Хилились стязі, пнулись вгору – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА

Хилились стязі, пнулись вгору

І хвилювались, як ковиль.

Усе зловісніш і суворіш

Темніли черню корогви.

Світ хижим птахом, звіром кидавсь,

Стріл гнало чорно, яко тьми,

А обіч страшно йшла Обида

І дотикалася крильми.

Було червоне поле бою.

Лягали ратію брати.

А день відтрублював сурмою

І золотив щити.

День догоряв так світозарно!

Душа просила корабля.

Десь біля голосила Карна;

Тужила Жля.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Хилились стязі, пнулись вгору – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА