом, об’єднаної примітивної інформацією, інші клюють середину індивідуально.
Висновок. Відсутність знань (не розуміння), створювало дискомфорт в розумі людини. Прагнучи усунути дискомфорт, мозок став намагатися знайти відповіді. Шукати відповіді це працювати розумом. Для підвищення ефективності діяльності розуму знадобився інструмент для цілеспрямованої діяльності і мозок сам створив цей інструмент. В результаті, для знаходження відповідей, у мозку виник інструмент пізнання і розуміння світу – розум.
Закони, що створюють розум, однакові і не залежать від напряму “стріли” часу. Перед зворотним ходом часу майже весь Ефір перетворитися на матерію. При зворотному ході часу, розум ставати матеріальним. Отже, розум це еволюція Кількості, т. Е. Розумом ми пов’язані з Усім (переважаючою більшістю). Як зрозуміти “розумом ми пов’язані з Усім” я не знаю. Можливо зрозуміти допоможе одне моє спостереження. Сосна поруч з посадками виглядає аналогічно соснам в рядах посадок, хоча світла і грунту у неї багато більше. Виходить сосна приймає інформацію – вижити можна існуючи так.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)