Розповідне речення – приклади, визанчення
В українській мові більш прості одиниці, такі як слова і словосполучення, складаються в більш складні – речення. І якщо у невеликих одиниць немає інтонаційної навантаження, то у кожного речення – власна інтонація.
Вони відрізняються по тому, наскільки сильно вони висловлюють почуття, а також за метою висловлювання – учень дізнається про ці особливості в 3 класі російською мовою.
Розповідне речення: особливості та цілі висловлювання
Зрозуміти, що це за мовна одиниця, нескладно вже за назвою – вона про щось розповідає, розповідає. таким чином, розповідні речення в російській мові потрібні для того, щоб мовець міг розповісти про якийсь факт, про свої почуття і думки, описати природне явище і так далі. Тобто розповідним називається таке речення, в якому міститься повідомлення про що-небудь або про кого-небудь.
В кінці розповідного речення може стояти не тільки точка, а й знак оклику, адже в даному випадку між інтонаційної навантаженням і метою висловлювання не можна поставити знак рівності.
Ось приклади розповідних речень.
Настала яскрава, бурхлива весна – в даному реченні викладається факт, повідомляється про настання нової пори року.
Добре на річці влітку! – говорить висловлює свій емоційний настрій, виражає радість і задоволення. Завдяки знаку оклику змінюється інтонація речення.
Розповідне речення може бути як позитивним, так і негативним: Ми пішли на каток – Ми не пішли на каток.
Інтонаційні відтінки розповідних речень, їх структура
В основному для таких синтаксичних одиниць характерний спокійний тон повідомлення, що на письмі позначається поставленої в кінці речення точкою. У деяких випадках до повідомлення додається емоція, що на письмі позначається постановкою знаку оклику. Почуття, які додатково передаються таким чином, можуть бути самими різними – це і гнів, і обурення, і радість, і захват. При цьому один і той же розповідного речення може бути вимовлене з різною інтонацією (що відбивається і на листі) – два таких речення будуть нести одну і ту ж інформацію, але з різними інтонаційними відтінками.
Що стосується структури таких речень, то вони можуть бути як нерозповсюдження, так і поширеними. Наприклад, “Він стояв” – розповідний нерозповсюджене речення, яке за допомогою підмета і присудка повідомляє про якийсь факт.
У той же час речення “Він стояв на високій скелі” повідомляє про те ж факт, але в більш поширеною формою.
Як непоширені, так і поширені речення можуть мати один або два головних члена, це ніяк не впливає на мету їх висловлювання.
Наприклад: “Початок світати” – односкладне розповідне речення, а “Сонце вставало з-за обрію” – двоскладного. при цьому вони розповідають про одне й те ж природне явище.
Що ми дізналися?
Згідно з визначенням, розповідне речення розповідає про якісь факти та явища, а також почуття і думки мовця, тобто мета цього висловлювання полягає в тому, щоб про щось розповісти. При цьому за інтонацією таке речення не обов’язково буде неокличне – до повідомлення, яке в ньому міститься, може додаватися емоційне забарвлення – і тоді воно стає знаком оклику. Таким чином на листі в кінці розповідного речення можна ставити як точку, так і знак оклику. За структурою вони можуть бути нерозповсюдження і поширеними, мати один або два головних члена.