ПРО ТИРАДУ, РУЛАДУ, БРАТАНИЧА І ПЛИТКУ ШОКОЛАДУ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

– Добрий день,- кажу папузі.

А вона (від здивування?)

Замість чемного вітання

Виголошує тираду:

– Купиш плитку шоколаду,

Купиш плитку шоколаду.

– Хоч ми з вами і не друзі,-

Це вже я кажу папузі,-

Як-не-як, таке вітання

Викликає здивування.

Може, пташко, ви голодні,

Ще не снідали сьогодні?

Вам картоплі? Чи пшона?

Може, хліба?

А вона

Видає мені руладу:

– Купиш плитку шоколаду,

Купиш плитку шоколаду.

– Перш ніж вийти купувати,

Я вас хочу запитати,

Ви не зна…

Та вона

Видає мені руладу:

– Купиш плитку шоколаду,

Купиш плитку шоколаду.

Обіцяла і куплю,

Теж-бо ласощі люблю,

Все ж – я хочу запитати:

– Де мій небіж, мій братанич,

Чи надовго вибіг з хати?

Ось мій любий побіганич!

Рада бачити тебе.

Добрий день!

А мій братанич

Став, і носика шкребе,

Й видає мені руладу:

– Купиш плитку шоколаду?

Купиш плитку шоколаду?!

Купиш плитку шоколаду!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ПРО ТИРАДУ, РУЛАДУ, БРАТАНИЧА І ПЛИТКУ ШОКОЛАДУ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