ДО ЗАГАДКИ РОЗУМ КОРОТКИЙ, ХОЧА НІС ДОВГИЙ (загадки) – НАРОДНЕ СЛОВО
Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: “Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам’ять, що треба кукурікати.) Згадаймо ще декілька.
Кого Бог ніколи не бачить? (Такого як сам.)
Межи трьома дорогами одно високе стоїть.
(Церква.)
Повна піч паляниць, по середині книш.
(Місяць і зорі.)
Вийшов дід у сімдесят літ, виніс унучку старшу від себе.
(Піп виніс чашу.)
Крикнула утка (качка) – на все село чутка, збіглися дітки, не одної матки.
(Дзвін.)
А без чого світ не буде?
(Без землі.)
Куди воно? До дому! Відкіль? З дому! Чого? Само не знає, от так!
(Сонце.)
Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці по гілячці.
(Сонце.)
По соломі ходить, та не шелестить.
(Сонце.)
За лісом, за перелісом, золота діжа сходить.
(Сонце.)
Серед двора-двора, лежить червона сковорода.
(Місяць.)
Лисий віл через ворота дивиться.
(Місяць.)
Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.
(Трактор.)
Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.
(Гриб.)
Летить птах через ліс, через дах – на полі сідає.
(Літак.)
Сам червоний, а чуб зелений.
(Буряк.)
Стукотить, грюкотить, мов сто коней біжить.
(Потяг.)
По синьому морі золотий човник пливе.
(Місяць.)
Гріє, гріє, припікає, всіх у воду заганяє.
(Сонце.)
Хто вміє на всіх мовах говорити?
(Луна.)
Сім братів, усі вони однакового віку, а імена в них різні.
(Дні тижня.)
Хто бачить свої власні очі?
(Той, хто дивиться у дзеркало.)
Без чого хату не можна збудувати?
(Без стін.)
У який горщик не можна веди налити?
(У повний.)
Котра тварина найсильніша?
(Слимак, бо він сам носить свою хату.)
Мама дітей годує, а сама все голодна.
(Ложка.)
Ішла баба з гір та несла сто шкір.
(Капуста.)
Хто ходить по лісу і шукає те, чого ніколи не загубив?
(Мисливець.)
Біжать чотири брати, переднім не втекти, а заднім не догнати.
(Колеса у возі.)
Що робиться з хлібом, коли його краєш?
(Меншає.)
Два віконця маю, добре про них дбаю, оба близько себе, як зорі на небі.
(Очі.)
Хата – не хата, вікон багато, є куди влізти, а нікуди вилізти.
(Сак на рибу.)
Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають.
(Очі, ноги, руки.)
Хто йде – не мине і за бороду скубне.
(Калина.)
Є у мене такий півень, що попід землею ходить.
(Плуг.)
Що на ярмарку не купиш?
(Розум.)
Related posts:
- ДЕ СМІЮТЬСЯ ЛЮДИ, ТАМ БІДИ НЕ БУДЕ (скоромовки) – НАРОДНЕ СЛОВО Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками й навіть не намагався вигадати свої? Так, це дуже захопливо й весело, намагатися взяти владу над своїм язиком, аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко-швидко промовити […]...
- РОЗКАЗАВ МИРОН РЯБОЇ КОБИЛИ СОН (каламбури та приповістки) – НАРОДНЕ СЛОВО Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата, не позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, […]...
- ЗЛЕ СЛОВЕЧКО КОЛЕ СЕРДЕЧКО (лапки, погрози, прокльони) – НАРОДНЕ СЛОВО Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів суто літературних, “високих” слів, містить і лайки. Ними користуються в розмовах між собою всі групи населення – вікові й соціальні. Якщо ми пильненько поспостерігаємо, то й себе “схопимо на гарячому”. Українська лайка особливо колоритна, а подекуди не дуже-то й зла. А бодай же вам […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) – НАРОДНЕ СЛОВО Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно […]...
- ПРИСЛІВ’Я НА ВІТЕР НЕ МОВИТЬСЯ (приказки, прислів’я) – НАРОДНЕ СЛОВО Приказки та прислів’я – то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них відображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: її побут, звичаї, […]...
- Вклад Ізмаїла Івановича Срезневського у скарбницю науки про народне слово План 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського. 2. Діяльність І. Срезневського як фольклориста-етнографа. 3. Срезневський – видатний філолог-славіст. Література. 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського Ізмаїл Іванович Срезневський – філолог-славіст, фольклорист, етнограф, видавець, один з засновників харківського гуртка українських поетів-романтиків. І. Срезневський народився 13 червня 1812 р. в м. Ярославлі в […]...
