СПРАВЕДЛИВИЙ ПРИСУД – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ

Related posts:

1. ПРО ТИРАДУ, РУЛАДУ, БРАТАНИЧА І ПЛИТКУ ШОКОЛАДУ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Добрий день,- кажу папузі. А вона (від здивування?) Замість чемного вітання Виголошує тираду: – Купиш плитку шоколаду, Купиш плитку шоколаду. – Хоч ми з вами і не друзі,- Це вже я кажу папузі,- Як-не-як, таке вітання Викликає здивування. Може, пташко, ви голодні, Ще не снідали сьогодні? Вам картоплі? Чи пшона? Може, хліба? А вона […]...
2. ЩО ТАМ? ХТО ТАМ? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Звідкіля ці рипи-скрипи? Може, йдуть вони від липи – Вітер гне її в цю мить, А вона рипить-скрипить? Ні, надворі нині тихо, А в квартирі, як на лихо, Вже зітхає хтось і плаче, Ні, не плаче вже, а наче Скачуть миші по столах У рипучих чобітках. Ні, не миші. За стіною Вже орудують пилою. Видається, […]...
3. ТРАВНЕВИЙ ДОЩ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Перше травня, знає кожен,- Демонстрація-парад. Дощ пустився йти: “А може,- Повернутися назад? Ні, не буду повертатись, Раз рішився, то піду. Власні рішення міняти Не годиться на ходу”. …Дощ не став нам на заваді, Йдуть колони, як розмай. Свято праці! На параді Дощ крокує з усіма. Він хіба не роботяга? Він так само трудівник! Це ж […]...
4. ХІХІКАЛО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Приїхало Хіхікало – Балакало; базікало. Якби весь день балакало – Було б ще півбіди, Якби весь день базікало – І це ще півбіди, Якби ходило-плакало – Це також півбіди. Але ж воно, Хіхікало, Хіхікати приїхало. – Хі-хі! Село! Я з міста! – А що – з одного тіста Виліплюють містян, А з іншого селян? – […]...
5. ЦІКАВО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Ви любите, друзі, Я вірю, я знаю,- Широкий і тихий Проспект Серед Гаю. Не бачили, кажете? Навіть не чули? А площі ж Берізок, Либонь, не минули? І площа Берізок Вам навіть не снилась? І брама Зелена У сні й не світилась! Й зупинки Грибної Не знаєте, діти?! Одне тільки можу – Ідо вас пожаліти… Ми […]...
6. ТРАВЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Я травень – сонця помічник, Я в сонця сонячний двірник, Щоденно вранці на зорі Стрічаю сонце у дворі, Кажу до нього: – В добрий час, Ласкаво просимо до нас! Я травень – місяць-килимар, А ще вигадник і штукар, Луги вкриваю килимами, Дружу з бездомними птахами, В зелених килимах густих Ліплю будиночки для них. Я травень […]...
7. ТРУТЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Він туристом нарядився І в дорогу спорядився: На краватці в нього кобра, На плечі спортивна торба З написом “пардон-мерсі”. На подвір’я нині зранку Він під’їхав на таксі. І одразу, просто з моста, Прогудів: – Стрічайте гостя! Я прибув не впорожні – Торба грошей при мені. Тож негайно – за оплату – Піднайміть мені кімнату З […]...
8. ДРІЗД І НІС – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Дрізд хвалився на весь ліс: – Ну й красивий в мене ніс, Кращого ніхто не має, Кращих просто не буває! Як почув те качконіс, Розсміявся в ніс дроздові: – Ось у мене ніс так ніс!- Як лопата наготові. Тут орел махнув крилом: – Ніс мій гострий і загнутий, Ось таким повинен бути, Як у мене, […]...
9. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – МАЛИЙ ВІЗ Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. – Де ти поночі вештаєшся? – […]...
10. ЛЕДАЩО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Вставай,- кажу,-ледащо! А він питає: – Нащо Вставати і вмиватись, І їсти, і вдягатись? О, мамою для нього, Для ледаря такого Я б не хотіла бути. Встає він, позіхає, Півдня штанці вдягає, І сам, хоч вже великий, Не взує черевики. О ні, для нього дідом, Ні татом, ні сусідом Я б не хотіла бути. […]...
11. ГУСКА ПАНЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ В гуски Пані є всі дані, Щоб літати, а вона В білій сукні у ковбані Копошиться дотемна. Я підходжу до ковбані І кажу до гуски Пані: – Паню, птаха ти чи ні? Дай-но відповідь мені! Паня крила піднімає І з ковбані вибігає, І біжить, крильми лопоче – В небо синє знятись хоче. Узяла розгін, підбилась, […]...
12. НОТНА АБЕТКА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ ДО З дому на дощик Вибіг наш котик. Дощик і котик Мокрі на дотик. РЕ Плаче ридма рева, Бо злякався лева. – Не реви, будь ласка, То левина маска. МІ Місяць у місті Свиту замовляє. З Місяця кравчик Мірочку знімає. Буде пошита Свита аж за місяць. – Чому аж за місяць?- Питається Місяць. ФА Фарбували […]...
13. ВІРШ ПРО КОМАРІВ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Розповім вам не про Львів, А про львівських комарів. (Ясно, що не комарами Львів мій знаний між містами. Не про це моя розмова. А от пісня “Ми зі Львова”- Скрізь, де я їх зустрічала, Тільки так мені звучала Пісня комарів). Купу львівських комарів (це вони у Львові купа, А в дорозі завжди група) Я зустріла […]...
14. КВІТНЕВІ ДИВА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Весною у квітні, весною у квітні Зі сну потягаються липи столітні, А саджанці-липки, бруньки у росі, Роз’їжджають в трамваях або таксі. Ну а мандрівки весною у квітні, Якщо вже мандрівки – то кругосвітні: Он джміль в золотому вбранні, як маркіз, Довершив круг вишні енний круїз. Весною у квітні, весною у квітні Вже обжилися шпаки перелітні. […]...
15. СІЛЬСЬКЕ КІНО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Крок за кроком на поляні Стадо попасом бреде, Так, як на кіноекрані, Стиха кадр за кадром йде. Раптом хтозна відкіля Появилось тут хлоп’я, І на нього круторого Навіжений, Мов з арени, З ревом кинувся бугай. Ай! А поляна рівна, гола. Що робити? Що робить? Лиш однісінька тополя Край поляни височить. І хлоп’я те без підказу, […]...
16. НЕЗВИЧАЙНЕ НАВЧАННЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ І музики, і співу Я вчилась у птахів – У славних музикантів, Відомих співаків. Сольфеджіо навчала Синиця молода, А грати на сопілці Я вчилась у дрозда. У білки лісової, З якою я на “ти”, Домашнє господарство Я вчилася вести. А в пасічники вивести Мені заздалегідь Увічливо дав згоду Люб’язний дід-ведмідь. Уроки філософії У мене вів […]...
17. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ Скільки коштує школяр? Не про гроші річ вестиму, Не про те,- а скільки пар Він чобіт зносив за зиму? Що там гроші! Не його ж Купувати-продавати. За хорошого ж – ого! – Півжиття віддати! Заохоти з добрих слів Учневі потрібні. Вчителі на сівачів Працею подібні. Сіють зерна у весну – Посівбу щасливу (не горохом об […]...
18. МУРАШИНА АВТОСТРАДА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Квітне в полі конюшина. Йде бригада мурашина. Ця бригада автостраду Прокладає у житах, Через поле і леваду – Автостраду для великих І малесеньких комах. Поки буде прокладати Автостраду на землі, Тій бригаді пригравати І на скрипках, і на трубах Будуть оси і джмелі. Автострадою тією Тільки жвава, працьовита Комашня і мурашня Буде їздити, ходити І […]...
19. ЛЮДЯМ ТРЕБА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Для школярок шовку треба Шириною на півнеба. Та їм шкода на обнови Тяти небо волошкове. Хлопці з ранку до зорі М’яч ганяли б у дворі, Кушпелою-пилюгою Вкрили б сонце над собою. Але ж людям, людям треба, Треба сонячного неба! А школярки всі зірки Нанизали б у разки І ходили б у намисті Гонорові, променисті. Але […]...
20. КАЗКА ПРО ДЖМЕЛЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Джміль жужукає: – Жу-жу, Я кажу тобі, кажу, Брате-джмелю, був я в місті, В місті тиждень був-пробув, І не просто був – на рідкість Ким я тільки там не був: Пасажиром у трамваї, У театрі глядачем, Слухачем в аероклубі, У кафе споживачем. Скрізь і всюди мій приліт Викликав аплодисменти. Признаюсь: були моменти, Що мені крутився […]...
21. ЩО СКАЗАТИ ТРЕБА? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Три бабусі і дві мами Із онуками й синами Йдуть до скверика гуляти. Починає рахувати Наймолодша мама діток І цукерками вгощати Всіх підряд: П’ять цукерок – п’ять хлоп’ят. Кожен з них цукерку взяв І собі до рота вклав. Три бабусі і дві мами Разом сплеснули руками: – Що сказати треба, діти? Але діти (ну і […]...
22. ГАНЯ ЩЕ НЕ УЧЕНИЦЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Ганя ще не учениця, Ще не знає букв усіх, Та зуміє відрізнити Від смородини горіх. Відрізняє дуб від граба І ялицю від сосни. Знає, як говорить жаба, Знає, де живуть лини. Хоч не ходить ще до школи, Хоч вона іще маленька, Та не сплутає ніколи З підосичником опенька. Вовчі ягоди й калину Безпомильно розрізняє, Кожну […]...
23. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – УВАГА! ШПАКИ НА КОЛЕСАХ – Шпаки на колесах. Дорогу шпакам! Як мати, прошу у тривозі Усіх перестрічних від імені мам: – Увага! Шпаки вже в дорозі. – Чи конче потрібні колеса шпакам? – Бурчать на шпаків самоскиди. – Потрібні, потрібні, так само, як вам, Вони ж, як і ви, непосиди! Гальмує таксі, і водій за кермом Гукає: – Привіт […]...
24. НАЙКРАЩИЙ ЛІКАР СМІХ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Говорить школа… Як там Наш учень дорогий? Не видужав?… Це як так – Вмирає від нудьги? – Повірте, чесне слово, Син знов у ліжко зліг. Потрібен терміново Найкращий лікар Сміх. – Вже виїхав!.. З букетом!.. Алло, готуйте чай. Приїде у кареті Із написом “трамвай”. Приїхав. – Де тут хворий? Привіт! привіт! привіт! Роззувся – […]...
25. МИ РОЗБИЛИ СКЛЯНКУ З ЧАЄМ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Ти розбив! – Ні, ти розбила! – Ти штовхнув! – А ти впустила! – Ти тюхтій. – А ти незграба. – Баобаб! – Ти баобаба! Вже школярка – наче хмарка, Очі повні сліз. Школярка Дмухає на пальчик свій. – Обпекла? – А ти радій! Та школярик посмутнів: – Я… ти вибач, не хотів, Я […]...
26. ШВИДЕНЬКО, ШВИДКО, ЩЕ ШВИДШЕ! – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Швиденько вставай І до школи збирайся. Рухайся швидше, Не стій, а вмивайся. – Сідай, швидше снідай, Кому я кажу! – Хіба ви не бачите, Я вже сиджу. Сердиться мама, Сердиться тато: – Ти мало їси, А говориш багато. Учня жде школа, Батьків робота. Шмигляє ложка З тарілки до рота. – Швиденько, швидко, Ще швидше! […]...
27. ЛІСОВА КАЗКА ДЛЯ МАЛИХ І ДЛЯ ДОРОСЛИХ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ І Новина! Новина! Дуже, дуже радісна! Запищали зайченята: – Вже весна іде, весна! Гримнув заєць: – Слухать тата! – Не весна, а НОВИНА. Де перо моє, де ручка? З вами тут дійду до ручки! Знов безладдя в хаті в нас, Де перо?- питаю вас. Зайченята запищали: – Ми не бачили, не брали! Мама просить: – […]...
28. ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ВИСТАВКУ “ПОРТРЕТИ МАМ” – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Портрети малювали Малята-дошкільнята. Ніхто в співавтори Не брав собі ні брата, Ні старшої сестри. Самі намалювали, На виставку прислали. Тому кажу зарання: Чекає вас на виставці І сміх, і здивування. Вхідні квитки: три посмішки, Один ласкавий погляд, І просимо На ОГЛЯД. ПЕРША МАМА Трішки схожа на солдата Чи на велетня-гімнаста: Десять гудзиків бляшаних І лампаси […]...
29. Малий Віз – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – скорочено Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. Дмитрик разом з ліжком поїхав у […]...
30. Скорочено – МАЛИЙ ВІЗ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – 5 КЛАС У червні зоряне небо так відбивалося в озері, що саме те озеро здавалося небом: варто пірнути – й полетиш. І Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. А вдома […]...
31. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ. ВЕСЕЛИЙ СМІХ – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: активізувати читацькі інтереси учнів; удосконалювати навички виразного і свідомого читання віршованих творів; розвивати образну уяву, здатність розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Звуконаслідувальна вправа. Гра “Що як звучить?” Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу). Вуж сховався у норі і шипить…(іиу-іиу). Шелестить трава… […]...
32. НА ДОБРАНІЧ – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Був собі, жив собі невеличкий жучок. Де він жив – хто його знає. То у лісі літав, то на луках. Де ніч застане – там і засне. Такому малому хіба багато треба! А який він був – може, хочете знати? Ох, важко сказати про це… Як сідав на гілочці, пташки казали: – Он зелений жучок, […]...
33. Крила – ОКСАНА КУНЕЦЬ … я не ангел, мій любий, я не ангел і не маю крил… але вночі, коли я чую крізь сон твій дотик, відчуваю спиною і сідничками тебе всього, так міцно притиснутого до мене, твої руки, що охоплюють мене, мов мушлі, тримають, ховають, стискають груди… о, мій раче-самітнику, ти знайшов свою мушлю і тягнеш у неї […]...
34. СПОКУТА – ОКСАНА КУНЕЦЬ СПОКУТА Нічна станція вражала порожнечею. Давила на груди тишею і гуркотом ескалаторів. Стала на стрічку блискучих східців і знову подумала, яка ж вона довга, ця дорога донизу, ці Золоті Ворота до підземелля, де завжди потойбічно холодно й гуляють вітри. Ескалатор попереду був зовсім безлюдний, нікогісінько. Пізня ніч, звичайно, спати час, а не їздити. А кінця-краю […]...
35. Оксана ЛУЩЕВСЬКА Оксана Лущевська – українська дитяча письменниця – народилася в місті Тальне Черкаської області. Закінчила філологічний факультет Уманського державного педагогічного університету імені Павла Григоровича Тичини 2004 року. Оксана Лущевська зараз мешкає в Сполучених Штатах, проте не припиняє творити для малих українців. Із 2010 по 2012 рік навчалася в магістратурі Пенсильванського державного університету (США), нині – аспірантка […]...
36. ВІРШІ – ОКСАНА ФІТЕЛЬ *** Теплим крiликом забiгло лiто Нам за пазуху М’яке пухнасте З очицями Схожими на рубiни Настрибавшись по Хрустких капустах Притомилось примружилось I задрiмало Певно Наснилось Йому Щось жахливе… Нашi крiлики одичавiли Пороздирали груди у кров I кожен побiг у своє лiто Ми теж розбрелись У пошуках нiжних рубiнiв. *** Дiти бiлого мiсяця Взявшись за руки […]...
37. Осіння ніч – ОКСАНА КУНЕЦЬ Осіння ніч Танцює полум’я у темряві півночі, Підморгує у хтивому танку; Вдивляюся в твої блакитні очі, І бачу сітку відблисків тонку. У полум’ї нам з’явиться майбутнє – Той незбагненний синявий туман, В якому і минуле незабутнє, Й омріяний в думках самообман. Окреслила нам свічка коло світла, І все навколишнє втонуло у пітьмі… Лише тепло, і […]...
38. Перлина – ОКСАНА КУНЕЦЬ Перлина І. Чекай на мене на світанні під горою, біля струмка. Я прийду, коли небо ще ледь сірітиме, бліда від передранкового холоду. Ти нічого не скажеш, лише подивишся пильно в очі, аж я здригнуся, і серце стисне чи то від щастя, чи то від розпуки. Ти візьмеш мене за руку, і ми підемо вгору. Стежка […]...
39. ДРУЗІ ЗА ЛИСТУВАННЯМ – Оксана ЛУЩЕВСЬКА Скорочено Розділ 1 Танцюй! Танцюй! “Танцюй! Танцюй!” – долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди. – Ксенечко, мусиш танцювати, – підморгнула, звертаючись до доньки. – Маєш листа! На твій вибір: самбу чи румбу. Ксеня піднялася навшпиньки, кривляючись, […]...
40. СЕРДЕШНА ОКСАНА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Любій моїй жінці Анні Григорівні Квітка (Скорочено) Нема на світі нічого луччого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок! Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тільки одним одно – для неї рівні, жодного любить, усіх рівно пестує, за всяким рівно вбивається. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, […]...