- “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” (П. Куліш) – Зразок твору – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як один із небагатьох письменників європейського масштабу, але який усе свої життя присвятив боротьбі за національну ідею. Своє призначення письменник-громадянин вбачав у тому, щоб розбудити національну та державотворчу свідомість народу. Він багато зробив для духовного відродження українців, трагедію яких вбачав у втраті ними історичної пам’яті. В […]...
- ЗАГАДКИ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Загадка – це невеликий за розміром твір, в якому в прихованій формі описуються предмет або явище, які потрібно назвати (вгадати), тобто знайти відгадку або розгадати загадку. Загадки пов’язані із щоденним буттям людей і виражають їх життєвий досвід. Загадки побудовані на порівнянні одного предмета з іншим, чимось на нього схожим. Найчастіше ознаки, дії, властивості предмета називаються […]...
- ВІДГАДКИ НА ЗАГАДКИ 1. Земля. 2. Роса. 3. Дні, тижні, місяці й рік. 4. Сонце. 5. Веселка. 6. Сіль. 7. Вітер. 8. Сніг. 9. Мокре. 10. Сонце. 11. Будяк. 12. Кабачки. 13. Береза. 14. Цибуля. 15. Морква. 16. Мак. 17. Капуста. 18. Дерево. 19. Кукурудза. 20. Хміль. 21. Кіт. 22. На мокре. 23. Риба. 24. Гуска. 25. Ні, […]...
- Українські приказки, народні прикмети, загадки Приказки та народні прикмети 1) Жито, як стіна. 2) Жито таке, що й вуж не пролізе. 3) Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша. 4) Просто боїться, а дощеві кланяється. 5) Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи. 6) Чекайте, […]...
- ЗАГАДКИ 1. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами. 2. По морю, по морю золота тарілка плававає. 3. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. 4. Зроду рук своїх не мав, а узори вишивав. 5. Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається. 6. Піднялися ворота – […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- Чому у жимолості мало ягід, хоча і догляд хороший? Швидше за все, через те, що вона росте в тіні або у вас всього один кущ, а жимолость – перекрестноопиляемое рослину і найкраще плодоносить, якщо зростає групою з 2-5 рослин різного сорту. Жимолость не переносить застійних вод. Якщо грунтові води близько або ділянка заливає водою на тривалий час, її коріння починають поступово гинути і врожай […]...
- Українські народні загадки – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ Природа 1. Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік. 2. Місяць бачив – не добачив, а Сонце вкрало – і не сказало. 3. 365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли. 4. Ой за лісом, за перелісом золота діжа горить. 5. Червоне коромисло через річку повисло. 6. Що у воді […]...
- ВЕЧОРИ, ЯК СИВІ КОТИКИ – Андрій Малишко – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Вечори, як сиві котики, В нас ночують у дворі, З ними вітру теплі дотики, Промінь синьої зорі. Перший бавиться з дитиною: – Люлі, спи, мале, пора, – Другий ходить за долиною, Ясні проліски збира. Третій вечір в кузні дзенькає, Лемеші кує, мов жар, Доки шаблею тоненькою Місяць виблисне, звіздар. І тоді вони посходяться, В хаті […]...
- Скорочено – СТАТИ ХОЧА Б НА МЕНТИ ЛІЧЕНІ… – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ – 7 КЛАС Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив би, Щоб раділи всі живі, Козаченька чорновусого Кожній жінці-удові. Дідові – дзвінкого песика, Щоб не жив на самоті, Ще й Івасика-Телесика Кожній бабі-сироті. А як хто не має віри вже Ні в кохання, ні в […]...
- ЗАГАДКИ – ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ Пригадай із початкових класів, який твір усної народної творчості називають загадкою. Наведи два-три приклади загадок. Як вони утворилися? Загадки люди почали складати ще в сиву давнину. Тоді ці маленькі твори були не веселою розвагою, а серйозним випробуванням для юнаків. За допомогою загадок старші й досвідченіші чоловіки перевіряли розум хлопців. Уважалося, що якщо підліток не може […]...
- Довгий ринок Довгий ринок – площа в Гданську, яка є однією з найвідоміших туристичних визначних пам’яток міста. Заснована в 13 столітті, площа спочатку використовувалася в якості торгової дороги, що веде до ринку. Незабаром після кривавого захоплення Гданська тевтонськими лицарями, вулиця стала головною артерією міста. Офіційне німецька назва Langgasse з’явилося в 1331 році, польський варіант Dlugi Targ було […]...
- “Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові” (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”) – твір з української літератури Недаремно Григора Тютюнника називають майстром новели. Талант писати новели грунтується насамперед на здатності передати велике напруження людського почуття. І Григорові Тютюннику це вдавалося якнайкраще, можливо, тому, що сам він був сповнений цим напруженням почуття – напруженням любові до людей та до своєї землі, гострим почуттям справедливості, порушення якої відзивалося в письменникові пекучим болем… Він не […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЗАГАДКИ Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає; Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, – Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мідра, правдива І жартовлива? Як не вгадалі, Стану в пригоді: Річ коротенька – КНИЖКА Та й годі. *** […]...
- Загадки – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ Одним з улюблених жанрів усної народної творчості як у дітей, так і в дорослих є загадки. Цей жанр фольклору виник дуже давно, ще в добу, коли створювалися міфи. Тоді вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духів, щоб вони не з’явилися, почувши своє ім’я. Для цього використовували […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЗАГАДКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів із загадками; розкрити барвистий світ народних загадок; показати на прикладі загадок красу рідного слова; удосконалювати вміння виразно, правильно, інтонаційно читати; розвивати розумові здібності, кмітливість, образне й логічне мислення, пам’ять школярів; активізувати словниковий запас учнів, пізнавальний інтерес; виховувати любов та пошану до української мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- Слово о полку Ігоревім – короткий аналіз “Слово о полку Ігоревім”, “Сказання” або “Повість про похід Ігоря”, будучи найважливішим пам’ятником літератури XII століття, чудово тим, що це – єдиний до нас зразок світської давньоруської книжкової поезії. “Слово о полку Ігоревім” було відкрито в 1795 г, в одній старовинній рукопису (XV або XVI століття), у бібліотеці Мусіна-Пушкіна в Москві. У 1800 р з […]...
- ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
- Загадки – ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ – ВСТУП В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ… Олександр Олесь Загадка – один із малих жанрів усної народної творчості, у якому предмет або явище називають не прямо, а опосередковано, через інші предмети та явища. Загадки потребують розгадування, розумової діяльності, використання життєвого досвіду, знань, здатності робити спостереження й висновки (про природу, людські стосунки, світ […]...
- МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже покликали до паю1, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і село, […]...
- Шкільний твір на тему – Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана” …У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, У єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк, У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана. П. Загребельний У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована Роксоланою […]...
- Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
- ЗАГАДКИ, НАРОДНІ ПОВІР’Я, БАЙКИ МОДУЛЬ 6 НАРОДНА ПАРЕМІОГРАФІЯ ЗАГАДКИ, НАРОДНІ ПОВІР’Я, БАЙКИ 6.2.1.-6.2.3. Тематика, функції, поетична мова українських народних загадок Загадки – це афористичний твір, що складається із стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, в якому предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент. Термін давнього походження, можливо, походить від слова гадати, що означало “думати”, “розмірковувати”. Загадування в Україні завжди […]...
- Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття? Життєвий шлях Чіпки Варениченка складний і суперечливий. Багато на його віку було зигзагів і крутих поворотів, підйомів і падінь. Чіпка дуже рано озлобляється проти кривдників. А це і дитяче товариство, яке не прийняло його, безбатченка, до себе, і багатій Бородай, який побив його за непослух. І Чіпка “поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
- Народне уявлення про добро І зло (за казкою “Про правду і кривду”) – твір з української літератури Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. […]...
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, – В таку годину забудеш про лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
- Твір “Розум з серцем не в ладу” Зазвичай подібні висловлювання позначають, що людина не може впоратися зі своїми емоціями. Він постійно хоче зробити те, що може принести шкоду. При цьому людина усвідомлює, що чинить неправильно. Так можна відчувати почуття до того, хто не може відповісти взаємність. Об’єкт симпатії буває просто невільним. Головою людина розуміє, що ця любов не призведе ні до чого […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – ІI варіант – 8 клас – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Твір “Що слухати: розум чи серце?” Відповісти на поставлене запитання непросто. Кожна людина повинна застосовувати розум. Для цього він і призначений. Це відрізняє людину від тварини. Перед прийняттям будь-якого рішення потрібно все обдумати, зважити, проаналізувати. Але при цьому людина не є роботом. Він має почуття і емоції, які і формують характер людини. Як прийняти правильне рішення У життєвих ситуаціях часто не […]...
- ЗВУК [х], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Хх (“ха”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША “КОЛИСКОВА ПІСЕНЬКА”. ЗАГАДКИ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: ознайомити учнів з буквою Хх, її назвою та звуковим значенням; вчити правильно артикулювати звук [х]; виробляти навички читання складів, слів з буквою Хх; розвивати навички звуко-буквеного аналізу; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота над загадкою – З соняшника, запашна, […]...